Доступність посилання

ТОП новини

Чи перейматиметься українськими справами новий французький президент?


Людмила Литовченко Прага, 19 квітня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Франція завершує підготовку до виборів президента країни, перший тур яких відбудеться 22 квітня. Про особливості передвиборчої кампанії, яка добігає кінця, Радіо Свобода розмовляло з українською журналісткою в Парижі Аллою Лазаревою.

Р. С.: Як пробігала кампанія і кого з найімовірніших кандидатів на пост президента Франції ви можете назвати?

А. Л.: Президентська кампанія у Франції відзначається активною конкуренцією кандидатів. І конкуренція між кандидатами гостріша, ніж конкуренція між ідеями і програмами, тобто оглядачі констатують, що в разі проходження того чи іншого кандидата загальний політичний контекст у країні зумовить до певної політичної лінії, яка не так залежить від тієї чи іншої партії, яку представляє кандидат, як від загального політичного контексту.

Якщо конкретніше, то реальними кандидатами на проходження до другого туру є чотири особи.

Найкраща позиція у Ніколя Саркозі, колишнього міністра внутрішніх справ, лідера партії «За народний рух», кандидата від правих політичних сил. Соціологи передбачають для нього максимум 35, мінімум 30 відсотків у першому турі.

Другим потенційним кандидатом є Сеґолен Руаяль — це жінка-кандидат, яка вносить трішки свіжої лінії в президентську кампанію. За неї збираються проголосувати, згідно з опитуваннями, близько 25—30 відсотків виборців. Її програма більше зорієнтована на вирішення соціальних проблем, проблем із іміграцією.

Третій кандидат, який, напевне, назбирає максимум протестного електорату, — це досить несподіваний кандидат від центристів Франсуа Байру, лідер Союзу за французьку демократію. Цей кандидат проголосив курс «ні за правих, ні за лівих», і ті, хто невдоволений перебуванням при владі впродовж багатьох років і соціалістів, і правих, готові проголосувати за нього — це близько 25 відсотків.

Четвертий кандидат, на якого також обов’язково треба зважати, — це Жан-Марі Ле Пен, лідер ультраправих націоналістів, який, згідно з прогнозами, може зібрати від 12 до 20 відсотків.

Р. С.: Що, на вашу думку, чекає Францію в разі перемоги того чи іншого кандидата?

А. Л.: Той чи інший кандидат мусить вирішувати гострі соціальні проблеми в країні, оскільки, як ми знаємо, були досить серйозні проблеми у великих містах, в неблагополучних передмістях. Ці проблеми не зникли. Залишаються проблеми з високим безробіттям, проблеми з загальною вартістю життя, тобто так чи інакше кожен кандидат мусить зважати на ті гострі суспільні проблеми, які існують в країні, і на ті можливості, які сьогоднішня економічна ситуація передбачає для того, щоб ці проблеми вирішувати.

Вже можна сказати, що пан Саркозі вважається найбільш здатним на радикальні реформи, людиною з найсильнішим характером, яка обіцяє реформувати іміграційну політику, модернізувати економіку в бік заохочення активного бізнесу, зменшення певних соціальних програм.

Відповідно пані Руаяль обіцяє збільшувати соціальні програми.

Пан Байру обіцяє гармонізувати стосунки між різними прошарками суспільства, які не знаходять сьогодні спільної мови.

А Жан-Марі Ле Пен обіцяє взагалі зупинити іміграцію, дати перевагу корінним французам перед приїжджим населенням. І важко уявити, як у разі, якщо пан Ле Пен прийде до влади, зважаючи на зобов’язання Франції перед Радою Європи, перед Європейським Союзом, він був би здатен ту програму, яку він озвучує сьогодні, втілювати в реальну політику.

Найпоширеніший прогноз, який можна бачити у французьких масмедіях, — це вихід у другий тур пані Руаяль і пана Саркозі.

Р. С.: На вашу думку, який вплив на подальший розвиток взаємин між Україною і Францією матиме прихід до влади того чи іншого з нинішніх кандидатів?

А. Л.: Політологи, що спеціалізуються на українських питаннях — такі, як Даніель Бовуа, Філіп де Сюрмен та інші — висловлювали думку про те, що найперспективнішим кандидатом для франко-українських стосунків є таки Саркозі, оскільки він здатен провести через французький парламент європейську Конституцію, яку Франція відхилила референдумом. Отже, якщо це станеться, то це може спростити шлях України до можливого членства в Європейському Союзі, до початку переговорів. Ми знаємо, що тепер усіх нових членів ЄС прийматимуть шляхом референдуму в кожній країні, що вже є членом ЄС, тобто поки Євросоюз не вирішить свої внутрішні питання, він не може ставити питання про розширення. І вважають, що найприхильнішим до України є саме кандидат на президентство пан Саркозі.

Хоча слід також зазначити, що кандидат Франсуа Байру, чи швидше його партія, не раз підтримували стосунки з українською громадою, з українськими організаціями Франції, і йшли конкретні переговори про те, щоб, можливо, за допомогою партії Франсуа Байру спробувати провести через французький парламент закон, який би визнавав український Голодомор геноцидом українського народу.
XS
SM
MD
LG