Битва русичів із половцями.
Мініатюра Радзивилівського літопису ХV ст.«На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод; ні питву, ні їді не попускайте; і сторожів самі споряджайте, і вночі, розставивши скрізь сторожу, біля воїв самі лягайте, а рано вставайте; а оружжя не спішіть із себе знімати, бо через лінощі раптово чоловік гине».
16 квітня 1113 року помер великий князь Київський Святополк, і київське віче запросило Володимира Мономаха на княжіння. Він відмовився, у Києві почалося повстання, і віче, стурбоване загрозою пограбування монастирів, запросило князя вдруге. Зрештою, Мономах дав згоду і у неділю 20 квітня, як тоді казали, «сів на стіл батьківський і дідівський».
За його правління Київська держава сягала Перемишля на заході, Мінська на півночі та Ромен на сході. Мономах завоював низку фортець на Дону і призначив своїх посадників у міста на Дунаї. Він видав «Статут Володимира Всеволодовича», яким скасував холопство за борги та обмежив відсотки на позики. Володимир Мономах помер 1125 року, а незадовго до смерті написав для своїх дітей «Повчання».
«Куди не підете і де не станете, напійте і нагодуйте стражденного. А найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий чоловік, чи знатний, чи посол. Хворого відвідайте, покійника проведіть, бо всі ми смертні. І людину не минайте, не привітавши, доброго слова не сказавши».