Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:33

Чи встигнуть збудувати належні дороги, аеропорти та стадіони українські організатори Євро-2012? <br>Розмова з Григорієм Суркісом – президентом Федерації футболу України


Сергій Рахманін Дуже приємно, коли час від часу з’являються радісні звістки, які дозволяють нам забути на певний час про політику, політиків та негаразди між ними. Саме таку радісну звістку ми отримали цього тижня, коли дізналися, що в англійському місті Кардіфі Україна остаточно виборола право бути господарем європейської футбольної першості 2012 року. Це право вона виборола разом з сусідньою Польщею. Є багато планів, мрій, сподівань. А от чи здійсняться вони, чи здійсняться ці мрії? Про це ми будемо говорити з людиною, яка є творцем цього українського дива, української казки.

Сергій Рахманін: Я маю на увазі Григорія Суркіса, президента Федерації футболу України. Григорію Михайловичу, втомлений вигляд у Вас. Я так розумію, насправді все тільки починається?

Григорій Суркіс
Григорій Суркіс: Ви праві. Все тільки починається, наша перемога – це вже історія, ми повинні перегорнути сторінку історії і почати працювати майже з білого аркуша паперу.

Сергій Рахманін: Перед тим, як будемо говорити про реальні плани, здійснення яких починається зараз, ми вирішили опитати киян, чого вони очікують від “Євро-2012”.

Респондент: Це тільки плюс буде для України. Відремонтують дороги, побудують стадіони, готелі побудують. Я в це вірю. Може трохи вкрадуть, не без того.

Респондент: Само собою, для цього будуть виділені кошти, будуть спеціальні стадіони, готелі, аеропорти. Це не тільки наші кошти будуть, але й Європа даватиме.

Респондентка: Якщо буде все продовжуватися так само, я сумніваюся, що уряд почне щось робити для покращення країни, якщо вони зайняті зараз лише власними турботами.

Респондент: Це тільки може бути Київ, Донецьк, Дніпропетровськ. Все. 4 міста, я вірю, що зроблять кращими.

Респондентка: Якщо наші постараються, то може й бути. Як заведено, трохи вкрадуть, а трохи зроблять.

Респондент: Якщо нам це довірили, треба вірити і надіятися, що буде все нормально і прекрасно.

Сергій Рахманін: Є багато сподівань та побоювань. Населення вважає, що гроші, які знадобляться для “Євро-2012”, будуть переважно надходити з державного і місцевого бюджетів. Хоч я знаю, що багато сподіваються залучити за рахунок спонсорів та інвесторів. Так от очікують, що ці гроші неминуче крастимуть чиновники.

Наскільки я пам’ятаю, Ви заявляли, що УЄФА буде дуже жорстко контролювати цей процес, і доступ до використання цих грошей з боку наших чиновників буде обмежений.

Наскільки дієвий цей механізм? Наскільки справді наші чиновники, багато хто з яких є крадіями та хабарниками, не зможуть вкрасти ці гроші?

Григорій Суркіс: Сергію, я буду з вами зовсім відвертим, моя функція не є функцією наглядової інстанції, я не є правоохоронцем, я не є людиною, яка повинна наголосити з повною гарантією, що не буде порушень, зокрема, фінансової дисципліни чи втручань у процес використання коштів. Потрібно довести, що це буде все прозоро, і для цього знайдуться механізми.

Між іншим, я працював на цю перемогу саме тому, що у мене є все, щоб відчувати себе щасливою людиною. Родина у мене є, діти, внуки, батьки, дружина, брат і його сім’я.

Але я розумів, що це дійство під назвою “фієста Євро-2012” дає перспективи кожній українській родині, кожному громадянину, по-перше, бути гордим за свою країну. Якщо ми отримали таке право, значить ми є європейцями, єдиною Європою.

Ми - велика держава, яка отримала довіру. І через призму цієї довіри нам потрібно не тільки побудувати інфраструктуру, але ще й своїм співгромадянам довести, що прозорість механізмів і використання коштів, щоб створити сучасну інфраструктуру, буде така, що не буде доречно розмовляти, що хтось щось вкраде.

Сергій Рахманін: Багато з тих, хто реально оцінює подію, розуміють, що нам надано останній шанс за 5 років здобути все те, що ми не зробили за попередні 15. Власне, наступного шансу у нас, напевне, не буде.

Наприклад, дехто вважає, що справді у нас побудують нормальні дороги, стадіони, готелі. Але є абсолютно людські побоювання, що власне українці, на що багато хто сподівається, не отримають нових робочих місць. Будувати будуть турки, македонці, поляки, хто завгодно, крім українців.

Григорій Суркіс: Я не можу з вами погодитися, тому що я переконаний, що нашим дуже вагомим завданням є повернення тих робочих рук, які створили потужну сучасну інфраструктуру, наприклад, в Португалії. Це працювали десятки тисяч наших фахівців.

Сергій Рахманін: Це кваліфіковані робітники, які можуть зараз допомогти.

Григорій Суркіс: Більше того, вони, створивши інфраструктуру в Португалії, мають досвід, зокрема технологічний. Вони зможуть повернутися на Батьківщину. Це і є створення робочих місць.

Я переконаний, буде будівельний бум. Тому що сьогодні на 70% - 80% люди, які будуть працювати на створення цієї сучасної потужної інфраструктури у кожній сфері, це будуть українці, і не може бути нічого іншого.

Неможливо завезти сюди 100% турків, росіян чи інших працівників, які нічим не кращі, ніж ми.

Сергій Рахманін: Я уточню, чому виникло таке побоювання? Супермодерний стадіон будує Ренат Ахметов у Донецьку, він будується виключно робочими турецькими руками.

Ще не оголошено тендери на будівництво та ремонт доріг в Україні перед “Євро-2012”, але, як мені відомо, в черзі компаній стоять македонські. Тому цей ризик лишається. Чи підтримують Вашу точку зору люди, від яких залежить ухвалення рішень?

Григорій Суркіс: Я дуже сподіваюся на тверезість наших політиків, на тверезість того ж міністра транспорту, який вчора сказав, що потрібні такі суми, які є, з точки зору пересічного громадянина, дуже великими, 20-25 мільярдів.

От як тільки ми привезли цю значну перемогу, з’являється інформація, зокрема, від Мінтрансу, що потрібно залучити 15-25 мільярдів доларів на реконструкцію та будівництво нових доріг, автобамів тощо. Скажіть, а якби ми не отримали цю перемогу, не потрібно було б будувати шляхи і мости?

Сергій Рахманін: Але чомусь цим питанням не переймалися 16 років, у нас не будувати мостів.

Григорій Суркіс: Кожна людина повинна сьогодні відповідати на ті запитання, які стосуються її. Я не хочу відвести питання, тому що я багато років працював у парламенті України, я знаю наших політиків, знаю вкінці кінців, за що вони сьогодні змагаються один з одним.

Але у нас не було передумов таких, які були створені сьогодні. У нас є майданчик, щоб сісти, взяти голови в руки і нарешті дати відповідь, перш за все, не всім, а самому собі.

Скажіть будь ласка, я - громадянин України, працюю сьогодні міністром, я не знаю, ким я буду працювати через 5 років, але я хочу лишити в історії своє прізвище, яке будуть поважати. Для мене, між іншим, це головне і зрозуміле.

Чому сьогодні це не зрозуміло комусь? Чому ми не можемо зібрати команду фахівців, урядовців, які будуть очолювати найвищі посади в державі, які будуть перейматися тим, чим вони повинні перейматися навіть за умови, якби ми не отримали цього права. Це покращити стан інфраструктури, стан життя наших людей.

Сергій Рахманін: Скільки знадобиться реально часу, аби зібрати всіх цих людей, провести реальні розрахунки? Бо ті розрахунки, які до цього робив Кабмін, м’яко кажучи, не витримують критики.

Власне, це і важко було зробити, бо невідомі були обсяги і невідомо було, чи взагалі це відбудеться. З Вашої точки зору, скільки часу знадобиться?

Григорій Суркіс: Я сподіваються, що мудрість наших політиків, їхня любов не на словах, не в пропагандистських речівках, буде такою, що вони нарешті домовляться.

Сергій Рахманін: Це й від Вас залежить.

Григорій Суркіс: Передумовою цього є знаходження компромісів, перш за все, між політиками, які сьогодні змагаються за владу, у кого буде більше, у кого менше.

А я вважаю, що на сьогодні нам необхідно змагатися за новації, за вирішення питань створення на першому етапі організаційного комітету, визначення особи, яка матиме визначальну роль в цьому оргкомітеті, хто його очолить, хто до нього увійде.

Сергій Рахманін: Ваш прогноз, скільки часу знадобиться для створення оргкомітету?

Григорій Суркіс: По-перше, ми вже працюємо в цьому напрямку. Я зі своєю командою не зупиняємося ні на один день.

Ми з вами вчора близько першої години ночі пішли разом з ICTV. Я о 4 заснув, а о 9 розмовляв з австрійцями, спробував порозумітися на тому, коли зможу зустрітися з мером Відня.

Сергій Рахманін: Пояснюю нашим слухачам, що Австрія та Швейцарія готуються до проведення першості “Євро-2008”, і вони вже мають певний досвід, який Україна може використати. Я вірно зрозумів?

Григорій Суркіс: Так. Я в повній відповідальності до того, що ми повинні бути гарними учнями. Не потрібно бути сьогодні соромливими від того, що ми повинні вчитися.

Сьогодні ми не маємо централізованої програми залучення інвестицій як з державного бюджету, так і з зовнішніх та внутрішніх. Сьогодні ми не маємо навіть усвідомлення кількості нових робочих місць, які потрібно буде зробити, щоб цю програму виконати.

І якщо ми цей виклик долі, імпульси, які нам надаються для проведення “Євро-2012”, щоб покращити інфраструктуру і життя наших людей, повірте мені, я буду ще більшим песимістом, ніж ті люди, які не вірили в утопічність цієї ідеї – залучити до нас “Євро-2012”. Але ми привезли цю перемогу, і я залишаюся оптимістом, людиною, яка вірить, що ми скористаємося цієї нагодою і будемо достойні цього вибору.

Сергій Рахманін: Ви говорили про досвід і згадували Португалію. Ви пам’ятаєте, що під час підготовки до “Євро-2004” Португалія в певний момент через політичну кризу не впоралася з деякими завданнями і зобов’язаннями, які брала перед УЄФА.

Тоді ситуація змінилася, УЄФА втрутилася в цей процес, було створене спільне підприємство. УЄФА не тільки фінансово, але й організаційно втрутилася в цей процес і допомогла Португалії – на той момент найбіднішій країні Євросоюзу - витягнути цю першість, провести на найвищому рівні, це було, фактично, найкраще євро.

Чи можливий у нас такий варіант? Чи можемо ми в разі чого, в разі виникнення проблем, розраховувати на підтримку УЄФА? Зокрема, фінансово?

Григорій Суркіс: УЄФА не є фінансовою інституцією, яка може надавати допомогу. Вона сьогодні своїм асоційованим членам, а саме федераціям футболу, надає допомогу на створення, перш за все, передумов для розвитку дитячого юнацького футболу.

Це програма, це використання салогана УЄФА “Ми турбуємося про футбол”, саме тому я сьогодні впевнений, що УЄФА є впливовою європейською інституцією, її виконком є гарантом, що вони зробили вірний вибір.

УЄФА через інструменти, зокрема, пов’язані з системою організації спільного підприємства, разом з країнами-організаторами буде не тільки слідкувати за нами, вона буде нам допомагати.

Так, у нас дещо інша ситуація, і про це вже наголосив прем’єр-міністр Польщі Качинський, що ми не можемо розраховувати на допомогу ЄС, тому що ми не є членами Європейського Союзу. Це накладає певні проблеми сьогодні на те, звідкіля ми будемо залучати кошти.

Але я по життю оптиміст, я переконаний, що на сьогодні закони, які ухвалює ВР, зокрема по концесії, це стосується будівництва автобамів, доріг, їх реконструкції.

Я переконаний, що ми знайдемо ресурс, тому що “Євро-2012” не тільки допомагає, щоб цей закон був інструментом, і його використання до залучення коштів, просто в країні не штучно створена ситуація бума залучення інвестицій.

Я переконаний, якщо сьогодні створити передумови для того, щоб потенційний інвестор, незалежно, чи зовнішній, чи внутрішній, прийшов у виконком того чи іншого міста і сказав, дайте мені цю площадку...

Сергій Рахманін: Йому б ніколи в житті не дали її.

Григорій Суркіс: І сказав, будь ласка, не заважайте мені побудувати тут готель. Ось план, креслення, будь ласка, не заважайте.

Повірте мені, що цей готель, якщо чиновники не будуть заважати, буде побудований в найкращі терміни.

Ми часто кажемо про зародження так званого середнього класу, без якого жодна країна в світі не може бути спокійна за те, що вона не може піти в зворотній бік, до повернення до комуністичної ідеї, до соціалістичної і таке подібне.

Але я переконаний, що середній клас буде проростати як гриби під час дощу. Тому що це ресторани, бари, кафе, готелі, автостоянки і багато чого іншого. Хто буде вкладати в це кошти? Хто буде вести ці об’єкти? Саме середній клас. Середній клас, який не буде в більшості своїй, змінючи професію, йти на ринок, купувати щось на барахолці і продавати.

Є багато факторів, які впливають на свідомість наших співгромадян. Але я переконаний, що ми повинні сьогодні включити роз’яснювальну роботу.

Ось ми побудувати Український футбольний дім. Мене за це критикували, казали, що це таке, це пір посеред чуми. А скажіть, ось ми отримали цю перемогу, де мені створити сьогодні організаційний комітет? Я маю на увазі футбольний штаб. Саме там, де він вже є, там, де працювала виконавча дирекція.

Тепер я йду далі. Три тижні тому, майже місяць з першого квітня в країні працює інформаційно-аналітичний центр Федерації футболу України.

Сергій Рахманін: Це майбутня прес-служба оргкомітету.

Григорій Суркіс: Я зібрав до цієї інформаційно-аналітичної служби фахівців, журналістів, які зможуть якраз зробити потужний стрибок, роз’яснювальну роботу, щоб кожна людина розуміла, що їй надають передумови, аби вона використала цей шанс як єдину можливість, щоб знайшла собі місце.

Сергій Рахманін: Насправді це серйозний поштовх до розвитку різних сфер. Безумовно, це будівельний бум, служба побуту, сервіс, туризм, рекламний ринок збільшується (і це доведено на першості світу у Німеччині), це розвиток телевізійних комунікацій, тому що ні сьогодні телевізійні компанії не готові приймати форум такого рівня, але тепер вони змушені будуть комплектуватися фахівцями, технікою тощо. Створення робочих місць, всі на це очікують.

Але є ризик. Наприклад, аргумент, який я нещодавно почув, про який я не думав. В переддень приїзду великої кількості іноземних туристів, а їх планується від 400 тисяч до мільйона, неминуче зростуть ціни.

Ця країна має звичку, якщо ціни ростуть, вони вже не падають. Деякі верстви населення побоюються, що ціни зафіксуються на високому рівні, а натомість добробут, рівень заробітної плати та пенсії не впаде. Що б Ви цих скептикам сказали?

Григорій Суркіс: Ось переді мною наші наступні кроки. Кожен крок – усвідомлення того, що ми повинні надалі робити. Я приведу деякі приклади.

Угода з аеропортами приймаючих міст, угода зі стадіонами приймаючих міст, з приймаючими містами, асоціаціями і так далі. Це підписання угод з УЄФА. В них є пункт: контракти про надання готельних послуг.

Так от нам вдалося домовитися з готелями, що ціни за їхні послуги були на меншому рівні, ніж вони є в середньому в Європі. Ми зробимо все можливе від себе, і ми все це робимо.

УЄФА пересвідчилося, що це саме так, тому що вони вивчали наш ринок, робили своє незалежне опитування, яка кількість населення України та Польщі підтримують цей захід. Вражаючі цифри: 87% та 85% підтримки в Україні та Польщі.

Саме вивченням цін на ринку вони усвідомили, що це країна, де в Мак Дональдсі можна похарчуватися, і ціни нижчі, ніж в Німеччині.

Ціни зростати не будуть. Нема нічого штучного. Якщо є попит, то в рамках цього попиту, якщо не можемо в повній мірі його задовольнити, тоді можуть піднятися можливо.

А якщо на сьогодні є попит такий, який можуть задовольнити набагато більше людей, ніж ті, хто буде користуватися службою сервісу, побуду, їжею, готелями, то ціни мають опускатися. Тому що, якщо на сьогодні є ринок, де створені штучні умови для підвищення цін, у нас такого не може бути.

Сергій Рахманін: До речі, про ціни. От ніхто не називає хоча б приблизно ціни. Я розумію, що це дуже важко, але бізнесмени, економісти не можуть планувати своїх подальших дій, не маючи уявлення хоча б про порядок цифр.

З Вашої точки зору, яка приблизно сума знадобиться Україні для гідної організації євротурніру і скільки з цих грошей буде залучено з-поза бюджетних коштів?

Григорій Суркіс: У відсотках я скажу. Близько 15% -20% - це будуть кошти держави, все інше – залучення інвестицій.

Сергій Рахманін: Це кілька мільярдів чи кілька сотень мільярдів, кілька мільйонів?

Григорій Суркіс: Ми розмовляємо в національній валюті?

Сергій Рахманін: Байдуже.


Григорій Суркіс: Бачте, яка зараз розбіжність у коментарях міністра транспорту: від 15 до 25. Я запитую, якщо навіть потрібно 25, то їх використати і побудувати за 5 років те, що бажано сьогодні побудувати, чи можливо за 5 років?

Чи необхідно нам на сьогодні використання 25 мільярдів (навіть якщо так є) для створення універсальних шляхів, сполучення між нашими містами? Чи ми повинні сьогодні домовитися, що ми використовуємо певні кошти, які залучаємо від концесій чи кредитування, вже не під державні гарантії.

Якщо ми кажемо про кошти, на які держава має дати державні гарантії, то це кошти, які в подальшому повинні бути повернені з Державного бюджету. Це те ж саме, що і кошти з Держбюджету. Але я переконаний, що таких коштів буде обмаль, а більше коштів буде залучено від інвестицій.

Скільки? Давайте вилучимо поки кошти на шляхи, без доріг. Вважаю, 3-4 мільярди доларів – це в повній мірі та інфраструктура, яка має бути створена, щоб забезпечити ті заходи, які ми гарантували в рамках своєї презентації і тендерної документації.

Але я ще раз наголошую. От, наприклад, вже сьогодні будують два стадіони: Дніпропетровськ і Донецьк.

Сергій Рахманін: Три, і в Харкові Ярославський почав будівництво.

Григорій Суркіс: Не знаю, ці два міста вже назвали терміни закінчення будівництва стадіонів. 2007 - Ігор Коломийський у Дніпропетровську, 2008 - Ренат Ахметов у Донецьку. Це приватні інвестиції.

Власне кажучи, у двох містах, які не є резервними, а основними - Київ та Львів - потрібно знайти близько 300 мільйонів чи 250 мільйонів євро на два стадіони, щоб вони в повній мірі відповідали вимогам УЄФА.

“Бориспіль” аеропорт. Вже на сьогодні є для створення сучасного терміналу 300 мільйонів доларів, які надані японський банком в гарантіях та договорах біля 3 років, але вони сьогодні не використовуються. Потрібно провести тендер, знайти тих, хто буде будувати, потрібно негайно почати цю роботу.

Вчора ми почули, що для того, аби створити сучасну інфраструктуру разом з сучасною смугою у Львові, потрібно порядку залучення 130 мільйонів доларів.

Тобто ми можемо з вами сісти і підвести рядок за рядком свої підрахунки і сказати, що так, 3-4 мільярди доларів – це в повній мірі відповідає разом з усвідомленням того, що стадіони Дніпропетровська, Донецька в тому числі.

Але сьогодні ми повинні створити централізовану комісію, яка, використовуючи і досвід, і фаховість, і бажання, створить нам документи, які ми в повній мірі затвердимо у керівництва парламенту, уряду, якщо треба, президент має підписати цей закон.

І ми шляхом створення, не усвідомлення УЄФА, що підписаний закон “Євро-2012”, а він підписаний. Між іншим, парламент в першому і другому читанні ухвалив цей закон, це теж свого роду свідчення того, що парламент розуміє свою відповідальність перед УЄФА.

Тепер політики мають трохи заспокоїтися, свої нерви взяти в руки, сісти за стіл, знайти компроміси. Компроміси, перш за все, не для себе, не для власних амбіцій, власного честолюбства, а для того, щоб ми зрозуміли, що безпеку країна (а імідж країни – це і є безпека) повинні захищати політики.

Сергій Рахманін: Чи буде спрощений візовий режим щодо українців, які адресно їхатимуть конкретно на футбольні матчі? Чи обговорювали це з поляками?

Григорій Суркіс: Можу сказати, безумовно. Це питання обговорювалося. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що навіть не перебуваючи країною ЄС, не будучи в таких відносинах з Польщею, як з Німеччиною, коли наші вболівальники їхали до Німеччини, був спрощений режим з Німеччиною. Але це була конкретна цільова віза, яка давала можливість приїхати по цій візі тільки в Німеччину.

Сергій Рахманін: Багато фактів Ви навели: і будівництво стадіону у Донецьку за кошти Рената Ахметова, і будівництво стадіону у Дніпропетровську за кошти Ігоря Коломойського.

Проблеми, які вирішують з аеропортом “Бориспіль”, відомо, що найближчим часом буде організовано реконструкція аеропорту “Жуляни”, який також стане міжнародним аеропортом.

Але є два дуже проблемних міста. Перше проблемне місто – Львів. Ви говорили, що можна порахувати всі видатки, які потрібні для організації. Наприклад, є багато видатків, які, на перший погляд, непомітні.

Наприклад, у Львові є проблема водопостачання. Це серйозна проблема. Мені важко навіть усвідомити, скільки потрібно грошей і зусиль, аби цю проблему владнати. Бо її не владнали впродовж кількох десятків років. А тут її треба владнати впродовж кількох років. Я не можу собі уявити туристів іноземних, які просто без води перебувають, без ніякої.

Але ще інша проблема. Львів – це скупчення політичних та нормативних суперечок. Наприклад, аеропорт. Так, можна відшукати гроші на його обладнання. Але міський аеропорт досі не можуть поділити міська Львівська рада та Міністерство транспорту.

Вони сваряться, і кожен вважає себе правим. Поки цей конфлікт не владнається, аеропорт не буде ремонтуватися.

Схожа ситуація з аеропортом “Україна”, за який воює пан Деминський, господар львівських “Карпат”, та місцева влада. І кожен вважає себе правим, допоки це не владнається, ніхто до реконструкції стадіону не підійде. Таких проблем насправді можна відшукати дуже багато, просто Львів – це скупчення, їх безліч.

Ви маєте змогу, чи достатньо у Вас людей чи аргументів, які б сьогодні могли переконати політиків зупинитися на якийсь певний час, накласти мораторій на певний час на суперечки, аби підготуватися.

Бо Львів справді. Ми можемо опинитися у ситуації, коли Львів морально не буде готовий, я не кажу фізично.

Григорій Суркіс: Мені подобається, що ви ставите питання на перспективу, а не так, що оглянулися назад і пробачили десь проблеми. Ми повинні всі проблеми вирішувати, розуміючи, що проблеми є, знаходячи компроміси.

Я б не бажав відповідати про конкретну ситуацію чи то у Львові, чи то в іншому місці. Ті чиновники, які будуть заважати, навіть якщо вони обрані чи то парламентом, чи то львівською територіальною громадою, люди їх, повірте мені, знесуть з обличчя землі: чи львівської, чи київської, якщо вони будуть користуватися при різній нагоді, щоб підкреслити свої амбіції та честолюбність.

Саме ви – люди, які сьогодні, усвідомлюючи своє завдання доносити людям, для яких ви працюєте, правду, журналісти повинні створити всі передумови для того, щоб ці чиновники розуміли, що вони не можуть працювати, якщо вони працюють проти наших спільних планів та інтересів.

Я не розумію, як я зміг би повернутися на батьківщину, якби я був в такій позиції, як мій колега в хорватській чи угорській федерації.

Коли два прем’єр-міністра вийшли на сцену, вони там були і прем’єрами, і конферансьє, і дикторами, і таке інше. Це справа хорватів і угорців робити таким чином, щоб перша чи друга особа держави виходила і робила презентацію так.

А потім я розумію, як же їм прикро за себе, за державу, як сьогодні образливо це виглядає, що там - нуль. Я розумію.

Але ми зробили таким чином, щоб президенти Ющенко та Качинський приїхали на презентацію, щоб вони були виведені за межі презентації. Вони представили країни, вийшли зі сцени і сіли в зал. А ті, хто презентували державу, виходили з-за куліс, і саме ми відповідали за те, виграємо чи програємо презентацію.

Презентація – це була презентація потужності держави, нашої космічних можливостей, можливостей створити власний літак. Країна, яка сьогодні працює в космічній сфері, яка може сьогодні закрити свої проблеми, у крайній мірі, по внутрішніх рейсах, зробити рейси в інші міста Європи та світу, ця країна взагалі поважає сама себе?

А хто представляє країну? Чиновники. Чи то обрані певною кількістю людей, якщо це центральні органи влади в парламенті, як ми кажемо мери, то їх обирає місцева громада.

Я весь час демонстрував останні роки, що я змагався за право зберегти стадіон “Олімпійський” сам з громадськістю, з вболівальниками, але ми зупинили будівництво.

Сергій Рахманін: Зупинили, але не припинили, тут є проблема.

Григорій Суркіс: Я хочу на цьому прикладі продемонструвати логіку. Що важливіше: інтереси держави чи інвесторів? Відповім: інтереси і держави, і інвесторів, якщо ми демократична та цивілізована держава.

А тепер скажіть, що важливіше, якщо інвестор порушує інтереси держави? Інтереси держави. І єдиний комплекс історична, культурна та спортивна сьогодні пам’ятка нашої історії знищується. Ми призупинили це.

Якщо ми здійснили цей крок і призупинили, коли були не впевнені в остаточній перемозі тендеру “Євро-2012”, то сьогодні, повірте, ми зробимо все можливе, із залученням усіх інструментів, всіх чиновників, щоб будівництво не просто було припинено, а щоб воно не заважало безпеці глядачів які заходять та виходять зі стадіону.

Якщо для цього нам потрібно буде знести те, що там побудоване не за проектом, що побудовано в межах проектної документації, яка нічого немає спільного з безпекою, то ми це знесемо це.

Якщо не знесемо ми, то потрібно буде залучити тих людей, які стоять на двох майданах, і сказати: шановні люди, ось тут закладаються конкретні питання, пов’язані з безпекою проведення “Євро-2012”, підіть будь ласка туди. Вони підуть і винесуть по прутику це будівництво, і поїдуть разом з металевими предметами додому.

Але ми не можемо цього допустити. Є інституції, прокуратура, суди, нарешті Київська міськрада, які повинні цей вандалізм призупинити. Тому що завтра знесуть пам’ятник Шевченку.

Сергій Рахманін: Так, у нас зоопарк виносять, і всі мовчать.

Григорій Суркіс: Я думаю, ми з вами розуміємо речі, які зараз обговорюємо, тому що наша з вами свідомість дозволяє казати, що це є інтереси чи приватної людини, чи кількох, чи фірми якоїсь. А тут є інтереси держави. Так от я завжди буду захищати інтереси держави, чого б це мені не коштувало.

Сергій Рахманін: У нас в столиці дещо екстравагантний, дещо не спортивний мер, який, фактично, поховав два відомих українських спортивних бренди: хокейний “Сокіл” та гандбольний “Спартак”.

Зараз він добиває футбольний “Арсенал”. Він віддав сумнівній, як на мене, релігійній організації єдиний критий легкоатлетичний манеж, в якому я, ще будучи дитиною, тренувався. Він під забудову віддає спортивні майданчики, майже знищує “Олімпійський”.

Але від цієї людини багато що залежить. Вона, крім всього іншого, не побудувала жодного сантиметру доріг, жодної розв’язки естакади, жодного тунелю, жодної парковки. Без усього цього проведення у Києві повноцінних матчів фінальної частини євро неможливо. З іншого боку, вплив на нього мінімальний.

Григорій Суркіс: Між іншим, на сьогодні я сприймаю події такими, якими вони є. Є мер, прізвище його Черновецький. Це наша дійсність.

Є його розуміння чи то відбудови, чи то забудови, чи то реконструкції міста, але є разом з ним команда людей, депутатів місцевої ради, які разом з мером несуть відповідальність за все, що не даватиме нам можливості безперешкодно поводити “Євро-2012” в місті.

Я вважаю, що Леонід Михайлович є людиною, яка зрозуміє відповідальність його як людини, яка підписала угоду приймаючого міста.

Сергій Рахманін: В останній момент, на скільки я знаю.



Григорій Суркіс: Підписав в останній момент, це також не має значення, тому що підписав.

Я не пам’ятаю, щоб історично за рішення виконкому проголосували 94 депутати, це майже одностайне рішення, щоб надати меру можливість підписати цю угоду.

А друге – гарантувати, що у випадку, якщо ми отримаємо право на проведення “Євро-2012”, Леонід Михайлович гарантує свої підписом те, що ухвалила сесія, що побудують новий чисто футбольний стадіон у Києві.

Після отримання інформації про нашу перемогу, як мені відомо, Леонід Михайлович сказав, що він побудує найсучаснішу арену в Києві.

Сергій Рахманін: За 200 мільйонів гривень.

Григорій Суркіс: Скажу відверто, скільки б не прозвучала сума – 200 мільйонів гривень, доларів чи євро, не знаю, але щоб побудувати арену, яка б відповідала вимогам киян, я не знаю.

Я можу сказати, що Ахметов Ренат у Донецьку будує стадіон, який коштуватиме 250 мільйонів доларів, і там буде 50 тисяч глядачів. Київський стадіон, якщо буде будуватися як 5-зіркова сучасна арена, то напевне співзвучні цифри.

Тому я вважаю, що це велика перемога, що мер підтверджує, що бажає побудувати стадіон, ми налаштовані на те, що це станеться. Якщо це станеться, я буду пишатися тим, що в нашому місті буде збережено, з одного боку, спортивну арену, яка не є виключно футбольною, а є ще й легкоатлетичною, Олімпійський стадіон, і ми будемо мати другу потужну арену.

Це дуже важливо, тому що ми у своїй тендерній документації саме надавали УЄФА зрозуміти, що поява в Києва другої арени можлива у випадку вирішення питання на користь України та Польщі.

Сергій Рахманін: Побудова суто футбольного стадіону в Києві буде відбуватися за бюджет міста чи за гроші, які будуть залучені за рахунок спонсорів?

Григорій Суркіс: Я вважаю, може бути і один, і інший шлях. Безумовно, сьогодні немає жодних сумнівів, що знайдуться люди, які захочуть конкретно брати участь у побудові нової споруди.

Сергій Рахманін: Думаю, іноземні туристи не переживуть наших черг на митних коридорах. Скільки знадобиться часу, щоб побудувати сучасні прикордонні коридори і зробити два вікна: для вантажівок та легкових авто, аби не створювати черги.

Григорій Суркіс: Я не є універсальним знавцем всього, але можу сказати, що певні зрушення в цьому питання вже є, будуються нові переходи.

Буде створена система можливості перетинання нашого кордону чи з польської, чи з іншої сторони, щоб створити належні умови для всіх, хто побажає приїхати як в Польщу, так і в Україну.

Над цим питанням будуть працювати фахівці, я впевнений, що найближчим часом буде розроблена програма, яка дасть можливість бути нам впевненими, що це буде вирішене в позитиві.


Сергій Рахманін: Деякі підприємці, які мають відношення до футболу, а таких в Україна, на щастя, багато (на щастя, бо це полегшує сприйняття проблеми, яка перед нами постала) висловлюють припущення, що було б корисно, якби іноземні компанії під час підготовки до “Євро-2012” виступали не стільки виконавцями робіт (хоча це також неминуче), як аудиторами, гарантами своєчасного надходження коштів, проведенням розрахунків та контролерами якості. Як Ви до цієї ідеї ставитеся?

Григорій Суркіс: Я підтримую і перше, і друге, і третє. Впевнений в тому, що саме так і буде.

Сергій Рахманін: Сьогодні надійшла звістка, що Польща вже офіційно затвердила емблему першості 2012, вже створена порцелянова фігура, яка зображує двох футболістів.

Один в синьо-жовтому - футболіст української збірної, іншій в червоно-білій формі – від польської збірної. Це офіційний талісман польської частини Європершості. Україна матиме свій талісман? Коли він з’явиться?

Григорій Суркіс: Не може бути талісману польського чи українського. Буде створений спільний талісман.

Мені нічого не відомо про створення порцелянової фігури. Але на сьогодні може бути дуже багато ідей, а як вони будуть втілюватися в реальне життя, як в повній мірі співпадає з баченням УЄФА, яка буде затверджувати талісман, це зовсім інша річ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG