Коли перед викликом серйозної проблеми державний діяч оголошує про проблеми зі здоров’ям – посвячені у звиви політичних ігрищ звично говорять про дипломатичну хворобу. Наразі хвороба буквально косить цілі інстанції. Стверджувати, що це дипломатична хвороба ми не можемо – хіба що лікарі не повідомляють про загострення епідемічної ситуації в Україні. Тому лише факти: п’ятеро членів Центральної виборчої комісії на лікарняному. Учора зранку у ЦВК з’явився кворум – із лікарняної відпустки повернувся Олександр Чупахін. Однак у другій половині дня знову пішов на лікарняний. До того, захворіла ще й Валентина Завальська. Окрім них у лікарняних відпустках перебувають ще троє членів Центрвиборчкому. А для кворуму у ЦВК потрібно 10 із 13 членів.
Через хворобу на робочому місті відсутній і Генеральний прокурор Олександр Медведько. І це у час, коли триває розслідування інформації щодо 12 мільйонів доларів, які начебто отримав один із родичів судді Конституційного Суду Сюзанни Станік.
Дипломатичні хвороби – це звичайна річ. Так в інтерв’ю Радіо Свобода охарактеризував нинішню ситуацію політолог Кость Бондаренко: “У політиці дуже часто хворобу, чи хворобливий стан, використовують для того, щоб уникнути якоїсь відповідальності, або для того, щоб зняти з себе певну вину чи якимось чином просто вмити руки. Думаю, що у даній ситуації це просто хвороба Понтія Пілата”.
Психолог Наталія Кухтіна ставиться до феномену дипломатичних хвороб та їхніх носіїв з більшим співчуттям. В інтерв’ю Радіо Свобода вона сказала, що часом під тягарем нерозв’язних проблем людина може справді злягти у ліжко: “Людина не справляється із напругою, яка складається під час якоїсь важливої справи, людина не впевнена у собі, і таким чином вона втікає від цієї ситуації, бо дуже боїться відповідальності. Це психологічна проблема, вони навіть можуть захворіти, бо ці люди мають потенціал вирішення, але вони його не використовують. Вони реально хворіють”.
До речі, колишньому Генеральному прокуророві Святославу Піскуну та голові Київщини Євгену Жовтяку, яких звільняв Президент, вдавалося поновлюватися на посадах у судовому порядку завдяки тому, що на час підписання наказів про звільнення вони перебували у лікарняних відпустках.
Через хворобу на робочому місті відсутній і Генеральний прокурор Олександр Медведько. І це у час, коли триває розслідування інформації щодо 12 мільйонів доларів, які начебто отримав один із родичів судді Конституційного Суду Сюзанни Станік.
Дипломатичні хвороби – це звичайна річ. Так в інтерв’ю Радіо Свобода охарактеризував нинішню ситуацію політолог Кость Бондаренко: “У політиці дуже часто хворобу, чи хворобливий стан, використовують для того, щоб уникнути якоїсь відповідальності, або для того, щоб зняти з себе певну вину чи якимось чином просто вмити руки. Думаю, що у даній ситуації це просто хвороба Понтія Пілата”.
Психолог Наталія Кухтіна ставиться до феномену дипломатичних хвороб та їхніх носіїв з більшим співчуттям. В інтерв’ю Радіо Свобода вона сказала, що часом під тягарем нерозв’язних проблем людина може справді злягти у ліжко: “Людина не справляється із напругою, яка складається під час якоїсь важливої справи, людина не впевнена у собі, і таким чином вона втікає від цієї ситуації, бо дуже боїться відповідальності. Це психологічна проблема, вони навіть можуть захворіти, бо ці люди мають потенціал вирішення, але вони його не використовують. Вони реально хворіють”.
До речі, колишньому Генеральному прокуророві Святославу Піскуну та голові Київщини Євгену Жовтяку, яких звільняв Президент, вдавалося поновлюватися на посадах у судовому порядку завдяки тому, що на час підписання наказів про звільнення вони перебували у лікарняних відпустках.