Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:20

Яка ідея може об’єднати українську націю?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гост Свободи: письменник Андрій Курков і на телефонному зв’язку – віце-ректор Українського Католицького університету Мирослав Маринович та доцент юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Микола Жуган.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Кирило Булкін: Занурюючись дедалі глибше у нетрі політичного протистояння, українські політики люблять говорити про необхідність порозуміння та єдності.

Але на якому ґрунті має базуватися це порозуміння? Яка ідея може об’єднати українську націю і, як наслідок, покласти край політичній кризі?

Шановні гості, чи треба взагалі об’єднувати націю? Чи не є ця проблема, як багато хто каже, надуманою і вигаданою політиками?

Андрій Курков: Якщо ми будемо говорити про соборність і цілісність країни, то, звичайно, ця проблема не вигадана політиками, а створена політиками, бо нація може і має право на існування тільки тоді, коли вона представляє цілу країну.

У нас не може бути моноетнічної нації, тобто тільки україномовної, скажімо, чи тільки українського походження, як і у Франції, на яку часто посилаються різні науковці. Вона є франкомовною, але складається з багатьох національностей. Тобто, нам потрібна політична нація.

Але як тільки виникає слово “політична” чи “політика”, відразу виявляється дуже багато добродіїв, які пропонують свої версії цієї політичної нації, але жодна з версій не призводить до створення нації. Пане Маринович, а яка Ваша точка зору? Чи треба взагалі об’єднувати націю?

Мирослав Маринович: Ясна річ, в іншій тональності і в іншому ключі.

Я хотів би порівняти дві держави. Німеччина, яка мала дві частини держави, які існували розколеними порізно приблизно 50 років... У Німеччині платять великі гроші на те, щоб гармонізувати обидві частини. У нас понад 400 років дві частини України існувало, якщо не входити в інші деталі.

Я хочу сказати, що, звичайно, у нас повинна бути нормальна державна політика, гармонізація стосунків, пізнання взаємного, адже ми не знаємо одне одного. В цьому плані, то так, без сумніву.

Але те, що роблять сьогодні політики, які платять величезні гроші, щоб маніпулювати цією проблемою і загострювати її, то це просто в жодні рамки не входить.

Микола Жуган: Я вважаю, що нація повинна бути об’єднаною. А от чи треба її об’єднувати і як об’єднувати, то це вже інша справа.

Чи це якийсь зовнішній повинен бути чинник, скажімо, чи це держава повинна об’єднувати, чи це якісь процеси внутрішні повинні бути, які самі собою об’єднають громадян України в одне ціле... Це основне.

А те, що політики використовують цей фактор, то я згоден з виступаючими, які тільки що про це говорили, і експлуатують цю тему. Тема дуже важлива. Але як досягти цього результату в кінцевому рахунку, то це вже інша справа.

Шановні гості, а хто має стати генератором об’єднавчої ідеї в Україні?

Мирослав Маринович: Я ніби приречений на те, щоб сказати, що інтелігенція.

Але послухайте те, що тільки що прозвучало, як голос народу. Не треба вже людям нічого пояснювати! Ми маємо блискучий, чудовий, розумний народ, який має уряд, який його не (слово незрозуміле).

Микола Жуган: Це повинна бути таки держава, тому що держава уособлює всю нашу націю, весь український народ.

Але головне полягає в тому, що не тільки там казати, яка ідея, адже від цього нічого з місця не зрушиться, треба намітити практичні кроки реалізації цієї ідеї, щоб люди відчули, що відбувається якийсь практичний рух. Без цього це просто будуть пусті слова, пустодзвін, як кажуть.

А держава – це державні службовці, тобто посадовці...

Микола Жуган: Я думаю, що не державні службовці! Треба, мабуть, якось ввести в ранг такої офіційної політики і на всіх рівнях витримувати це: і в межах мови, літератури, видавництва, в навчальних закладах - на всіх рівнях це треба практикувати.

Андрій Курков: Ви знаєте, 15 років, мені здається, працюють чи не працюють державні службовці для того, щоб виробити концепцію культурного розвитку України. В принципі ця концепція і мала б брати за мету об’єднання нації.

А взагалі я трошки утопіст. Я вважаю, що цим мають займатися громадські діячі, які не мають ніякого відношення до політичних партій, тобто громадські організації, просто представники інтелігенції, інтелектуали, письменники, співаки. Тобто, люди, які... ну, всі знають, що “їх руки нічого не крали”.

Ті, кого називають “совістю нації” чи еліта нації, чи просто небайдужі?

Андрій Курков: Такі люди, як Ліна Костенко, як Іван Дзюба, як молодші письменники.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• Генпрокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи проти судді Конституційного Суду Сюзанни Станік • Конституційний Суд продовжить розгляд конституційності Указу Президента про розпуск парламенту в середу, 25 квітня • Партійці просять – бізнесмени дають • Білоруський опозиціонер: «З політичного погляду Ющенко робить правильні кроки»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG