Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:24

Для чого Ренат Ахметов допомагає жертвам політичних репресій у Білорусі?


Мар’яна Драч Прага, 27 квітня 2007 року (Radio Svoboda.Ua) – Найбагатший українець, депутат від Партії регіонів Ренат Ахметов дав пожертву у 300 тисяч доларів організації, що допомагає жертвам політичних репресій у Білорусі. Про це повідомив Радіо Свобода один із засновників фундації "Ми пам’ятаємо" (We remember) Брюс Джексон. Президентом цієї фундації є його дружина Ірина Красовська. Про те, що компанія, яку контролює Ахметов, перерахувала гроші американським правозахисникам, вперше повідомила газета "Wall Street Journal", не уточнивши мети цієї пожертви. Водночас американське видання звертає увагу на те, що саме Брюс Джексон активно сприяв недавньому візиту Прем‘єр-міністра України Віктора Януковича до Вашингтона. Який зв‘язок між цими фактами? Брюс Джексон веде активну громадську діяльність у Вашингтоні й нині очолює такі організації як Проект перехідних демократій та Комітет США на підтримку НАТО. До того він працював у Пентагоні та відповідав за стратегічні питання у корпорації "Lockheed Martin", яка виконує найбільші замовлення на поставки зброї у світі. Сьогодні Брюс Джексон був гостем празької студії Радіо Свобода.

Р.С.: Пане Джексон, наші слухачі раніше знали Вас як активного прихильника вступу України до НАТО. Тепер, як виглядає, Ви активно контактуєте з Партією регіонів, і ось з‘явилася інформація про те, що пан Ахметов перерахував гроші правозахисній структурі, до якої належите Ви і Ваша дружина. Що це за організація?

Б.Д.: "Ми пам‘ятаємо" – це організація вдів тих, хто загинув від режиму Лукашенка у Білорусі. В Україні це нагадує справу Мирослави Ґонґадзе. Я допомагав заповнювати папери про реєстрацію, і тому я там записаний як представник.

Р.С.: Чому пан Ахметов зробив цю пожертву ?

Б.Д.: Це гарне запитання. Ви повинні поставити його панові Ахметову.

Р.С.: Чи Ви зверталися до нього за грошима?

Б.Д.: Я? Ні.

Р.С.: Точно ні?

Б.Д.: Чи Ви знаєте, хто моя дружина? Ірина Красовська. Вона добре відома в Білорусі та Україні. Ще одна причина – я не розмовляю російською. Моя дружина білоруска. Я не відповідаю за білоруську організацію, я не їжджу до Білорусі. Мені здається, що це справа (допомога жертвам репресій у Білорусі), якій симпатизують багато українців, і ми заохочуємо їх підтримувати правозахисні ініціативи так, як вони вважають за потрібне.

Р.С.: Просто, раніше пан Ахметов не розголошував, що переймається долею тих, хто постраждав від білоруської влади. Я ще раз перепитаю. Може, Ваша дружина просила у нього гроші?

Б.Д.: Я не вирішую за організацію своєї жінки. Я це роблю за свою організацію. Якщо вона посилає листи з проханням про підтримку, то це запитання до неї як до президента. Я вважаю, що недоречно питати чоловіка, що робить його дружина.

Р.С.: Я питаю Вас не як чоловіка, а як одного із засновників.

Б.Д.: Для реєстрації організації потрібно три людини, які живуть у Вашингтоні. Серед них я, а моя дружина Ірина Красовська – президент.

Р.С.: Тобто, ви маєте причетність до цієї організації?

Б.Д.: Так.

Р.С.: Яку роль Ви відіграли в організації візиту Прем‘єра Віктора Януковича до Вашингтона? Газета "Wall Street Journal" написала, що Ви допомагали влаштовувати його зустрічі з чільними американськими урядовцями, включно з віце-президентом США Діком Чейні.

Б.Д.: Це неточн. Ми не влаштовуємо зустрічей для закордонних лідерів. Ми приймаємо їх як почесних гостей на вечерю. Ми приймали пана Януковича, а в понеділок я влаштовую вечерю для міністра закордонних справ Яценюка з "Нашої України".

Р.С.: Щойно Ви були у Києві. Чи бачилися там з панами Януковичем і Ахметовим?

Б.Д.: Ні. Я зустрічався з міністрами Яценюком, Кінахом, з Віктором Пінчуком. З ким ще? Переважно це були зустрічі з урядовцями, які від Президента і Прем‘єра відповідають за торговельно-економічні питання і діалог з Європою.

"УКРАЇНА ВЖЕ СЬОГОДНІ ВИКОНАЛА КРИТЕРІЇ ЩОДО ЧЛЕНСТВА В НАТО ЩОДО ОБОРОННИХ РЕФОРМ"

Р.С.: Оскільки раніше Ви активно виступали за вступ України до НАТО, то хотілося б почути більше від Вас про відносини України з альянсом. За час попередніх зустрічей з Ахметовим і Януковим, чи Ви зрозуміли, як насправді вони налаштовані щодо НАТО?

Б.Д.: Я не думаю, що пан Ахметов має тверду позицію щодо НАТО. Він бізнесмен. Я не раз говорив про НАТО з Януковичем і також, до речі, з Юлією Тимошенко та представниками Президента. Гадаю, що ми підходимо до нового розуміння стосунків України з європейським інституціями, такими як НАТО. Українська громадськість мало що знає про НАТО, і пройде кілька років, поки настрої можуть змінитися. Гадаю, що референдум тут недоречний, поки люди не зможуть зробити поінформованого вибору. Зараз ми говоримо про рух від стратегії — НАТО на першому місці (за зразком Польщі)— до стратегії — перший Європейський Союз( так як це робила Естонія). Такий шлях також обрала Словенія. Потім вони наздогнали НАТО.

Р.С.: Від чийого імені Ви це говорите, коли кажете "ми"?

Б.Д.: Від імені своєї організації "Проект перехідних демократій".

Р.С.: Раніше Ви ставили НАТО на перше місце. Чому Ваші погляди змінилися?

Б.Д.: Гадаю, це було неминучим після провалу навчань "Партнерство заради миру" в Одесі, негативне ставлення громадськості до НАТО в Україні і Молдові. Доброю новиною є те, що міністр оборони України працює дуже ефективно. Оборонні реформи просуваються дуже добре . Неофіційно, Україна вже виконала План щодо членства в НАТО. Я не думаю, що хто-небудь має сумніви стосовно того, що Україна вже сьогодні виконала критерії членства в НАТО щодо оборонних реформ. Тобто, можна навіть сказати, що Україна більше робить в НАТО і з НАТО, ніж деякі члени НАТО. Це чудово. На практиці відносини поліпшуються. Гадаю, що одним із головних критеріїв щодо членства в НАТО буде політична стабільність в Україні, всі політичні сили мають взяти відповідальність за європейський курс, а не лише одна.

Р.С.: Крім НАТО, Ви тепер також займаєтеся інтеграцією України до СОТ. Дату вступу вже переносили багато разів. Коли це може статися, на Вашу думку?

Б.Д.: Це залежить від того, коли запрацює парламент. Є питання щодо законів у дев‘яти галузях, які треба змінити. Теоретично це можна ухвалити як один закон за один раз. Коли Верховна Рада запрацює, то спершу, мабуть, буде розглядати Конституційні реформи, а вже потім займеться СОТ. Гадаю, що Україна вступить до СОТ цього року.
XS
SM
MD
LG