На початку квітня спецiальний посланець генерального секретаря ООН Марті Ахтiсаарi пред’явив Раді Безпеки свій план щодо врегулювання остаточного статусу Косова, у якому пропонується так звана незалежнiсть провiнцiї від Сербії під міжнародним наглядом.
Албанцi погоджуються з його планом. Натомiсть офiцiйний Белград виявляє готовнiсть надати Косову контрольовану автономiю в рамках Сербiї. А Росія, яка має право вето у Раді Безпеки,наголошує, що до уваги треба взяти і інтереси Белграда, коли йдеться про остаточне рішення.
Представники ООН зустрілися з урядовцями та представниками етнічних громад Косова
Місія Ради Безпеки ООН, яка складається з представників 15 країн-членів, на чолі з послом Бельгії в ООН Йоханом Вербеке з одноденним візитом у четвер перебувала у Белграді, де зустрілася з прем’єр-міністром та президентом Сербії. Офіційний Белград пред’явив членам Місії свою пропозицію щодо контрольованої автономії у рамках Сербії.
Член сербської команди переговорників Леон Коен зазначив: «Мені здається, що нам нарешті вдалося досягти, щоб наша пропозиція рівноправно трактувалася і в міжнародній організації, і з вибором незалежності».
У п’ятницю члени місії зустрілися з представниками міжнародних цивільних та військових організацій, із косовськими урядовцями та прем’єр-міністром цього краю. Президент Косова Фатмир Сейдіу висловив сподівання, що після цього візиту закінчиться процес визначення статусу Косова на підставі плану Ахтісаарі.
Упродовж дня делегати місії Ради Безпеки провели розмови i з сербськими лідерами та членами інших етнічних громад у провінції. Вони відвідали кілька поселень, де живуть серби, у тому числі Косовську Митровицу.
Сербські переселенці хочуть повернутися
А на адміністративному кордоні між Сербією та Косовом зібралося біля 5000 сербів, котрі були змушені залишити Косово і наразі живуть у Сербії. Учасники акції заявляли про свою бажання повернутися до своїх домівок і звертали увагу на те, що для цього не існує умов. Вони вимагають, щоб 250 тисяч переселених сербів та неалбанців повернулося додому, щоб їм повернули майно та роботу і щоб до Косова повернулося сербське військо та поліція.
До учасників мітингу звернувся Мілан Іванович, голова сербської національної ради Косова: «Ми не приймемо ніякого рішення нав’язуванням. Нав’язування не може бути. І нехай і ці з Заходу визначаться між Сербією та Косовом. Все ж таки, можна дійти компромісу дотриманням міжнародного права, шануючи наші міжнародно визнані кордони».
На запитання, чого очікують від мітингу його учасники, відповіді були такими:
– «Він важливий для того, щоб світ побачив, що серби готові повернутися туди, звідки їх вигнали».
– «Сподіваємось, що (мітинг) допоможе, щоб світ побачив справжню істину, що справді ми хочемо повернутися до наших домівок, але це нам не дозволено».
Пiсля вiзиту до Косова Рада Безпеки має обговорити план Марттi Ахтiсаарi щодо врегулювання остаточного статусу Косова.
Албанцi погоджуються з його планом. Натомiсть офiцiйний Белград виявляє готовнiсть надати Косову контрольовану автономiю в рамках Сербiї. А Росія, яка має право вето у Раді Безпеки,наголошує, що до уваги треба взяти і інтереси Белграда, коли йдеться про остаточне рішення.
Представники ООН зустрілися з урядовцями та представниками етнічних громад Косова
Місія Ради Безпеки ООН, яка складається з представників 15 країн-членів, на чолі з послом Бельгії в ООН Йоханом Вербеке з одноденним візитом у четвер перебувала у Белграді, де зустрілася з прем’єр-міністром та президентом Сербії. Офіційний Белград пред’явив членам Місії свою пропозицію щодо контрольованої автономії у рамках Сербії.
Член сербської команди переговорників Леон Коен зазначив: «Мені здається, що нам нарешті вдалося досягти, щоб наша пропозиція рівноправно трактувалася і в міжнародній організації, і з вибором незалежності».
У п’ятницю члени місії зустрілися з представниками міжнародних цивільних та військових організацій, із косовськими урядовцями та прем’єр-міністром цього краю. Президент Косова Фатмир Сейдіу висловив сподівання, що після цього візиту закінчиться процес визначення статусу Косова на підставі плану Ахтісаарі.
Упродовж дня делегати місії Ради Безпеки провели розмови i з сербськими лідерами та членами інших етнічних громад у провінції. Вони відвідали кілька поселень, де живуть серби, у тому числі Косовську Митровицу.
Сербські переселенці хочуть повернутися
А на адміністративному кордоні між Сербією та Косовом зібралося біля 5000 сербів, котрі були змушені залишити Косово і наразі живуть у Сербії. Учасники акції заявляли про свою бажання повернутися до своїх домівок і звертали увагу на те, що для цього не існує умов. Вони вимагають, щоб 250 тисяч переселених сербів та неалбанців повернулося додому, щоб їм повернули майно та роботу і щоб до Косова повернулося сербське військо та поліція.
До учасників мітингу звернувся Мілан Іванович, голова сербської національної ради Косова: «Ми не приймемо ніякого рішення нав’язуванням. Нав’язування не може бути. І нехай і ці з Заходу визначаться між Сербією та Косовом. Все ж таки, можна дійти компромісу дотриманням міжнародного права, шануючи наші міжнародно визнані кордони».
На запитання, чого очікують від мітингу його учасники, відповіді були такими:
– «Він важливий для того, щоб світ побачив, що серби готові повернутися туди, звідки їх вигнали».
– «Сподіваємось, що (мітинг) допоможе, щоб світ побачив справжню істину, що справді ми хочемо повернутися до наших домівок, але це нам не дозволено».
Пiсля вiзиту до Косова Рада Безпеки має обговорити план Марттi Ахтiсаарi щодо врегулювання остаточного статусу Косова.