Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:08

Сила радіосигналу


Валентина Одарченко Рівне, 7 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогоднішній день позначений в історії як день передачі першого радіосигналу. 112 років тому російський фізик Олександр Попов здійснив таку передачу усього на 60 метрів, через рік – на 150 кілометрів, а згодом італієць Марконі зміг передати сигнал Морзе через океан… і отримав Нобелівську премію.

Павло Тарасович біля своєї радіостанції.
Розпочалася ера радіо, а згодом телебачення, інтернету, мобільних телефонів, без яких нині неможливо уявити людство. Однак серед величезної кількості засобів зв’язку почесне місце й досі посідають портативні і стаціонарні радіостанції. А радіолюбителі лишаються необхідними людьми в багатьох експедиціях.

Павло Тарасович – учасник п’ятої української антарктичної експедиції

Потужна кіловатна радіостанція Тарасовича, розміщена у радіорубці 12-ї рівненської школи, немов магніт, притягує школярів. За фахом Павло – ветеринар, тож у пам’ятній експедиції на станцію Вернадського спілкувався з птахами та пінгвінами більше, ніж з людьми. Хоча сеанси зв’язку, які проводив біолог-радист щодня, давали йому та його колегам відчуття причетності до цілого світу.

Розповідаючи про сеанси зв’язку, Тарасович пояснив: «Під час сеансів можна говорити про радіо, антени, проходження, про погоду, навіть трішки про дівчат, але забороняється розмовляти про релігію, бізнес, секс і політику…».

Сеанси зв’язку: і врятувати, і розважити

Втім, радіолюбителі не залишаються осторонь від вагомих подій, які вважають загальноважливими.

Карта, яку надсилали радіолюбителі з "Майдану-2004".
Павло Тарасович: «Ми працювали з Майдану – там стояла станція… між іншим, радіоаматори в таких подіях завжди беруть участь, коли важливі події або стихійні лиха, є такі, що зовсім без грошей. Збирають апаратуру, щоб поїхати і там працювати, допомогти…».

Іноді сигнал радіоаматора може бути рятівним, скажімо, для корабля, який надсилає сигнал SOS. А іноді – пізнавальним. Скажімо, як під час щорічних сеансів на полі Берестецької битви.

Павло Тарасович: «Ми інформуємо увесь світ, що є таке історичне місце, одного разу я мас сеанс зв’язку звідти з японцем – розповідав йому про цю битву. Він дуже здивувався – каже, не знав, що у вас там такі великі битви були».

Подібними картками обмінюються радіолюбителі.
У Тарасовича – кілька сотень карток, які підтверджують сеанси зв’язку з більшістю країн світу. За час ефірних і навколоземних мандрів він став людиною планети – може годинами розмовляти про природу й екологію Землі.

Першим, хто відгукнувся на сигнал, поданий за присутності кореспондента Радіо Свобода, став радіолюбитель з Донбасу.

Голос: Мене звуть Ігор, перебуваю за 60 кілометрів північніше від Донецька, місто Костянтинівка. Прийом…

Тарасович: Знаю, з вашого міста у мене колись був у гостях «УР7 ІРЛ» – редактор газети, радіолюбитель, ми разом з ним були в експедиції…

Голос: Так, Павле, прийнято, удачі вам – 73 – найкращі побажання…

Так радіо досі об’єднує людей, яких нині роз’єднують політики.
XS
SM
MD
LG