Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:08

День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн — Чехії та Словаччини — відзначають як національне свято


Оксана Пеленська Прага, 8 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – «Правда перемагає» – це гасло на штандарті президента Чеської Республіки для її громадян не порожні слова. З перемогою демократії чехи вперше довідались правду про ціну, яку заплатили за свободу в Другій світовій війні тисячі їхніх співвітчизників, мільйони людей в Європі. Вперше за повоєнний час відкрились архіви, з приховуваних десятиліттями матеріалів чехи довідались правду про драматичні дні перемоги травня 45-го.

Стараннями істориків всього кілька років тому чехи вперше дізнались правду про так звану демаркаційну лінію – стратегічно важливий елемент на карті воєнних дій Другої світової. Мовиться про підрозділи 3-ої американської армії генерала Патона, які перетнули кордон з Чехословаччиною ще ранком 1 травня.

Звільняючи від нацистів західні терени, американське військо вже 5 травня визволило місто Плзень і підійшло до Праги, але звільнити чехословацьку столицю не могло. Перейти демаркаційну лінію, лінію поділу політичних інтересів, про котру Сталін домовився із союзниками, могла тільки Радянська Армія.

5 травня в Празі вибухнуло національне повстання. Всі 4 довгих дні й ночі, коли радянська армія поспішала з Берліна до Праги, союзники безпомічно спостерігали, як стікає кров’ю столиця. Всі повоєнні роки правда про ці травневі дні приховувалась.

Нині чехи згадують своїх загиблих на празьких вулицях, а також зберігають пам’ять про воїнів радянської армії, які віддали своє життя за перемогу над нацизмом. На празькому військовому Ольшанському цвинтарі поховані 429 радянських воїнів.

Свято перемоги без військових парадів

Є ще одна особливістю цьогорічного свята перемоги. На чеських теренах воно повністю позбулось рис мілітаризації, якими в минулому нагородив його комуністичний режим. Не чути більше на вулицях гучних військових маршів і фанфар, не тягнуться площами, тяжко карбуючи крок, військові колони, не гримлять металом танки.

Чеське Свято визволення стало цивільним, мирним, але від цього не менш урочистим і щедрим на квіти та посмішки, але передусім – спогади про дні війни. За традицією, чеський президент цього дня приймає присягу новобранців, у Чеській Республіці це вихідний день.

І все ж, на думку чеських ветеранів, учених, учителів, нині немає належної уваги до вивчення історії Другої світової у школах, зокрема, часом учні не знають навіть елементарних фактів: коли закінчилась війна, що таке Освєнцім, яка битва розгорнулась на Дуклянському перевалі чи хто такий був Фучік. Подолати бар’єри байдужості до історії, крім учителів, нині закликають чеські політики і журналісти. Як це зробити? «Не забудьте нині привітати зі святом свого сусіда-ветерана»,— радять вони.

Матеріали до теми:

• ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ • Музей тюрем окупаційних режимів різних часів • День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? • 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною
XS
SM
MD
LG