Доступність посилання

ТОП новини

Пам’ятні знаки волинським чехам та переселеним холмщакам


Валентина Одарченко Рівне, 9 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Пам’ятні знаки волинським чехам, загиблим під час Другої світової війни, і холмщакам, загиблим і депортованим із території Польщі, відкрили сьогодні у Рівному.

Пам'ятник волинським чехам, які загинули під Рівним
Цього року минає 60 років від часу завершення депортації українців з території Польщі і початку виселення чехів із території України.

Меморіал чехам, загиблим у роки Другої світової війни

Чехословацька громада легіонерів подбала про пам’ять своїх співвітчизників – створила знак із гербом своєї країни у вигляді розгорнутої книги, на сторінках якої викарбувані імена кількох десятків волинських чехів – бійців армії Свободи, котрі загинули під час боїв із нацистами під Рівним.

Про це повідомив гість свята – Голова Сенату парламенту Чеської Республіки Пршемисл Соботка: «У 1944 році волинські чехи написали славний розділ історії, коли до нашої закордонної армії, яка була частиною антигітлерівської коаліції народів, вступило майже 12 тисяч волинських чехів. У той час, як окремі волинські чехи воювали добровольцями у чехословацькій закордонній армії у Франції, Африці, чеські вчителі на Волині разом з іншими краянами в нелегальній організації готували ґрунт для масового вступу волинських чехів до нашої армії».

Однак цим знаком, зазначив пан Соботка, вшановано пам’ять усіх волинських чехів, загиблих у роки Другої світової – у тому числі мирних мешканців спаленого дощенту нацистами чеського села Малин на Рівненщині.

Ветерани армії Людвіка Свободи у Рівному
Повоєнні українсько-чеські відносини

Спікер українського парламенту 5 скликання Олександр Мороз відзначив, що історія переселення волинських чехів на історичну батьківщину не має під собою підґрунтя ворожнечі між двома народами – через те, що чехи ще в середині 19 століття були покликані принести на українську землю нові сільськогосподарські та переробні технології, і таки дали поштовх економічному розвиткові Волині.

Олександр Мороз: «Звідси родом мій батько. І він забрав із собою звідси на центральну Україну ще дідівські інструменти, назви яких є чеськими. Їхнє ставлення до роботи було таке – все робити чисто, рівно, відповідально…».

Як розповів повірений Спілки Легіонерів, уродженець Рівненщини полковник Їржі Гофман, він із дитинства розумів, що живе на українській землі, а стосунки з українцями у чехів були найтепліші: «Українську мову я вчив від дітей і парубків, з якими спільно пас корів на мартинівських та грушвицьких полях. Я прочитав багато творів українських авторів. Такий «університет» української мови закінчили чимало моїх чеських ровесників».

Пам'ятник депортованим холмщакам
Освятивши пам’ятник, настоятель Свято-Покровського Рівненського собору отець Андрій пригадує факт зі власної біографії, пов’язаний із чехами: «Це тоді, коли наша незграбна армада ось цією вулицею пішла усмиряти норовливих чехів у 68-му році. І коли ми вже стояли на полігоні перед відправкою, я підійшов до командира частини й сказав: «Можете забрати в мене набої, бо я ні одного пострілу в Чехії не зроблю. Ми там будемо окупантами…».

На відкриття пам’ятного знаку приїхали і чехи, котрі донині мешкають на Рівненщині, Житомирщині та Волині.

Пам’ятник переселеним із Польщі холмщакам

А тим часом пам’ятник уродженцям Холмщини відкривав разом із рівнянами Голова облдержадміністрації Віктор Матчук – свою присутність там він пояснив необхідністю віддати шану загиблим українцям та висловити повагу десяткам тисяч холмщаків, котрі доклали розуму і праці до становлення вже повоєнної Рівненщини.

Нині на Рівненщині та Волині мешкає 70 відсотків виселених із Холмщини українців. Голова Всеукраїнської громадської організації «Конгрес українців Холмщини і Підляшшя» Олександр Боровик наголосив на тому, що акція виселення українців з їхніх етнічних земель, котра була наслідком рішення урядів комуністичної Польщі та Радянського Союзу, «перетворила холмщаків із заможних і працелюбних господарів на жебраків і чужинців, забравши у них навіть надію на моральні і матеріальні компенсації».

Тому цей пам’ятник став не лише даниною пам’яті, а й щоденним нагадуванням українській владі про частину українського етносу, який влився до Великої України, і не тільки зміг вижити, а й допоміг підняти край із повоєнних руїн.

Матеріали до теми:

• День Перемоги: чиє це свято і що воно означає для України? • «Чорні археологи» знають ціну воєнним раритетам УПА • Кінець Другої світової війни – початок дороги до ГУЛАГу • Що стоїть на заваді примиренню вояків радянської армії та УПА? • Чому День перемоги коаліції союзників над нацистською Німеччиною одні святкують 8 травня, а інші – 9 травня? • Музей тюрем окупаційних режимів різних часів на Рівненщині: «Найбільше потерпіли при радянській владі» • ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ • День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? • 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною • День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято
XS
SM
MD
LG