Багато британців вважають, що Тоні Блер піде у відставку відразу після одного зі своїх найбільших досягнень за 10 років при владі. Цим досягненням стало оголошення 8 травня про відновлення автономії Північної Ірландії,у владних інституціях якої пробританські протестанти ділитимуть владу з ірландськими католиками. Ця британська провінція протягом десятиріч зазнавала кривавих заворушень.
Відствка цього тижня дозволяє Блерові піти, коли його Лейбористська партія виступила значно успішніше, ніж очікувалося, на виборах до місцевих органів влади тиждень тому. Лейбористи побоювалися, що виборці, розчаровані політикою Блера щодо Іраку, можуть у великих кількостях проголосувати за третю за величиною Ліберально-демократичну партію, яка різко критикує роль Британії у війні. Натомість вони дали більшу підтримку Консервативній партії, котра підтримує лінію прем’єр-міністра в Іраку.
Політика стосовно Іраку непокоїть британські еліти
Фахівці вважають, що спадщину Блера оцінюватимуть за багатьма критеріями, Ірак є лише одним із них. Політолог Дейвід Картон вважає, що Ірак непокоїть представників британської еліти значно більше, ніж простих людей: “Немає сумніву, що багато хто не схвалює подій в Іраку, бо вони розвиваються погано, але я маю сумнів, що це має аж такий істотний вплив на сприйняття прем’єра масами”.
Карлтон вважає, що в майбутньому дехто справді сприйматиме Блера через призму іракської політики, але інші судитимуть про нього з виступу у Чикаґо 2004 року, коли він наполягав на гуманітарному втручанні найбагатших країн у найбідніших регіонах світу. Блера згадуватимуть і як голову Великої вісімки за дії для полегшення боргового тягаря для найбідніших держав Африки та Азії.
Експерти також відзначають роль Блера в Європейському Союзі. На думку директора дослідницького інституту Economist Intelligence Unit Чарлза Дженкінза, багато британців вважають позицію прем’єра щодо ЄС правильною: “Його вважають найбільш проєвропейським прем’єр-міністром із часу Едварда Гіта, який, власне, й зробив Британію членом європейської спільноти. Це вже є чимось добрим для стосунків із більшістю, якщо не всіма партнерами в Європі”.
Аналітики висловлюють припущення щодо майбутньої ролі Блера після виходу у відставку. Адже, незважаючи на його 10-річну службу на посту прем’єр-міністра, йому лише 54 роки. Дейвід Карлтон припускає, що однією можливістю є якась діяльність для врегулювання на Близькому Сході. Адже на посаді прем’єра він здобув міжнародне визнання за зусилля, докладені у цій ділянці.
Матеріали до теми:
Тоні Блер відзначає 10 річницю перебування при владі у Великій Британії
Відствка цього тижня дозволяє Блерові піти, коли його Лейбористська партія виступила значно успішніше, ніж очікувалося, на виборах до місцевих органів влади тиждень тому. Лейбористи побоювалися, що виборці, розчаровані політикою Блера щодо Іраку, можуть у великих кількостях проголосувати за третю за величиною Ліберально-демократичну партію, яка різко критикує роль Британії у війні. Натомість вони дали більшу підтримку Консервативній партії, котра підтримує лінію прем’єр-міністра в Іраку.
Політика стосовно Іраку непокоїть британські еліти
Фахівці вважають, що спадщину Блера оцінюватимуть за багатьма критеріями, Ірак є лише одним із них. Політолог Дейвід Картон вважає, що Ірак непокоїть представників британської еліти значно більше, ніж простих людей: “Немає сумніву, що багато хто не схвалює подій в Іраку, бо вони розвиваються погано, але я маю сумнів, що це має аж такий істотний вплив на сприйняття прем’єра масами”.
Карлтон вважає, що в майбутньому дехто справді сприйматиме Блера через призму іракської політики, але інші судитимуть про нього з виступу у Чикаґо 2004 року, коли він наполягав на гуманітарному втручанні найбагатших країн у найбідніших регіонах світу. Блера згадуватимуть і як голову Великої вісімки за дії для полегшення боргового тягаря для найбідніших держав Африки та Азії.
Експерти також відзначають роль Блера в Європейському Союзі. На думку директора дослідницького інституту Economist Intelligence Unit Чарлза Дженкінза, багато британців вважають позицію прем’єра щодо ЄС правильною: “Його вважають найбільш проєвропейським прем’єр-міністром із часу Едварда Гіта, який, власне, й зробив Британію членом європейської спільноти. Це вже є чимось добрим для стосунків із більшістю, якщо не всіма партнерами в Європі”.
Аналітики висловлюють припущення щодо майбутньої ролі Блера після виходу у відставку. Адже, незважаючи на його 10-річну службу на посту прем’єр-міністра, йому лише 54 роки. Дейвід Карлтон припускає, що однією можливістю є якась діяльність для врегулювання на Близькому Сході. Адже на посаді прем’єра він здобув міжнародне визнання за зусилля, докладені у цій ділянці.
Матеріали до теми:
Тоні Блер відзначає 10 річницю перебування при владі у Великій Британії