Леся Кравчишин — мама 7 дітей. Найстаршому 18 років, найменшій 6 місяців. Син навчається в училищі і здобуває робітничу професію. 5 дітей і батько щодня користуються громадським транспортом. Пільг не мають.
Багатодітна сім’я з 9 осіб проживає на 42 квадратних метрах. Обоє батьків працюють, а тому й не отримують жодної соціальної допомоги.
Леся Кравчишин вважає таку політику «знеохоченням до праці»: «Я не підтримана державою. Цифра озвучена: 150 гривень на особу сім’я може потратити. Чи можна прожити за ці гроші?»
Такі батьки, як Леся Кравчишин, просять Президента надати їм статус багатодітних родин і на законодавчому рівні узаконити їхні права. Адже батьки працюють по 16 годин на день: «От ще б надали гроші на лікування хронічної втоми для багатодітної мами і тата».
Програми допомоги є. Тим часом на папері
Нещодавно створена Спілка багатодітних родин Львова ініціює на рівні держави власну концепцію допомоги: посилити соціальний захист і запровадити програму виходу з бідності. Тобто, надавати таким сім’ям пільги на кредит для ведення малого бізнесу, звільняти від оподаткування на перші 3 роки чи сприяти працевлаштуванню. Між родинами можна оголосити тендер на кращий проект щодо малого підприємництва.
Невдовзі Львівська облрада має намір затвердити програму соціального захисту багатодітних родин. Але чи буде вона реалізована?
Двічі проводили наради, на яких чиновники оголошували власне бачення допомоги багатодітним. Але реалізація такої програми потребує 100 мільйонів гривень. Це надто великі гроші для обласного бюджету. Водночас посадовці не назвали найменшої суми, яку можна було б реально надати для багатодітних родин.
Сподівання лише на власні сили
Поки Леся Кравчишин разом із чоловіком воліють покладатись на власні сили і виховують своїх дітей працьовитими і скромними.
Любов, яку Леся Кравчишин отримує від діток, каже вона, — це найбільше щастя, яке не зрівняється ні з якими матеріальними благами.
Мама 7 дітей жодним словом не натякнула у розмові з кореспондентом Радіо Свобода, що родина постійно відчуває брак грошей на найнеобхідніше.
Багатодітна сім’я з 9 осіб проживає на 42 квадратних метрах. Обоє батьків працюють, а тому й не отримують жодної соціальної допомоги.
Леся Кравчишин вважає таку політику «знеохоченням до праці»: «Я не підтримана державою. Цифра озвучена: 150 гривень на особу сім’я може потратити. Чи можна прожити за ці гроші?»
Такі батьки, як Леся Кравчишин, просять Президента надати їм статус багатодітних родин і на законодавчому рівні узаконити їхні права. Адже батьки працюють по 16 годин на день: «От ще б надали гроші на лікування хронічної втоми для багатодітної мами і тата».
Програми допомоги є. Тим часом на папері
Нещодавно створена Спілка багатодітних родин Львова ініціює на рівні держави власну концепцію допомоги: посилити соціальний захист і запровадити програму виходу з бідності. Тобто, надавати таким сім’ям пільги на кредит для ведення малого бізнесу, звільняти від оподаткування на перші 3 роки чи сприяти працевлаштуванню. Між родинами можна оголосити тендер на кращий проект щодо малого підприємництва.
Невдовзі Львівська облрада має намір затвердити програму соціального захисту багатодітних родин. Але чи буде вона реалізована?
Двічі проводили наради, на яких чиновники оголошували власне бачення допомоги багатодітним. Але реалізація такої програми потребує 100 мільйонів гривень. Це надто великі гроші для обласного бюджету. Водночас посадовці не назвали найменшої суми, яку можна було б реально надати для багатодітних родин.
Сподівання лише на власні сили
Поки Леся Кравчишин разом із чоловіком воліють покладатись на власні сили і виховують своїх дітей працьовитими і скромними.
Любов, яку Леся Кравчишин отримує від діток, каже вона, — це найбільше щастя, яке не зрівняється ні з якими матеріальними благами.
Мама 7 дітей жодним словом не натякнула у розмові з кореспондентом Радіо Свобода, що родина постійно відчуває брак грошей на найнеобхідніше.