Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:42

На терезах - Феміда: що відбувається із правосуддям в умовах політичної кризи? – Гість Вечірньої Свободи міністр юстиції України Олександр Лавринович


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведуча: Юлія Жмакіна
Гість Свободи: Олександр Лавринович – міністр юстиції України.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Якщо економіка в умовах політичної кризи, на погляд експертів, почувається добре, то цього, напевне, ніхто не скаже щодо судової гілки влади.

“Війни” довкола Конституційного Суду, підозри суддів у корупції, ухвали і скасування власних же рішень судами упродовж однієї доби...

Чи можна Україну вважати правовою державою? Як унормувати ситуацію? Які для цього потрібні закони? Як відновити довіру українців до суддів і судів?

Пане Лавринович, Україна – це правова держава? Олександр Лавринович: Україна – це держава, яка прагне стати правовою і, можливо, такою стане.

Юлія Жмакіна: Один із висновків ПАРЄ, який був зроблений відразу по слуханнях про політичну кризу в Україні. Це пункт 13.

“Асамблея засуджує той факт, що судова система Україна систематично використовується неналежним чином іншими гілками влади, що свідчить про руйнування цієї ключової демократичної інституції.

Незалежне та неупереджене правосуддя є передумовою існування демократичного суспільства, що керується верховенством права.

Звідси гостра необхідність проведення комплексної судової реформи, у тому числі шляхом внесення змін до Конституції”.


Галина Трохова: Пане Лавринович, Вам особисто як заслуженому юристу не прикро спостерігати, що рішення судів різних інстанцій ігноруються всіма гілками влади, і що люди зневірилися, що можуть знайти справедливість саме в судах?

Олександр Лавринович: Мені взагалі прикро, що в Україні з роками не зміцнюється авторитет закону і не зміцнюється правова дисципліна органів управління, навіть, я сказав би, відбувається зворотній процес.

Це є дуже загрозливо для суспільства, оскільки не може ніколи в житті існувати успішне суспільство, успішна країна, в якій не шануються правила, правила, які встановлюються для всіх у вигляді законів, у вигляді інших нормативних актів. Починаючи з первинного ладу, існували правила, за якими люди жили.

Юлія Жмакіна: Пане міністре, Ви втретє міністр. Говорячи ці слова, Ви берете на себе відповідальність за це все, за ситуацію, якою вона є на сьогодні?

Олександр Лавринович: Якби я мав можливість вирішувати питання дотримання норм права всіма інституціями і громадянами, то я взяв би на себе відповідальність. Відповідальність завжди повинна бути поруч із повноваженнями і можливостями.

У нас, на жаль, достатньо часто відбувається таким чином, що повноваження мають одні, а відповідальність за їх здійснення інші.

Це якраз приклад того, що при такому підході не може бути успішного результату в суспільстві.

Галина Трохова: Ви вже почали говорити про дотримання норм закону, про виконання судових рішень... Роз’ясніть нам як простим громадянам Україні дуже прості речі.

Всі закони, які ухвалені ВР, підписані Президентом і оприлюднені за законними правилами, в належному чині, вони є дійсними і чинними для всіх, хто перебуває на території України?


Олександр Лавринович: Безумовно!

Галина Трохова: Якщо комусь не подобається той чи інший закон, підзаконний акт, то кожна людина має право це діло оскаржити?

Олександр Лавринович: Скажімо так. Вона може оскаржити тільки в тому випадку, якщо норма конкретна закону зачіпає його персональні права. Якщо ні, то в нас існує процедура розгляду в КСУ норм законів на предмет їх конституційності. З цим до КСУ може звертатися 45 депутатів, Президент або Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Галина Трохова: Чи означає подання до КСУ питання про розгляд відповідності певного закону Конституції автоматичне призупинення дії цього нормативно-правового акту?

Олександр Лавринович: Не означає.

Галина Трохова: Це означає, що і перший, і другий указ Президента про розпуск парламенту після подання цього указу до КСУ на розгляд про відповідність його Основному Закону не означало призупинення дії цього указу?

Юлія Жмакіна: І він мав би виконуватися?

Олександр Лавринович: Я хотів би, щоб Ви не ставили знак рівняння між законами і указами Президента...

Галина Трохова: Але це є підзаконний акт.

Олександр Лавринович: ... так само, як і іншими нормативними актами. Вони мають різну ієрархію і зовсім різну процедуру їх ухвалення, виконання...

Галина Трохова: Пане Лавринович, скажіть: так чи ні?

Олександр Лавринович: Так чи ні – це якщо буде стояти мова так: чорне чи біле. В даному випадку потрібно відповідати по суті поставленого питання.

Якщо оспорюється нормативний акт в КСУ, подача до КСУ не зупиняє дію цього акту. Взагалі КСУ розглядає тільки чинні нормативні акти.

Галина Трохова: Чому ж тоді не виконується цей указ?

Олександр Лавринович: Нормативні акти, які є чинними, можуть у певній частині не виконуватися через постанову суду загальної юрисдикції.

Зокрема, Ви питали про громадянина, чи може він оскаржувати, то може оскаржувати і те, що стосується підзаконних актів, а законів ні. Суд загальної юрисдикції має повноваження на зупинку дії окремої норми.

Галина Трохова: Чому Ви як міністр юстиції, як заслужений юрист не інформуєте суспільство про те, що Указ не виконується?

Олександр Лавринович: Я думаю, що це ваша функція, а не моя.

Юлія Жмакіна: Хотілося б запитати, чому Указ не виконується?

Олександр Лавринович: Укази не виконувалися з кількох причин.

Перший указ, який був виданий, не виконувався, тому що за день до його видання ВРУ, відповідно до своїх конституційних повноважень, ухвалила постанову, в якій було зазначено, що цей указ не підлягає виконанню. Це один пункт.

Другий пункт. Те, що протягом кількох тижнів різні суди України ухвалювали рішення, тобто ухвали запобіжного характеру, в яких приймалося положення про те, що даний указ не підлягає виконанню, в інших ухвалах взагалі було заборонено...

Юлія Жмакіна: Ну, і самі ж скасовували ці рішення.

Олександр Лавринович: Власне, про це вже говорили. Ви питаєте, а чому? Я Вам пояснюю, чому він не виконувався.

Я думаю, що перелік вже цих підстав є достатнім для того, щоб знати відповідь.

Юлія Жмакіна: У нас є слухач.

Слухач: Я хочу поставити питання шановному заслуженому юристу Лавриновичу. Хай він скаже всьому люду, всім, чи він виконує закон, чи він виконує вказівки коаліції?

Олександр Лавринович: Дуже просте питання. Я виконую Конституцію, всі закони України і дотримуюся всіх чинних нормативних актів, норми яких є дійсними і не зупиненими.

Юлія Жмакіна: У січні в інтерв’ю ж Радіо Свобода Сергію Рахманіну Ви категорично відкинули можливість проведення дострокових виборів за відсутності підстав.

Ви не змінили своєї точки зору?


Олександр Лавринович: Звичайно, що ні.

Я думаю, що не треба бути юристом для того, щоб прочитати ст. 90 Конституції і зрозуміти, що з тих трьох підстав, які там зазначені, на сьогоднішній день немає жодної, на підставі якої можна було б ухвалювати рішення про дострокове припинення повноважень парламенту.

Тому, зрештою, і є ця проблема, недопущення того, щоб КСУ міг працювати і міг винести своє рішення.

Юлія Жмакіна: Ви стверджуєте, що є проблема недопущення роботи КСУ?

Олександр Лавринович: Я думаю, що для Вас також як і для мене відомо, які дії були прийняті в попередні дні у вигляді трьох указів про звільнення суддів КСУ, про ті виступи відповідальних посадових осіб, які стосувалися особистого життя суддів КСУ, про що, зрештою, було сказано вчора у заяві, яку оприлюднив голова КСУ.

Тому для мене тут абсолютно очевидною є ситуація, коли є небажання того, щоб рішення по суті конституційності норм Указу Президента було оприлюднене.

Галина Трохова: Пане Лавринович, Президент Віктор Ющенко, як Ви вже загадали, вчора звільнив третього суддю КСУ з одним і тим самим формулюванням: за порушення присяги.

Всі знають, що, за Конституцією, Президент має право призначати і звільняти третину складу суддів КСУ. Але якою є процедура ухвалення рішення саме з формулюванням “порушення присяги”? Це що? Хто може, так би мовити, це помацати, і хто мав би мацати це порушення присяги?


Олександр Лавринович: Це визначено в регламенті КСУ.

Взагалі я хотів би, щоб ми згадали також, що крім Конституції в Україні є закони, зокрема закон “Про КСУ”. Тут існує певна колізія цих двох норм. В законі “Про КСУ” взагалі-то передбачено, що з обставин порушення присяги рішення про дострокове припинення повноважень судді КСУ ухвалює ВРУ.

Безумовно, що тут є питання термінів: “дострокове припинення повноважень” і “звільнення”. В Конституції передбачене право Президента на звільнення. Питання дострокового припинення повноважень, так як це визначено в законі, в разі порушення присяги визначено, що це є процедура, яка виконується спочатку в самому КСУ і потрібно обов’язково мати аргументи, мати доказ порушення цієї присяги.

Бо, скажімо, коли йде мова про суддів загальної юрисдикції, то існує обов’язково процедура розгляду цього питання Вищою ради юстиції, обов’язково пояснення, які надає суддя, обов’язково колегіальне обговорення, звірення документів і визначення. А просто так, що я от захотів і написав, що от я звільняю за порушення присяги. Але яке порушення? Не пояснюють.

Галина Трохова: Але про суддів КСУ такого немає формулювання...

Олександр Лавринович: У законі такого формулювання немає.

Галина Трохова: Пане Лавринович, дострокові парламентські вибори в Україні цього року будуть?

Олександр Лавринович: Це питання не до мене. Це питання можна ставити Президенту України і парламентарям України, які будуть ухвалювати рішення.

Галина Трохова: Ви сказали, що підстав для проведення дострокових виборів, на Вашу думку як міністра, немає...

Олександр Лавринович: Я сказав про те, що ті підстави, які зазначені в Конституції України, сьогодні відсутні...

Юлія Жмакіна: Пане Лавринович, а політико-правовий шлях, який зараз активно пропонує Президент, Ви вважаєте прийнятним в умовах такого загострення політичної ситуації в країні?

Галина Трохова: Не за законом, а за правом?

Юлія Жмакіна: І політичними домовленостями?

Олександр Лавринович: Справа в тому, що бувають в країнах ситуації, коли не за правом вирішується кризова ситуація на благо нації. Це було в кількох країнах. І в Україні, зрештою, 1995 року також не за правом була вирішена ситуація кризи.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG