Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:21

ДО СЬОМОГО КОЛІНА. ЧИ ЗНАЮТЬ УКРАЇНЦІ СВІЙ РОДОВІД?


ГЛАС НАРОДУ: /images/photo/question_50.jpg До якого покоління ви знаєте історію своєї родини? /images/photo/SL_15.05.2007_n1.jpg Ольга Трохимівна, пенсіонерка: - Я не знаю, цікаво було би дізнатися, бабусь своїх не знаю. Колись маму питала, знаю, що всі мої прадіди жили у Бортничах біля Києва. Тепер це Дарницький район столиці. /images/photo/SL_15.05.2007_n2.jpg Юрій Боксер ман, науковий співробітник: - До дідів знаю. Дід був тесля. Навіть моє прізвище - його значення пов''язане з деревом. /images/photo/SL_15.05.2007_n3.jpg Ольга, вільний художник: - У нашій родині так заведено, що мама і бабуся переповідали мені історію нашого роду. До прапрадідів. Я намагаюся спілкуватися з своєю ріднею зараз, не втрачати коренів. /images/photo/SL_15.05.2007_n4.jpg Сергій Грубий, поліграфіст: - Тільки до діда знаю. Він на фронті загинув. По лінії матері у мене пращури з Житомирщини, а по батьковій - з Західної України. /images/photo/SL_15.05.2007_n5.jpg Зінаїда Войнаровські, майбутній банкір: - Цікавлюся родоводом ! Прадід у мене - кубанський козак. А взагалі то родичі у мене щирі українці, майже всі мешкають у Ржищеві . Були селянами, а от прізвище, знаю, має польське коріння. Надія Шерстюк, Віола Бурда У сільській хаті моєї бабусі висіли дві великі портретні фотографії. Чоловік і жінка. Мої прадід і прабабка. Цікаво, думала я тоді, ще дитина, вдивляючись у їхні відретушовані сумно-спокійні обличчя – якими людьми вони були і якими були їхні батьки і діди? А коли виросла, серйозно задумалася над питанням відтворення історії свого роду, проте не уявляла, як це робиться. Куди звертатися людям, які бажають побудувати своє генеалогічне дерево? Наскільки кропітка і коштовна ця справа? І, взагалі, чи варто знати історію свого родоводу і чи цікавляться нею сучасні українці?

“Модна” генеологія

Дослідженням родинної історії зараз займаються і солідні “товстосуми”, і “прості” громадяни, каже художник і геральдист Олекса Руденко. Перші швидше заради марнославства, щоб довести через пращурів свою значимість, другі – заради цікавості і шани до свого роду: “Це дійсно зараз популярна річ – генеалогія. До нас звертаються люди з цим питанням, ми допомагаємо. Звісно, можна шукати самому по архівах, але це марудна справа. Є Українське генеологічне товариство, яке займається цією справою.”

Охочі попорпатися в історії власного роду можуть віднайти у ньому селянське походження або несподівано для себе “нарити” “шляхетне коріння”. Історія української шляхти, веде далі історик Ярослав Тинченко, зароджувалася ще за часів Київської Русі. Основу її становили слов’янські та варязькі роди. Ця первинна даньоруська шляхта загинула або була навернута у католицизм на почакту чотирнадцятого століття: “У часи пізнього середновіччя з’явилася новітня українська шляхта, пов’язана з діяльністю українських гетьманів. У першу чергу це козацько-старшинська шляхта, яка народилась за часів гетьмана Сагайдачного”.

Ольга Богомолець: "Я стала зовсім по- іншому дивитися на історію. У нас в родині не було такої людини, яка б проміняла свою честь на щось інше. Тому моїй родині важливо тримати цю планку – мені і і моїм дітям, яких четверо"
Саме з козацької шляхти веде свій родовід лікар Ольга Богомолець. Вона майже досконально знає історію свого роду, починаючи від 15 ст. В її родині були народовольці - Софія Богомолець, яку стратили, один із пращурів за часів Богдана Хмельницького 13 років провів у полоні. ЇЇ прадід був президентом академії наук України і саме йому радянська армія має завдячувати порятунком життя солдатів - він виробив схему зберігання крові. А ще один пращур Ольги - поляк Францишек Богомолець мав хобі - вірші. Тепер поляки співають їх як народні. Сама ж Ольга також пише і співає пісні.

Від 300 до 1000 доларів вам розшукають родовід

Якщо вам раптом стало цікаво, ким же були ваші предки, і власне, ким є ви, починати дослідження треба з найпростішого: поспілкуватися із батьками та бабусями-дідусями. Вони можуть надати інформацію, від якої можна відштовхуватися і шукати подробиці далі в архівах. Там перше, що може вам допомогти, - метричні дані про дати народження, смерті ваших пращурів - рекомендує початківцям Віра Крищук, директор центру генеалогічних досліджень: “Є державні обласні архіви, в яких зберігається вся метрична інформація. Є Центральні історичні архіви у Києві і Львові. Також Інтернет -сайти дають початківцям інформацію, як вибудовувати таку роботу”.

Дослідження генеалогії - річ недешева, зазвичай влітають у копієчку, оскільки метричні архівні записи розкидані по різних містах, а іноді й країнах. Можна звернутися до фахівців, і вам допоможуть розшукають ваш рід - від 300 до 1000 доларів по одній лінії.

Знати про своїх предків треба - і не тільки про їхні звання та соціальні статуси, а й про характери та стосунки в родині. Від цього може залежати Ваше здоров’я, переконана психолог Наталя Кухтіна. Бо тіло людини пам’ятає на генетичному рівні чотири покоління. І якщо людина не розуміє своїх пращурів або цурається роду, це відобразиться на здоров’ї.

Для британських аристократів за походженням скласти своє генеалогічне дерево в межах століття - не є проблемою, адже англійські шляхтичі ретельно складали дані про своє аристократичне походження. Ті ж британці, які не можуть похвалитися спадковими графськими титулами, можуть без перепон у межах Британії поновити родовід, каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко. На території Британії у минулому столітті не було воєн чи катаклізмів, через які могли б загинути архіви. Збереглися дані перепису населення 1851 року – вони є цілком доступні для пересічних англійців.

В українській літературі не один письменник звертався до теми безбатченків, показуючи, що таке явище не вітають у суспільстві. Бо якщо людина не знає про своїх предків, то й не має сімейних цінностей, а відтак може змінювати їх залежно від ситуації. Як дерево без кореня, воно стоятиме, поки не подме вітер. І впаде у той бік, куди його похилять.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG