Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:56

130 років від народження поета і художника Максиміліана Кирієнка-Волошина


Віталій Пономарьов Київ, 16 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Цього дня 130 років тому народився поет, письменник та художник Максиміліан Кирієнко-Волошин. Під час Української революції рядками з його віршів починали свої звернення до населення півдня України і більшовики, і денікінці.

Максиміліан Кирієнко-Волошин. 1919 рік
Нащадок запорозьких козаків та німецьких переселенців, Максиміліан Кирієнко-Волошин народився у Києві 16 травня 1877 року. Від шістнадцяти років він мешкав у Криму — спочатку у Феодосії, а потім у Коктебелі, околиці якого згодом зобразив у своїх акварелях.

Волошин навчався у гімназіях у Москві та Феодосії і на юридичному факультеті Московського університету. На четвертому курсі він був висланий на півроку до Середньої Азії за участь у студентських заворушеннях і навчання не завершив.

Після повернення з висилки він відвідав Італію, Швейцарію, Німеччину, Австрію, Грецію, Францію, упродовж півтора десятиліття жив у Парижі, Берліні та Петербурзі і нарешті повернувся до Коктебеля.

Волошин видав 3 книги віршів, перекладав твори французьких поетів, пережив захоплення буддизмом, католицтвом, окультизмом, антропософією та православ’ям. У його домі на березі моря збиралися поети, письменники, музиканти та художники.

Після Жовтневого перевороту поет відмовився виїхати за кордон і залишився у Криму. Йому погрожували розстрілом і чекісти, і білогвардійці, а сам Волошин своїм втручанням не раз рятував від загибелі представників обох таборів.

«Мы погибаем, не умирая. Дух обнажаем до дна. Дивное диво! — горит, не сгорая, Неопалимая Купина».

Максиміліан Кирієнко-Волошин помер у віці п’ятдесяти п’яти років 11 серпня 1932 року у своєму домі в Коктебелі і за його заповітом був похований над морем, на вершині пагорба Кучук-Янишар.
XS
SM
MD
LG