Художник Володимир Луцик |
(RadioSvoboda.Ua) |
Він прибув сюди туристом, і йому сподобалося це місце на землі, підійшло по духу, каже Володимир. Тому і вирішив кинути якір у Вічному місті.
Перед цим закінчив Львівську академію мистецтв, став членом Спілки художників України: «В Україні я займався живописом на склі і малював, розробив свої авторські писанки. Як перебрався сюди, з тим матеріалом було вже важко працювати, бо переїзди, і воно б’ється… то я потроху почав малювати на полотні. Усе, що я роблю, йде від народного мистецтва: від писанкарства, від традиційного живопису на склі».
У Римі хочуть іншого мистецтва
"Усе, що я роблю, йде від народного мистецтва" |
(RadioSvoboda.Ua) |
Хоч і купують люди переважно картини з італійськими краєвидами, та сприймають їх як роботи українського маляра. Час від часу він виїздить на пленери до різних міст Італії.
Ознайомившись із сучасною технікою малювання європейських митців, Володимир Луцик зауважує, що саме досконалість виконання реалістичних творів і вирізняє художників із пострадянського простору: «Взяти хоча б Римську академію: я ходив дивитися, як там усе відбувається. Рівень навчання тут не дуже високий. Певно, вони ніколи і не ставили за мету учити чіткому малюванню так, як у нас було. У них це вільно, я би сказав, на рівні аматорському виходить».
Спочатку він виходив на вулиці, розкладав мольберт у мальовничих куточках і переносив на полотно красу древнього Рима. Та тут у найглухішому провулку діставай фотокамеру — і лови чудовий краєвид, що вже говорити про майстра із пензлем у руках.
Останнім часом львівський маляр працює переважно в орендованій квартирі-майстерні. Із тераси відкривається розкішний вид на місто, отож природного матеріалу для вільного художника хоч відбирай.
Іще рік-другий, а там і назад, додому подамся, говорить Володимир Луцик. Потім додає, що до Рима повертатиметься часто як гість, бо дух Вічного міста кликатиме його знову і знову.