Чи легко бути іммігрантом у Римі?

Італія для більшості українських іммігрантів – передусім фінансова підтримка. Про це люди відверто говорять, деякі навіть кричать, інші терпляче продовжують працювати. Як ось Марина із Луцька, котра живе у Римі не перший рік: “На чужині ми певною мірою раби. Я маю освіту, закінчила політехнічний інститут, я читаю газети, вільно читаю італійською... Але, коли ти працюєш зі старенькою жінкою, вона тебе ось так б’є, як м’ячем по землі... Якщо ти її не послухаєш — вона заводить істерику. І ти думаєш сам собі: "Боже, я стерплю...”.

Бути іммігрантом – велике випробування

Навіть маючи у кишені вже італійський паспорт, диплом місцевого університету, не всім вдається позбутися відчуття, що ти серед них іноземець. На роботу з пристойною зарплатою влаштуватися важче, орендувати помешкання одному – часом маєш платити подвійну суму, одним словом, бути іммігрантом – велике випробування.

"Свято народів", котре вже 16-й раз організувала римська єпархія, звертає увагу на позитивні моменти імміграції. Люди різних культур і традицій зустрічаються усі разом на площі у Римі, щоб показати свій фольклор, національну кухню та обговорити радості і труднощі закордонного життя. Недільний захід пройшов під гаслом "Дім далеко від дому", бо Рим у такий спосіб стає другою домівкою для іммігрантів і засвідчує свою відкритість для їхньої інтеграції.

Так пояснив Радіо Свобода відповідальний за організацію свята Падре Ґаетано Сарачіно: "Щодо іммігрантів, ми не повинні цікавитися лише, скільки їх в країні, але також, де вони тут живуть, як їм ведеться? Замало просто поважати іммігрантів, варто обговорювати їхнє тутешнє життя: чи вони гідно почуваються, як до них ставляться місцеві жителі, в яких умовах мешкають? Є квартири, де живуть разом по кількадесят осіб – це речі неприпустимі”.

"Українці – молодці!"

На площі Сан Джованні розгорнули понад 50 інформаційних стендів про кожну країну, римська адміністрація влаштувала дискусію про участь іноземців у політичному та культурному житті столиці. В обідню пору після церковної служби можна було поласувати традиційними стравами, і під вечір концертний майданчик здригався від танців уродженців Африки, Південної Америки, Азії та Східної Європи.

Серед активістів щороку й українці, яких у Римі і провінції проживає понад 11 тисяч. Італійці не приховують свого захоплення від таких новоприбульців. Падре Ґаетано: "Українці – молодці! Це дуже активна громада. На них приємно дивитися, їх приємно слухати, бо гарно співають. Взагалі – молодці!”