Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:20

Європейський Союз: дебати про пошук виходу з конституційної кризи виходять на фінішну пряму


Надія Кандиба Берлін, 21 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – За п’ять тижнів до саміту Євросоюзу вийшли на завершальний етап і дебати про пошук шляхів вирішення конституційної кризи. Йдеться про кризу конституційного процесу в Європі. Саме з цією метою впродовж наступних днів канцлер Німеччини Анґела Меркель має намір провести низку двосторонніх переговорів з лідерами держав й урядів країн-членів ЄС. Нагадаємо, що Німеччина нині головує в Європейському союзі.

(RadioSvoboda.Ua)
Німецькому канцлеру буде про що поговорити зі своїми колегами з інших країн Європейського союзу. Як повідомляють інформаційні агентства, прагнення глави уряду Німеччини врятувати головну суть проекту європейської конституції наштовхнулася на опір з боку низки країн. Знову доводиться шукати компроміс. І все ж експерти налаштовані оптимістично. Член Європараламенту, соціал-демократ Йо Ляйнен, який ініціював створення депутатської групи "Європейська конституція", в одному зі своїх останніх інтерв’ю заявив: "Після того, як підписали "Берлінську заяву", я переконаний, що нам все вдасться зробити. Звичайно, слід було очікувати, що хтось знову почне висувати свої зауваження. Але, на мою думку, головного консенсусу вже досягнуто. Переважна більшість хоче досягти конкретного результату. І ми побачимо це в червні", - сказав Ляйнен.

Замість конституції – нова угода?

Проте, як виглядатиме справді остаточний консенсус, нині ще ніхто прогнозувати не береться. Деякі країни вже не хочуть більше говорити про конституцію і наголошують на тому, що буде достатньо й нової угоди. На цьому, крім Великобританії, наполягають також Франція й Нідерланди, які два роки тому на національних референдумах відхили проект основного закону.

Зараз передусім Лондон хоче уникнути будь-яких атрибутів, які б нагадували про можливе створення наддержави. Сюди належить, наприклад, спільний для всіх європейських країн прапор та гімн. Великобританія виступає також проти створення посад міністра закордонних справ ЄС і президента Ради Євросоюзу, які б призначалися на два з половиною роки. Нині країни ЄС змінюють одна одну на чолі Європейського союзу кожні півроку. Варто згадати й про вимоги Польщі. Варшава наполягає на збережені в Раді ЄС такого принципу розподілу голосів, який передбачає стара угода, підписана в Ніцці. Це лише деякі з пунктів, навколо яких, на думку оглядачів, знову доведеться вести переговори.

Меркель сподівається, що під час червневого саміту державні та урядові лідери країн ЄС ухвалять детальний план подолання конституційної кризи. Для цього Німеччина планує скликати міжурядову комісію, яка б і зайнялася пошуком компромісу з суперечливих питань. Якщо ж, врешті-решт, якась одна з країн і не ратифікує майбутньої угоди, то це, на думку депутата

Досвід Баварії пригодиться для ЄС?

Європарламенту Йо Ляйнена, не повинно бути якоюсь трагедією: "Якщо 25 з 26 країн ратифікують і залишиться лише одна країна, тоді ця угода все одно повинна набрати чинності. З юридичної точки зору, це не зовсім коректно, але з політичної такий варіант цілком можливий. Тоді ми й побачимо, чи хоче ця країна залишатися з нами, чи вона вийде з ЄС", – сказав Ляйнен і навів приклад Німеччини. Баварія досі так і не ратифікувала Основного закону країни, і все ж таки вона залишається частиною Федеративної Республіки. Чому б такий досвід, зауважив Ляйнен, не перенести й на Європейський союз?
XS
SM
MD
LG