Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 11:03

Народні майстри з’їхалися на фестиваль “Чисті джерела”


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 21 травня 2007 р. (RadioSvoboda.Ua) - Кілька десятків майстрів зібрали на традиційний фестиваль народної творчості «Чисті джерела» у Дніпропетровську місцеві музейники. Упродовж вихідних просто неба, перед будівлею історичного музею імені Яворницького, тривала виставка і майстер-класи.

Вироби представлені на виставці
(RadioSvoboda.Ua)
Писанки, що народжуються під пензлем майстрині, свіжі й вологі, тільки-но з гончарного кола глечики, українські ґердани, які плетуть тут-таки, на очах у глядачів...Фестиваль народних ремесел прагне показати мешканцям міста, що народне мистецтво живе і до нього може долучитися кожен охочий.

Гончарній справі вчили і дітлахів

Кожен продавець свій товар хвалить
(RadioSvoboda.Ua)
Чи не найбільша дивина для дніпропетровців — гончарне коло. Спробувати попрацювати за ним дозволяють дітлахам. Виріб, якщо він вийде, можна забрати з собою. У восьмирічної Лери перше глиняне горнятко не вдалося, випало дно. Але дівчинка ще раз проситься за гончарне коло.

«Це дуже приємна робота, бо ти сам робиш свій витвір мистецтва. Глина дуже слухняна, і ти можеш тиснути, скільки хочеш і як хочеш».

Мама Лери, Ірина, каже, що вони з донькою чекали на це свято цілий рік:

«Таке розмаїття народних ремесел буває тільки на цих «Чистих джерелах». Тому приходимо щороку. Ми взагалі прихильники петриківського розпису, кілька разів бували в музеї, знайомі з багатьма майстрами».

“Вибори “народників” купують свідомі”

Біля столика з петриківським розписом теж чимало цікавих. Майстриня Наталя Рибалко з чоловіком приїхали з самої Петриківки, де працюють в центрі декоративної творчості. Пані Наталя на виставці не малює, бо анілінові фарби, перемішані з яєчним жовтком, якими користуються петриківці, на сонці швидко засихають. Просто розмовляє з людьми, продає і дарує вироби:

«Життя художника непросте. Це не ковбаса. Не хліб. Не предмети першої необхідності. Це купують люди дуже свідомі. Коли кажуть — у вас такі гарні малюнки, їх напевно купили б іноземці, я кажу — неправда. Найкращі покупці — то наші люди, вони шкірою відчувають, що то своє, рідне».

Різьбярка Тамара Швець приїхала з Умані. Там вона працює на хімічному заводі, а різьбить у вільні години. Мистецтвом, каже, родину не прогодуєш. Продає тільки зроблене за власними ідеями, на замовлення працює неохоче:

Різьбярка Тамара Швець з Умані зі своїми "дітьми"
(RadioSvoboda.Ua)
«От прийшла думка таке зробити, взяв деревину — і воно пішло. А під замовлення — це відповідальність, не творча робота виходить, а шаблон. От рибка — хочеться , щоб вона тобі посміхалась, а не була сумна. Твоя дитина — твоя робота. Хочеться, щоб вона і людям подобалась».

Сучасні техніки вишивки

На відміну від Тамари вишивальниця Ірина працює, в основному, на замовлення. У її невеликій фірмі виготовлення рушників, серветок та вишиванок для художніх колективів поставили на потік. Одна вишиванка, каже Ірина, коштує від 150-ти до 250-ти гривень. Дорого, бо вишивають на батисті та льняному полотні, щоб виріб мав товарний вид.

Вишивальниця Ірина: коли людина вишиває руками, вона вкладає своє серце
(RadioSvoboda.Ua)
Каже, візерунки беруть справді давні — зі старих сорочок та архівів, однак схеми вишивки розробляють на комп’ютері і вишивають на машинах. Вручну — тільки вироби на спецзамовлення:

«Ми можемо прошивати костюми українські на дитячі ансамблі за місяць. Машинкою це швидше, а вручну не встигаємо. Але людина коли руками вишиває, вкладає своє серце, а машинка — це машинка. Це дуже приємна робота. Я з задоволенням і в суботу й неділю виходжу. Розширюємося, залучаємо людей, які вишивають вручну. Завжди є замовлення».

Попри замовлення й виставки, кажуть майстри, багато грошей декоративно-прикладним мистецтвом не заробиш. Робота дуже копітка і тривала, а чи користуватимуться виріб попитом — невідомо. Та й розкуповують твори тільки в сезон — коли тепло й коли запрошують на ярмарки та фестивалі. А прийде зима — доведеться шукати менш творчого і більш стабільного хліба.
XS
SM
MD
LG