Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:05

Плата за азарт. До чого призводить ігроманія і як з нею боротися?


ГЛАС НАРОДУ: /images/photo/question_50.jpg Чи грали Ви на ігрових автоматах та чи вдавалося виграти? /images/photo/SL_23.05.2007_n1.jpg Ігор студент: - Я пару разів пограв. У більшості випадків таке захоплення може людей затягти, хоча все залежить від психіки кожного. /images/photo/SL_23.05.2007_n2.jpg Олеся, менеджер з туризму: - Ні, ніколи не грала. Хоча я азартна людина, але в такі ігри не граю, і в них не вірю. /images/photo/SL_23.05.2007_n3.jpg Андрій, бізнесмен: - Ні. Я інакше заробляю гроші. Для розваг є багато інших, хороших речей. А це - безвиграшна лотерея, лохотрон. /images/photo/SL_23.05.2007_n4.jpg Маріна, лікар-педіатр: - Це - марно витрачені гроші. І це - дуже небезпечно, особливо для дітей. А розташування всюди цих гральних автоматів є розбещенням дітей. /images/photo/SL_23.05.2007_n5.jpg Микола Іванович, пенсіонер: - Я грав, але у карти - "в очко". Бувало й вигравав тоді - на виграні гроші можна було купити і костюм, і гарну сорочку. Олександр Лащенко, Віола Бурда В Україні сталося чергове вбивство через ігроманію. 21-річний безробітний киянин, змагаючись із “одноруким бандитом”, спочатку розтринькав усе до копійки. А потім сходив додому за ножем і зарізав жінку, котра працювала у кіоску з ігровими автоматами. Розправившись із жертвою, вбивця зазирнув у касу та прихопив 467 гривень, які в ній були. Міліція розшукала нападника вже за годину. Якщо суд визнає його винним, наступні 10-15 років він зможе виявляти свій азарт лише в ув’язненні. За останній рік лише у Києві від рук ігроманів загинули четверо людей, які обслуговували гральні салони. Подібні випадки траплялися і в інших українських регіонах, наприклад, на Вінниччині. Як боротися з такими “гравцями” та пов’язаною з нею злочинністю?

ІГРОМАНІЯ – СТАДІЯ ЗА СТАДІЄЮ...

До ігрових салонів липнуть, як мухи до меду, не лише законослухняні мисливці за фортуною, а й різного ґатунку криміналітет, і готові на все патологічні ігромани. Тому міліція пропонує міським адміністраціям приділяти більше уваги подібним закладам та їхній охороні, зазначає Володимир Поліщук, керівник прес-служби столичної міліції:

Володимир Поліщук: "У цих закладах вчиняють різні види злочинів. Від насильства і грабежів до руйнування всіх ігрових автоматів"
(photo from telekritika.kiev.ua)
“Існує чітка тенденція – в цих закладах вчиняють різні види злочинів. Від насильства і грабежів до руйнування всіх автоматів. Або навіть убивства і тяжкі тілесні ушкодження. У зв’язку з останнім убивством, вчиненим у салоні ігрових автоматів, йшлося про те, щоб ліцензії на діяльність таких закладів видавали тільки, коли встановлена хоча б кнопка тривожного сповіщення. Власникам таких закладів, де заробляються такі гроші, можна було б наймати охоронцем не якусь стареньку бабусю, не просто оператора, а хай працюють представники Державної служби охорони або недержавні охоронні структури”.

Ігроманія свідчить передусім про залежність людини, бажання отримувати задоволення. Хоча геймерство має і соціальні корені. Про це сказав Радіо Свобода психолог Олег Покальчук:

“Українцям притаманна певна віра в чудо, як і багатьом неодержавним націям. Йдеться про прагнення вирішити певні проблеми (соціальні, економічні) за рахунок якихось чудесних речей. А, власне, виграш саме і належить до таких речей”.

А за класифікацією психотерапевта Вадим Гречки, яку він наводив у виданні “Газета по-киевски”, ігрова залежність, як і будь-яка інша, розвивається у три етапи. Перша стадія – людина зберігає розум. Може грати, а може і не грати. У цій стадії ігроман здатен без проблем одужати. А от у наступній фазі людина ні на що не хоче міняти гру. І як стверджує психотерапевт, навіть якщо запропонувати взамін кохання або кар''єру – ігроман віддасть перевагу грі, адже вона стала потребою. Але на цій стадії хоч і залазять у борги, проте до програшу власної квартиру справа не доходить. Таке трапляється на третій стадії ігрової залежності, коли вона стає вже хворобливою. Хто в ній опиняється, готовий закласти не те, що квартиру, а й власну шкуру. Якщо дотримуватися цієї класифікації, киянин Сашко перебуває на початковій фазі захоплення грою. Сашко переконував нас, що сідає за автомати лише тоді, коли має відповідний настрій. Водночас геймер запевняє, що усвідомлює - така забава дійсно може добряче затягнути, адже в нього є друзі, які просаджують усі гроші в сподіванні на виграш:

“Я знаю людину, котра ніколи не грала автоматах і не вірила в це. Однак, як кажуть, “дурням завжди щастить”. Ця людина вперше виграла і стала випробувати долю далі. Причому грала таким чином - спочатку 5-10 гривень засовував, потім почав засовувати по 50 гривень, а потім - по 100. Зрештою – позичав гроші та їхав додому. Казав, що більше не гратиме, але знову грав”.

АВТОМАТ НА АВТОМАТІ

(RadioSvoboda.Ua)
Ігрові автомати зараз можна зустріти всюди, з новими економічними реаліями вони стали такою ж прикметою життя українців, як, наприклад, комерційні кіоски. Принаймні, якщо йдеться про українські міста. Найбільше ігрових автоматів у столиці - за даними президента Асоціації грального бізнесу Сергія Третьякова, у місті їх працює близько 30 тисяч. Загалом, відповідно до закону, є кілька правил розташування гральних салонів. Зокрема, заборонено ставити автомати у навчальних закладах, у житлових будниках. В одного з авторів цих слів півроку тому закрили біля будинку гастроном, хоча для багатьох прилеглих домівок він був один. Тепер же на місці магазину відкрили гральний салон. І все це - на першому поверсі висотного будинку! Через 200 метрів - ще один такий заклад. При тому, що поруч – студентський гуртожиток, школа (це Голосіївський район Києва).

Втім, запевняє, заступник Голосіївської райради Віктор Толстоног, порушень стосовно розташування ігрових салонів у даному районі немає:

“Усе на контролі. Принаймні протягом уже понад півроку, 7-8 місяців, у нас гострих питань щодо цього немає в районі. Тому що все тримається на контролі”.

ГРАЛЬНИЙ ІМПОРТ ІЗ РОСІЇ

Український ряд та парламент перейнялися законами щодо азартних ігор тільки торік - каже президент Асоціації грального бізнесу Сергій Третьяков. Водночас, на його думку, зараз ситуація катастрофічна - російські гральні автомати, через зміни тамтешніх законів і непотрібність великої кількості обладнання, везуть в Україну. Сергій Третьяков – в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода:

“Ми вже знаємо, що перші 25 тисяч автоматів в Україну з Росії приїхали. І це в той час, як наш, український ринок перенасичений гральним обладнанням. У нас нульова митна ставка на гральні автомати і тому вони вільно пересуваються. Без жодних проблем”.

АЗАРТНІ САЛОНИ – В ЗОНУ?

Борючись з ігроманією, у тій же Росії визначили торік чотири ігрові зони (це окремі місця в чотирьох областях). Проблема геймерства - ігроманії турбує і Казахстан - там ігрові заклади намагаються виселити за межі міст. У Британії держава досі регулює відносини грального бізнесу та дітей. Торік на Туманному Альбіоні ухвалили закон, який передбачає кримінальну відповідальність за спонукання дітей до участі в азартних іграх. Малюків всіляко намагаються захистити навіть від віртуальних подібних ігор. А можливості для азартних забав у дорослих британців – необмежені, констатує кореспондент Радіо Свобода в Лондоні Олекса Семенченко. Казино із гральними машинами працюють 24 години на добу. Однак фахівці зазначають, що людей, для яких азартні ігри є згубною звичкою, у Британії обмаль. Хоча такі ігри є для британців улюбленим спортом. То ж уряд тут визнає – дорослих людей слід оцінювати, як дорослих. І дати змогу їм самим обирати своє дозвілля.

Автори законопроектів щодо грального бізнесу в Україні пропонували Верховній Раді кілька схем захисту українців від нав’язування ігрових автоматів. БЮТівець Валерій Писаренко радить спробувати в Україні російську та казахстанську схеми:

“Щоб на території України створили окремі ігрові зони. Вони будуть розміщені поза межами міст. Це будуть окремі містечка, напевно, проінвестовані та збудовані організаторами азартних ігор. Це будуть маленькі Лас-Вегаси в Україні”.

У середу, 23 травня, депутати не ухвалили жоден із чотирьох запропонованих законопроектів про державне регулювання діяльності з проведення азартних ігор. Виступаючи сьогодні у Верховній Раді депутат- “регіонал” Григорій Смітюх заявив, що у гральному бізнесі, за офіційними даними, крутиться в обігу близько одного мільярда 300 тисяч американських доларів.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG