Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:27

Доповідь Міжнародної Амністії за 2007 рік: «Політика страху, яка формує небезпечно поділений світ». Наскільки об’єктивна сама доповідь?


Людмила Ваннек Прага, 23 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – «Політика страху, яка формує небезпечно поділений світ» – під такою назвою Міжнародна Амністія оприлюднила свій щорічний звіт про ситуацію з правами людини у 150-ти країнах світу.

Значну частину провини за нинішню ситуацію у світі Міжнародна Амністія покладає на глобальну «війну з тероризмом», яка, на думку правозахисників, дозволяє деяким урядам порушувати права людини і псувати відносини між державами.

Росію критикують за недотримання демократичних свобод, зокрема у Чечні; за ситуацію зі свободою слова, з переслідуванням опозиції. Білорусь та Узбекистан – за авторитарний режим; Іран, Афганістан – за погіршення ситуації з правами людини.

Критики зазнали і Сполучені Штати Америки, зокрема, за подвійні стандарти та руйнування основних цінностей (йдеться, зокрема, про ситуацію із в’язнями Ґуантанамо).

Однак і сама доповідь Міжнародної Амністії у декого викликає критику. Зокрема, та частина звіту, в якій мовиться про вплив «війни з тероризмом» на права людини.

До критиків нинішньої діяльності Міжнародної Амністії належить і колишній польський дисидент, а нині працівник Центру Міжнародних відносин у Варшаві Евґненіуш Смолар, який дав інтерв’ю Радіо Свобода.

Евґненіуш Смолар: Мені здається, що за останні роки Міжнародна Амністія пішла неправильним шляхом. Це була глобальна організація, яка стежила за порушеннями прав людини в кожній країні при кожному режимі. Останнім часом вона стала антизахідною. Я це передбачав, коли допомагав чеській Хартії-77 та польському комітетові захисту робітників.

Р.С.: Як Ви реагуєте на те, що в цьогорічному звіті критикують США за те, що їхня війна з тероризмом допомагає нівелювати права людини у світі?

Е.С.: Це перебільшення. Я сам критикую поведінку американської адміністрації щодо тюрми Ґуантанамо та утримання армією в’язнів поза межами американського судочинства.

Р.С.: Чи Міжнародна Амністія перебільшує, коли звинувачує США у тому, що вони перетворили світ у глобальне поле битви?

Е.С.: Це вже забагато. Головне те, що США та їхні союзники, включно з Польщею та іншими країнами, можуть досягнути того самого результату не переступивши межі і без того, щоб провокувати інших – піти тим самим небезпечним шляхом, де топчуть людські права, де кажуть, що, мовляв, «наші тортури – це нормально, а ваші – це недопустимо». Є один спосіб захисту прав людини, він всеосяжний і мусить бути непоборним.

Р.С.: Попри всю критику багато хто підтримує поведінку США, адже вони надають мільярди допомоги, підтримують демократичні ініціативи для розвитку громадянського суспільства. Чи Ви поділяєте такі погляди?

Е.С.: Без сумніву. Це і є традиція американської закордонної політики, починаючи від Картера, Рейгана, Клінтона та Буша – ця вже традиція. Я переконаний, що треба раз і назавжди залишити якісь «скорочення шляху», коли йдеться про щось безцінне, щось, що Сполучені Штати, може, й не використовують, це їхня «м’яка сила». Тобто, не просто тверда сила – армія і так далі, а культура, привабливість Америки, «американської мрії», які продовжують існувати і які треба усім показати, цю можливість. Я переконаний, що внаслідок війни в Іраку Америку сприймають як ковбоя, що завжди готовий лише стріляти. А це невірно.

Матеріали до теми:

• «Міжнародна амністія» констатує порушення прав людини в Україні • Свобода преси та її вороги в Україні • Звіт Дому Свободи залишає Україну в категорії «частково вільних» держав • Посол США при ОБСЄ Джулі Фінлі: На пострадянських теренах з демократією ще чимало проблем • «Репортери без кордонів»: Становище зі свободою слова в Україні погіршилося порівняно з 2005 роком. • Експерти вивчають, як ЄС допомагає Україні боротися з тортурами і недостойним поводженням із людьми. • Права людини на пострадянському просторі під тиском. Рік 2006.
XS
SM
MD
LG