Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:36

День Києва.


Віталій Пономарьов Київ, 25 травня 2007 RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні починається традиційне триденне святкування Дня Києва. Упродовж майже двох тисячоліть своєї історії Київ прославився як «місто Премудрості Божої», «другий Єрусалим» та «українські Афіни».

Люди жили на території Києва – неподалік місця, де нині стоїть Кирилівська церква, – ще у добу пізнього палеоліту. За легендою, розбудову Києва передбачив апостол Андрій Первозванний, який з учнями пройшов на човнах від гирла Дніпра до київських пагорбів:

«Бачите гори оці? Яка на горах цих возсія благодать Божа, І має бути город великий, І багато церков Бог воздвигне».

Як місто Київ відомий від середини І тисячоліття нашої ери. Скіфи називали його Сар, сармати – Куар, готи – Данпарстад, гуни – Хунігард, хозари – Самватас, булгари – Башту. У VII столітті місто під назвою Київ стало центром союзу племен на чолі з полянами, а у ІХ – столицею Київської Русі. Київ був столицею удільного князівства та центром воєводства у складі Великого князівства Литовського, а згодом і Речі Посполитої. 1667 року Річ Посполита передала місто Московському царству, а у складі Російської імперії Київ був центром губернії. 1918 року Київ став столицею Української Народної Республіки, а 91-го року – столицею України.

Місто не раз спустошували завойовники, зокрема, володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, монгольський хан Батий, кримський хан Менґлі-Ґірей та російський червоний командир Михайло Муравйов, а найбільших руйнувань Київ зазнав за роки радянської влади. Попри це, Київ завжди був сакральним та культурним центром України і всієї Східної Європи. Звідси на північ і схід поширювалося християнство та кирилична писемність. А наприкінці ХVII століття випускники Києво-Могилянської академії, яких у Московщині називали «київськими латинниками», несли з Києва культурні та освітні зразки до православних країн Європи.
XS
SM
MD
LG