Місце акції обрали невипадково. Біля цього лісу невдовзі відпочиватимуть інваліди з інтелектуальною недостатністю.
Транзитний будинок для них уже готовий. Він стане проміжною ланкою між батьківською оселею та дорослим життям у гуртожитку.
Тому неподалік майбутнього дому треба навести лад і так допомогти суспільству, каже організаторка акції Раїса Кравченко, голова правління благодійного товариства «Джерела»: «Для того, щоб діти наші, розумово неповносправні інваліди, починали звикати до життя в громаді. І не тільки до тих привілеїв і вигод, які є в громаді, не тільки ходити в кіно, театри, музеї (як ми цього вже сьогодні досягли), але й вирішувати проблеми».
Студент-дефектолог Дмитро вже чотири роки спілкується з розумово відсталими дітьми. Каже, до знайомства з ними був острах.
Тепер хлопець позбувся своїх страхів: «Багато хто вважає, що це небезпечні діти. Це неправда. Ці діти дуже добрі, лагідні, привітні. І на відміну від дітей із нормальним інтелектом, вони більш безпечні і відповідальніше ставляться до поставлених завдань».
Катя народилась здоровою дитиною. У три роки вона вже читала. Однак згодом дівчинка почала відставати у розвитку. Нині їй 20, і вона досі не втратила інтересу до дитячих книжок:
— Катрусю, а чим ти займаєшся у вільний час?
— Книжки читаю.
— А яка твоя улюблена книжка?
— Пушкіна.
— Катрусю, а про що ти мрієш?
— Стати кухарем.
— А що ти полюбляєш готувати?
— Супи.
— І тобі гарно вдається?
— Так.
Бажання Каті працювати лишиться мрією доти, доки у її посвідченні, як вирок, перша група інвалідності. І це тоді, коли дівчина не потребує особливої допомоги у побуті, розповідає мати Каті Ніна Павлівна: «У неї написано в довідці мсеківській (МСЕК — комісія, яка визначає групу інвалідності), що вона потребує постійного догляду і нагляду. І це навічно! Це перша група інвалідності постійно. Тепер, якщо і знайдуться люди, які можуть взяти її на роботу, то ця довідка… Вони всі можуть працювати індивідуально, і писати потрібно так: „За своїми можливостями“».
Відомий психолог Лев Виготський казав: «Діти з аномальним розвитком — це не поганий розвиток, це лише якісно інший розвиток». Приклад цьому — діяльність нобелівського лауреата Альберта Ейнштейна, американського комп’ютерного магната Білла Ґейтса, «королеви детективів» Агати Крісті, які вважаються аутистами.
Аутизм (з латинського «заглиблення у себе») — це ціла низка розладів, що характеризуються затримкою розумового та фізичного розвитку, проблемами мови, ослабленням імунітету. Майже у 80% цих хворих — значні проблеми у навчанні. Однак інтелект аутиста не завжди понижений — часто захворювання активізує «острівці знання», в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.
А тим часом лісосмугу біля траси прибрали. Незабаром тут гулятимуть неповносправні діти, коли транзитний будинок відчинить для них свої двері.
Транзитний будинок для них уже готовий. Він стане проміжною ланкою між батьківською оселею та дорослим життям у гуртожитку.
Тому неподалік майбутнього дому треба навести лад і так допомогти суспільству, каже організаторка акції Раїса Кравченко, голова правління благодійного товариства «Джерела»: «Для того, щоб діти наші, розумово неповносправні інваліди, починали звикати до життя в громаді. І не тільки до тих привілеїв і вигод, які є в громаді, не тільки ходити в кіно, театри, музеї (як ми цього вже сьогодні досягли), але й вирішувати проблеми».
Студент-дефектолог Дмитро вже чотири роки спілкується з розумово відсталими дітьми. Каже, до знайомства з ними був острах.
Тепер хлопець позбувся своїх страхів: «Багато хто вважає, що це небезпечні діти. Це неправда. Ці діти дуже добрі, лагідні, привітні. І на відміну від дітей із нормальним інтелектом, вони більш безпечні і відповідальніше ставляться до поставлених завдань».
Катя народилась здоровою дитиною. У три роки вона вже читала. Однак згодом дівчинка почала відставати у розвитку. Нині їй 20, і вона досі не втратила інтересу до дитячих книжок:
 |
| Катя і Оля |
| (RadioSvoboda.Ua) |
— Книжки читаю.
— А яка твоя улюблена книжка?
— Пушкіна.
— Катрусю, а про що ти мрієш?
— Стати кухарем.
— А що ти полюбляєш готувати?
— Супи.
— І тобі гарно вдається?
— Так.
Бажання Каті працювати лишиться мрією доти, доки у її посвідченні, як вирок, перша група інвалідності. І це тоді, коли дівчина не потребує особливої допомоги у побуті, розповідає мати Каті Ніна Павлівна: «У неї написано в довідці мсеківській (МСЕК — комісія, яка визначає групу інвалідності), що вона потребує постійного догляду і нагляду. І це навічно! Це перша група інвалідності постійно. Тепер, якщо і знайдуться люди, які можуть взяти її на роботу, то ця довідка… Вони всі можуть працювати індивідуально, і писати потрібно так: „За своїми можливостями“».
Відомий психолог Лев Виготський казав: «Діти з аномальним розвитком — це не поганий розвиток, це лише якісно інший розвиток». Приклад цьому — діяльність нобелівського лауреата Альберта Ейнштейна, американського комп’ютерного магната Білла Ґейтса, «королеви детективів» Агати Крісті, які вважаються аутистами.
Аутизм (з латинського «заглиблення у себе») — це ціла низка розладів, що характеризуються затримкою розумового та фізичного розвитку, проблемами мови, ослабленням імунітету. Майже у 80% цих хворих — значні проблеми у навчанні. Однак інтелект аутиста не завжди понижений — часто захворювання активізує «острівці знання», в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.
А тим часом лісосмугу біля траси прибрали. Незабаром тут гулятимуть неповносправні діти, коли транзитний будинок відчинить для них свої двері.