Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:52

«Це не поганий розвиток, а якісно інший…»


Євгенія Вятчанінова Київщина, 28 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Погожа весняна днина. Спека і вітерець, що колише верхівки сосен. Попід ними люди, мов мурахи, збирають фантики, папірці та пластикові пляшки. Пліч-о-пліч неповносправні діти, їхні батьки, педагоги та студенти-волонтери. Програма адаптації розпочалась із прибирання лісу.

Місце акції обрали невипадково. Біля цього лісу невдовзі відпочиватимуть інваліди з інтелектуальною недостатністю.

Транзитний будинок для них уже готовий. Він стане проміжною ланкою між батьківською оселею та дорослим життям у гуртожитку.

Тому неподалік майбутнього дому треба навести лад і так допомогти суспільству, каже організаторка акції Раїса Кравченко, голова правління благодійного товариства «Джерела»: «Для того, щоб діти наші, розумово неповносправні інваліди, починали звикати до життя в громаді. І не тільки до тих привілеїв і вигод, які є в громаді, не тільки ходити в кіно, театри, музеї (як ми цього вже сьогодні досягли), але й вирішувати проблеми».

Студент-дефектолог Дмитро вже чотири роки спілкується з розумово відсталими дітьми. Каже, до знайомства з ними був острах.

Тепер хлопець позбувся своїх страхів: «Багато хто вважає, що це небезпечні діти. Це неправда. Ці діти дуже добрі, лагідні, привітні. І на відміну від дітей із нормальним інтелектом, вони більш безпечні і відповідальніше ставляться до поставлених завдань».

Катя народилась здоровою дитиною. У три роки вона вже читала. Однак згодом дівчинка почала відставати у розвитку. Нині їй 20, і вона досі не втратила інтересу до дитячих книжок:

Катя і Оля
(RadioSvoboda.Ua)
— Катрусю, а чим ти займаєшся у вільний час?

— Книжки читаю.

— А яка твоя улюблена книжка?

— Пушкіна.

— Катрусю, а про що ти мрієш?

— Стати кухарем.

— А що ти полюбляєш готувати?

— Супи.

— І тобі гарно вдається?

— Так.


Бажання Каті працювати лишиться мрією доти, доки у її посвідченні, як вирок, перша група інвалідності. І це тоді, коли дівчина не потребує особливої допомоги у побуті, розповідає мати Каті Ніна Павлівна: «У неї написано в довідці мсеківській (МСЕК — комісія, яка визначає групу інвалідності), що вона потребує постійного догляду і нагляду. І це навічно! Це перша група інвалідності постійно. Тепер, якщо і знайдуться люди, які можуть взяти її на роботу, то ця довідка… Вони всі можуть працювати індивідуально, і писати потрібно так: „За своїми можливостями“».

Відомий психолог Лев Виготський казав: «Діти з аномальним розвитком — це не поганий розвиток, це лише якісно інший розвиток». Приклад цьому — діяльність нобелівського лауреата Альберта Ейнштейна, американського комп’ютерного магната Білла Ґейтса, «королеви детективів» Агати Крісті, які вважаються аутистами.

Аутизм (з латинського «заглиблення у себе») — це ціла низка розладів, що характеризуються затримкою розумового та фізичного розвитку, проблемами мови, ослабленням імунітету. Майже у 80% цих хворих — значні проблеми у навчанні. Однак інтелект аутиста не завжди понижений — часто захворювання активізує «острівці знання», в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.

А тим часом лісосмугу біля траси прибрали. Незабаром тут гулятимуть неповносправні діти, коли транзитний будинок відчинить для них свої двері.
XS
SM
MD
LG