Прем’єр-міністр Киргизстану Алмазбек
АтабаєвСам Атабаєв заявив понад тиждень тому, що ще 11 травня, випивши на роботі склянку води, на два дні втратив свідомість, і йому довелося пробути в лікарні два тижні для очищення крові.
Після згаданого повідомлення у вівторок його прес-служби прем’єр сказав журналістам: «Як ви знаєте, про моє здоров’я є багато різних думок. Дехто каже, що Атамбаєв, мовляв, придумав це все, щоб розрекламувати себе. Ось тому я й подав цю довідку. У ній мовиться: Атамбаєва отруїли. Недобре, коли хтось отруює прем’єр-міністра просто в будинку уряду. Але генеральна прокуратура і комітет нацбезпеки нічого не роблять».
Раніше надходили повідомлення, що правоохоронці розслідують цю подію. Але принаймні Державний комітет національної безпеки Киргизстану офіційно оголосив, що кримінальної справи за фактом спроби отруїти прем’єра не порушував.
А спікер парламенту раніше заявляв, що за розслідування має взятися сам законодавчий орган, коли з’явиться медичний висновок.
Довідка є, але справа далі неясна
Тож для цього тепер необхідно б створити спеціальну парламентську комісію, яка розслідувала б це отруєння, наголошує опозиційний політик, лікар за фахом Ташболот Балтабаєв. В інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що, коли звинувачення прем’єра підтвердяться, це буде «серйозне політичне питання».
Але водночас колишній опозиційний парламентар Балтабаєв звернув увагу на те, що офіційних реакцій на цю подію не густо: «Якщо голову уряду отруюють у власному кабінеті і він втрачає свідомість на два дні — це ж надзвичайна ситуація, правда? А ще недобре, що довідку йому видав відомчий головлікар».
Атамбаєв, щоправда, сам опозиціонер. Лідер опозиційної Соціал-демократичної партії, він опинився на посаді прем’єр-міністра в березні, під час вирішення політичної кризи в країні.
Припускають, хоча підтверджень цьому немає, що Атамбаєв міг потерпіти через залучення до суперечливих подій навколо націоналізації й приватизації великого кремнієвого підприємства на півдні країни, що виробляє напівпровідникові кристали.
Матеріали до теми:
Отруєння як метод політичної боротьби на пострадянських теренах