Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:49

Земляцтва: триматися купи з любов’ю до малої Батьківщини


Євгенія Вятчанінова Київ-Рівне-Харків, 30 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Що спільного у віце-спікера Російської Думи Володимира Жириновського, політичного біженця Ігоря Бакая та губернатора Санкт-Петербурга Валентини Матвієнко? Те, що вони народились на Рівненщині, і незабаром можуть стати членами Рівненського земляцтва у Києві – своєї “малої Батьківщини”.

Земляцький рух вирізняється з-поміж громадських організацій чи партій. Адже від свого зародження у середині 90-их, він тримається на одному – любові українця до своєї “малої Батьківщини”, яка винагороджує такий патріотизм.

Виконавчий директор Харківського земляцтва Олексій Лисенко розповів: “Земляцтво – це своєрідне коло для можливостей. Це, в першу чергу, інформаційно-довідкова допомога, особливо коли людина приїжджає до міста Києва “вершить великие дела”. Їй просто необхідно мати контакти, які б були корисними для неї. Все це можна отримати на різних заходах, які організовує земляцтво. Чи використає людина ці можливості – вже від неї залежатиме”.

Прапор Рівненського земляцтва
(RadioSvoboda.Ua)
Майже 40 років тому, коли Святослав Ващук приїхав із Рівного підкоряти столицю Київ, цих можливостей у нього не було. Натомість була боязнь сказати, що родом із Західної України, тим паче розмовляти рідною мовою. Звідусіль сипалися образи. Саме тоді Святослав Ващук відчув потребу мати земляцьку підтримку.

Рівненське земляцтво нині об’єднує понад 600 осіб

Сьогодні за плечима у полковника Ващука «Ленінська кузня», навчання у Києві та Ленінграді, робота на посаді заступника проректора у Податковій академії, два виданих підручники та заснування Рівненського земляцтва, яке об’єднує понад 600 осіб і всіляко допомагає своїм членам. Подекуди – фінансово. Нині Святослав Ващук – виконавчий директор Рівненського земляцтва.

Святослав Ващук: “Наприклад, прийшов хлопець (20 років), а у нього онкозахворювання. Йому зробили серйозну операцію на легенях, він проходить опромінення. Це досить великі гроші. Батьки вже продали все, що можна продати. Прийшли до нас і сказали, що так і так, треба допомогти. Я сів на телефон, підключив земляків, в тому числі і в Інституті онкології. І ми допомогли цьому хлопцеві зробити по мінімуму опромінення. Сьогодні він уже женився, готується стати батьком”.

Бажання бути із земляками і мати в серці “малу Батьківщину”

Як благодійна організація земляцтво існує на добровільні внески своїх членів і опікується як спільним дозвіллям своїх членів, так і їхнім працевлаштуванням.

Радіо Свобода поцікавилась у виконавчого директора Харківського земляцтва, чи не сприяє ця діяльність “кумівству”.

Олексій Лисенко: “Ніхто зараз не буде брати людину, якщо вона нічого не тямить, просто тому, що вона – земляк. За хорошою рекомендацією її можуть продивитись, взяти на випробувальний термін, але якщо немає необхідного хисту та якостей – вона просто не втримається. Видно, коли людина приїхала з величезним бажанням навчатись і пробиватись, то вона свого досягне і без земляків”.

Заявка і анкета – це все, що потрібно, щоб стати членом земляцтва, а їх у Києві за територіальним принципом – 26. Внески при цьому добровільні, в окремих осередках – взагалі відсутні. Обов’язкова умова – бажання бути із земляками і мати в серці “малу Батьківщину”.
XS
SM
MD
LG