Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:58

У Харкові політиків висміюють у мультфільмах


Олена Солодовнікова Харків, 31 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Мультиплікаційний бум у харківському телеефірі. Журналісти та музиканти іронізують з політичних баталій в місті, створюючи анімаційні ролики. Їхні герої схожі на відомих місцевих політиків.

Ведуча в студії жартівливо веде розмову з віртуальними персонажами, які і зовні, і за прізвиськами нагадують окремих місцевих політиків виключно обласного рівня та двох скандально відомих бізнесменів. У діалозі беруть участь пан Саваков у незмінній помаранчевій краватці, пан Плющенко, який постійно телефонує тітці в Київ, а також брати Шпротаси – вони зображені у вигляді сіамських близнюків.

Це випуск програми “Захист”. Проект вперше потрапив до ефіру харківських каналів під час “передвиборчої лихоманки” минулорічних виборах мера. Тоді головним об’єктом мультиплікаційної іронії був міський голова.

Спершу був захист городян від байдужості посадовців, а тепер...

Автори програми кажуть, що, відповідно до назви, програма захищала городян від байдужості посадовців: сюди можна було звернутися з приводу неприбраного двора чи проблем з каналізацією. Ця інформація ставала темою для чергового обговорення “мультиплікаційної влади”, таким чином привертаючи увагу до проблеми справжніх посадовців.

Наразі, за словами керівників програми “Захист”, проект вже нікого не захищає, а тільки глузує з окремих діячів політбомонду. При цьому телевізійники керуються гаслом “Сміх допомагає легко сприймати життя”.

Однак прототипи мультиплікаційних героїв ставляться до гумору на свою адресу негативно. Ведуча програми “Захист” Олена Райгородецька розповіла: “Я практично на кожному журналістському заході чую від адептів цих персонажів обурені відгуки. Мені дуже шкода, що ніхто з них не хоче побачити, що це гра, в якій вони виконують не найгіршу роль”.

Два таргани керують містом

Місто, де правлять два таргани. Зокрема, в квартирі на вулиці Чумній, 13 відбувається мініапокаліпсис. Ці прожерливі комахи вдерлися до помешкання та руйнують усе, що трапляється на їхньому шляху – нищать навіть газ, тепло та світло.

Але на допомогу приходять професійні винищувачі тарганів, які закликають разом розправлятися з ненажерливими комахами. Про це співає гіп-гоп гурт “Шнель Шпрехен”, його учасники виступають в ролі борців із тарганами в екранізованій пісні. Самі ж таргани зображені в кліпі з чоловічими обличчями, які нагадують реальних керівників Харкова.

Учасники команди “Шнель Шпрехен” розповідають, що не довго вагалися, чи брати участь в проекті з політичним забарвленням – просто вирішили висловити свою думку. Після цього шанувальників у групи стало більше, а переслідувань з боку місцевої влади музиканти не відчувають.

Один із лідерів гурту “Шнель Шпрехен” Ілля Калина зауважив: “Я не думаю, що настільки все безнадійно в Харкові, що ще й будуть переслідування. Сказати “ні”, коли ти не згоден з тим, що відбувається, – це нормально в демократичній державі”.

Натомість музиканти наголошують, що не збираються продовжувати створювати композиції в стилі політичної сатири. Впевнені, що достатньо один раз натякнути посадовцям на їхні недоліки.

“Тарганів” тепер створюють уже інші

Однак мультфільми про “Тарганів” продовжує створювати вже інша команда. До продукту конкурентів новоспечені мультиплікатори ставляться скептично.

Ведуча програми “Захист” Олена Райгородецька оцінила “Тарганів” такими словами: “Рівень сценарної майстерності залишає бажати кращого. Є такий старий вислів: “Хтось уміє розповідати анекдоти, а хтось — ні. Вибач, друже”.

А лідерів гурту “Шнель Шпрехен” Ілля Калина зауважив щодо проекту “Захист”: “Захист”? Ну що сказати – не смішно! Вони намагаються за допомогою мультиків та гумору вплинути на людей, але не смішно”.

Ролик із розряду так званої харківської “мультиплікаційної пропаганди” транслюються один за одним щогодини. Автори обох проектів вважають, що це свідчить про наявність “свободи слова” в місцевому телепросторі. Втім художники, чия фантазія народжує сатиричну анімацію, від спілкування з пресою категорично відмовляються. Пояснюють, що хочуть залишитись невідомими, тому що побоюються репресій з боку можновладців.
XS
SM
MD
LG