Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 20:04

Родюча земля на Львівщині нікому не потрібна?


Галина Терещук Львів, 4 червня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Від політизації проблем села, зокрема питання довкола приватної власності та купівлі-продажу земельних ділянок, селянам аж ніяк не стає краще жити. А ухвалених численних програм щодо розвитку села, під які надають державні гроші, у селі не відчувають. На Львівщині сотні сіл вимирають, а 60 відсотків родючої землі роками ніхто не обробляє. Як бути господарем у селі, чи дають собі раду сільські голови і що їх найбільше хвилює?

На Львівщині налічується 700 сіл. Десь кожне третє-четверте вимирає. Сільське населення — це переважно люди пенсійного віку. Нині у кожному селі в області ставлять одні і ті ж питання: чому зволікають із власністю на землю, що нині і гальмує розвиток села; чому надають обмаль грошей на ремонт сільських доріг; чому довго доводиться чекати на документи на земельну ділянку; що робити з землями, які ніхто не обробляє, коли повмирали або ж виїхали господарі; і, врешті, що робити зі сміттєзвалищами?

Оксана Щур 8 років працює головою Куровицької сільради, що на Золочівщині, до якої належать 3 села з 1700 мешканцями. Селянам пощастило бодай тим, що села розташовані недалеко від Львова, люди працюють на фермерських господарствах, цементному заводі, у м’ясопереробному цеху, нафтоперекачувальній станції.

Земельних ділянок під продаж немає, зазначила Оксана Щур: «Є проблема з виготовленням державних актів, із земельними питаннями, адже нібито роздержавлення почате, але не доведене до кінця, майно роздержавили, а кінця не видно. У нас є господарство, де 30 відсотків майна громадян скупили приватні люди і створюють господарство, але на базі села, і будуть робочі місця. Закінчуємо процедуру купівлі-продажу».

Цього року в індивідуальних господарствах по області кількість худоби зменшилась наполовину. Старші люди мають пенсії, а тому не хочуть тримати корів чи свиней. Адже молоко і м’ясо у них купують за безцінь.

Жодних державних програм щодо розвитку села у Куровицькій сільраді не відчули.

Селяни не відчувають підтримки

Не помічає підтримки села і Станіслав Стрийський, голова Обланської сільради Жидачівського району: «Поки немає такої підтримки, але вона мусить бути, бо село вимре. Треба вкладати гроші в освоєння земель, щоб були менші відсотки під кредитування».

На території цієї сільради 5 населених пунктів, мешкає 1250 селян. Більшість із них — літні люди. Чимало родючої землі пустує роками: «Близько 2 тисяч гектарів землі пустує, вона вже розпайована. Люди чекають на інвестора».

Щоб вирішувати проблеми села, передусім має бути затверджена національна програма розвитку села, яка стосувалась би і сільгоспвиробництва, і навчання голів сільрад, і поліпшення життя людей. Однак із ухваленням програми зволікають уряд і парламент.

Нині селяни почуваються дискримінованими щодо отримання і якісної медичної допомоги, і освіти, і умов проживання. А ще, кажуть фахівці, щоб зберегти село, потрібно провести адміністративну реформу.
XS
SM
MD
LG