Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:03

Чи впливають журналісти на політику та розслідування криміналу?


Галина Терещук Львів, 6 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Ринок львівських ЗМІ деградує і зникає. А свобода слова у Львові радше набрала спотвореного вигляду. З одного боку представники влади не тиснуть на журналістів, але водночас вони ігнорують критичні публікації у ЗМІ, приховують інформацію і мають власні шляхи впливу на пресу, радіо, телебачення. Про це говорять і експерти, і журналісти.

Із усіх опитаних кореспондентом Радіо Свобода журналістів та головних редакторів ніхто не пригадав, щоб за якимсь матеріалом на Львівщині була порушена кримінальна справа. Такого прецеденту не було. Кількома матеріалами, які звучали на Радіо Свобода цікавились працівники СБУ, але кримінальні справи так і не були порушені, хоча факти давали підстави для цього.

За фактами публікацій справи не порушують?

Не пригадує за свою довголітню журналістську працю про кримінальні справи за фактом публікацій і головний редактор «Львівської газети» Ігор Гулик: «Саме Кримінально-процесуальний Кодекс України передбачає порушення карних справ за публікаціями. Це сумно, що так не є. Не йдеться про помсту чи злостивість. А йдеться про те, що суспільство, яке мало б можливість впливати на чиновників доволі несумлінних, позбавлене навіть цього механізму, цього важелю».

Те, що львівський ринок ЗМІ зникає, є результатом того, що немає ринку реклами та інвесторів. В області переважають кілька суспільно-політичних видань, розважальні FM-станції, телевізійний простір обмежений.

Львівська обласна адміністрація, точніше її керівництво, не має власної газети чи телебачення, але у них є інтернет-сайт. Облрада є засновником комунального телебачення, яке подає лише позитивну інформацію про діяльність депутатів та керівництва ради, зокрема.

Міський голова Львова Андрій Cадовий відколи обійняв посаду мера, домагається закриття комунальної газети «Ратуша», яка критикувала його передвиборчу діяльність і нині дає гострі статті. Однак мер має вплив на приватне радіо і телебачення, які активно популяризує усю позитивну діяльність міськради. До того ж потужним часописам вигідно мати добрі стосунки з міським головою, від якого залежить доля газетних кіосків у місті.

За словами головного редактора львівської газети Ігоря Гулика, влада завжди знайде шляхи впливу на ЗМІ. Нині це роблять опосередковано, через своїх людей, дольову участь чи просто платять за позитивні матеріали.

Ігор Гулик: «Бачимо, як це робиться: за допомогою куплених статей у київських виданнях, навіть, коли треба сказати позитив про мера Львова».

Журналісти не мають впливу на владу, яка просто ігнорує матеріали, займаючи позицію: «нічого не чую, не бачу, не скажу». Отримати інформацію від представників львівської влади журналістам не завжди легко. А ще за критику представники влади вічно ображені на журналістів.

Вплив є! (не на владу, так на суспільство)

Свобода слова у Львові набрала спотвореного вигляду.

Ігор Балинський, науковець і головний редактор Інтернет-сайту «Zaxid.net», зазначає, що журналістика впливає на суспільство, але не на владу: «Вона не є впливовою на владу. Нинішня влада, на відміну від попередників, навчилась не тиснути на журналіста, але навчилась його не помічати».

Відтак журналісти можуть формувати суспільну думку і вчити суспільство впливати на владу. А ще лише глибокими професійними матеріалами вони можуть змусити владу їх не ігнорувати.

Матеріали до теми:

• У день журналіста Президент вручив державні нагороди працівникам українських ЗМІ • День журналіста: чому політики й надалі сприймають представників мас-медіа як своєрідних офіціантів? • Четверта влада: чи забезпечують журналісти людей правдивою і об''єктивною інформацією? • Журналіст без зарплати – чесний? • На Львівщині панує контрольована свобода слова • У Криму журналістам стало важче працювати
XS
SM
MD
LG