10 років трагедії на «Тополі». Проблема зсувів ґрунту залишається

Це сталося 6 червня 1997 року. О сьомій ранку під землю пішли два дитячі садки, школа і будинок № 22. Рятувальники встигли вивести на вулицю тільки одну людину — і будівлі поглинула безодня.

Мешканка сусідньої багатоповерхівки, пенсіонерка Марія Федотівна спостерігала за всім із балкону: «Я вийшла на балкон — люди біжать, кричать, ледь вискочили. А потім упав будинок, школа. Жаль було всього. Плакали всі...».

Довгий час мешканці «Тополі» жили в страху. Зараз про трагедію 97-го нагадує тільки величезна вирва, засипана сміттям. Однак люди не почуваються у безпеці.

Марія Федотівна каже, що і їхній будинок потроху просідає під землю — уночі тріщить: «У мене кутова квартира. На балконі ось так долоню можна закладати — тріщина. Я сьогодні вікна замазувала, бо тріщини. Чути, що тріщить. Я ходила в ЖЕК, викликала майстра. Так вона сказала: а, то нічого страшного».

Олена з чоловіком придбали квартиру в цьому районі за рік після аварії — тоді тут боялися оселятися, тому житло було чи не найдешевшим у місті. Зараз, катаючи алеєю дитячий візочок, із тривогою поглядає у бік смітника, де був будинок: «Стурбованість є через те, що тут майже нічого не робиться. Будівельне сміття іноді трактором розгрібають».

Винна не тільки влада, а й самі мешканці?

Мешканцям житлового масиву «Тополя», кажуть фахівці, є чого боятись. Зі зсувами тут боролись лиш у перші роки після трагедії. За останні три роки на експлуатацію інженерних споруд з бюджету міста не виділили жодної копійки. Але винна не тільки влада, каже директор спеціалізованого комунального підприємства Юрій Береза, а й самі мешканці.

Юрій Береза: «Проблема дуже серйозна. Потрібно в першу чергу зачистити русло балки, яка йде нижче житлового масиву «Тополя». Основним винуватцем цієї трагедії є життєдіяльність людини. Засмічуючи русло струмка, який пробігає цією балкою, ми провокуємо підняття рівня ґрунтових вод. І плюс до цього — інженерні споруди, які є не в кращому стані. Трагедія може повторитись».

Про зсуви на Дніпропетровщині заговорили наприкінці 80-их років. Тоді в Дніпродзержинську в Самишину балку «з''їхали» кілька п''ятиповерхівок.

Немає вільної землі, хочуть забудувати і балки

Нині у Дніпропетровську щонайменше 17 зсувних зон, в основному поблизу балок. На них — майже 400 будинків. Влада запевняє, що за ними постійно спостерігають фахівці, і заспокоює: можливо, скоро небезпечні зони перетворять на престижні житлові масиви. За їх спорудження пропонують взятись одній із турецьких фірм — іноземці вже навчилася технологіям будівництва в складних геологічних умовах.

Освоєння балкових територій передбачає Генеральний план забудови міста на наступні 20 років, який наразі у проекті. Може, балками і не займалися б, так Дніпропетровськ уже не має вільних земель для будівництва, каже розробник генплану, головний архітектор інституту «Діпромісто» Микола Лопатюк.