Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:43

Конгрес США не ухвалив реформи іміграційного законодавства


Юрій Дулерайн Нью-Йорк, 11 червня 2007 (RadioSvoboda.ua) — У Сполучених Штатах поразкою завершилася спроба Президента Джорджа Буша домогтися, щоб Конгрес ухвалив законопроект про іміграцію.

Як показало голосування в Сенаті, законопроект застряг на процедурних питаннях, тож його стан порівнюють із медичною комою, тобто десь напівдорозі між тривалим сном і смертю. Так закінчилася, не встигнувши початись, реформа іміграційного законодавства, яка була у центрі національної програми Буша.

Щоправда, Білий дім не вважає поразку остаточною і, як повідомив Тоні Сноу, прес-секретар Президента, у вівторок Джордж Буш свій перший повний робочий день після повернення з Європи почне з Капітолійського пагорба, щоб особисто лобіювати на користь законопроекту.

Буш іще з борту літака телефонував сенаторам-республіканцям — Мітчеві МакКоннеллу, лідерові меншості, Джонові Кілу, авторові законопроекту про іміграцію, і Трентові Лотту. Та й впливові демократи в Сенаті закликають колег активніше виступити за цю спробу реформувати іміграційне законодавство — вперше за останні 20 років.

Тим не менше, поїзд уже пішов, як то кажуть, і Президент, якому залишилося півтора року на посаді, втратив значну частину впливу. 15 сенаторських голосів забракло, щоб продовжити обговорення, і Гаррі Рід, лідер демократичної більшості, поклав документ під сукно.

Проблема 12 мільйонів нелегальних імігрантів залишається невирішеною

Буш пропонував відкрити шлях до легалізації, а згодом і до громадянства тим із «нелегалів», які не чинять злочинів, працюють і сплачують податки, — і водночас зміцнити охорону кордонів. А що іще робити? — риторично запитував сенатор Джон МакКейн, один із президентських кандидатів від республіканської партії, — мовляв, адже фізично неможливо депортувати мільйони «нелегалів».

І в Нью-Йорку, на Брайтон-Біч, де замешкує й багато хто з українських «нелегалів», іміграційний адвокат Борис Палант, виступаючи перед мікрофоном російськомовного «Дейвідсон-Радіо», звертався до тих слухачів, які правдами й неправдами дісталися до Сполучених Штатів і залишаються тут на пташиних правах, і закликав їх збирати необхідні папери, щоб доводити, що вони знаходяться в Америці протягом принаймні п’яти років і сплачують податки — мовляв, закон про амністію ось-ось буде.

Чому ж законопроект провалився? Тому що проти виступила американська громадськість, та сама «мовчазна більшість», на яку любив посилатися телевізійний проповідник Джеррі Фолуелл. Народ запротестував проти амністії «нелегалам», бо саме так зрозуміли це люди. Наспіла масова акція.

То не була «помаранчева революція», бо ніхто не розбивав наметів на майдані перед Конгресом. Зробили простіше і сучасніше: закидали законодавців інтернет-листами. Сімсот тисяч підписів, теж шляхом інтернету, зібрала петиція проти амністії. Суть протесту зводилася до того, що «нелегали» дісталися до Америки незаконно, і амністія заохотить мільйони нових нелегальних імігрантів.
XS
SM
MD
LG