Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:35

Екс-голова "Нафтогазу України" Ігор Діденко: "Навколо "РосУкрЕнерго" усе може змінитися будь-якого дня"


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Зиновій Фрис
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Зиновій Фрис: Влітку 2001 року Ігоря Діденка заарештували в німецькому Франкфурті за те, що він, нібито, причетний до справи, пов’язаної з розкраданням грошей остарбайтерів.

Ці гроші уряд Німеччини виплачував жертвам нацизму через “Градобанк”, яким керував Віктор Жердицький.

Ігор Діденко три роки провів у тамтешній в’язниці. 7 червня 2004 року його звільнили з-під варти. На початку червня цього року і Діденка, і Жердицького німецький суд виправдав.


Ігор Діденко: Наша справа з Жердицьким остаточно в частині початого звинувачення закінчена. Вона закінчена тим, що в тому, в чому нас звинувачувала прокуратура, вона не мала права нас звинувачувати. Це доведено Верховним судом Німеччини і Верховним судом землі Нідерзаксен, який досліджував ці проблеми.

Сухий залишок цього всього такий, що судові переслідування наші були безпідставні, процедурно законні, але по суті безпідставні, в зв’язку з чим німецька Державна каса сама компенсує всі витрати, які були пов’язані з нашим судовим процесом.

Більше того, сьогодні ми з нашими адвокатами формулюємо перелік питань, які, ми вважаємо, повинні бути оплачені нам тією ж самою німецькою Державною касою по цій справі за час, проведений незаслужено, безпідставно в тюрмі.

Я втратив дуже багато бізнес-проектів, досить серйозно підірвав свою репутацію. Це була надзвичайно резонансна справа, про це надзвичайно багато писали.

Добре, якщо це не був Жердицький, якщо не Ви, гроші ці хтось крав?


Ні.

Тобто, все чисто, все прекрасно...

В один… Я вже забув цю дату. Але в один прекрасний день між Фондом “Взаєморозуміння і Примирення” і “Градобанком” був підписаний документ, в якому написано: ні “Градобанк” Фонду, ні Фонд “Градобанку” нічого не винні. Все.

Остарбайтери дістали всі свої гроші до останнього...

Абсолютно! До останньої копійки.

Німецької марки...

Більше того, наскільки мені відомо, “Градобанк” за власний кошт профінансував систему видачі грошей. Тому що німці гроші дали, так, от вони дали там цифру “х”, яку порахували, але для того, щоб ця цифра “х” дійшла до кожного громадянина, який повинен їх отримати, то це повинна працювати інфраструктура. Це все щось коштувало.

На той час Віктор Ющенко бодай якесь відношення мав до “Градобанку”?

Крім того, що він як керівник НБУ спілкувався з керівником найбільшого приватного банку в Україні.

Насправді тоді “Градобанк” був економічним явищем. Він був там третім чи четвертим по статутному капіталу після державних банків... Тобто, з приватних банків це був найбільший, найпрогресивніший банк.

Вони мали якісь стосунки чи ні? Як керівник НБУ з керівником найбільшого приватного банку — т ак. Ну і ще спільне коло якихось інтересів мистецьких, світоглядних... Я не знаю. Але, як мінімум, у виробничих стосунках у них мало проходити спільного багато часу.

Якою, за Вашими прогнозами, буде ціна на газ в Україні, скажімо, з наступного року і в найближчій перспективі?

Я б дуже не хотів бути поганим пророком, але я вважаю, що ціна буде на газ далі рости, тому що на сьогоднішній день вона вже в усіх країнах навкруги нас є більша, крім Росії, звичайно. Тобто, вони будуть підвищувати нам ціну на газ, мотивуючи тим, що газу обмаль і в Західній Європі їм платять набагато більше.

Наскільки тут політична складова буде відігравати роль?

Що таке підвищення цін на газ? Це проблеми у виробничників. Далі. За проблемою виробничників є проблеми зарплати, проблеми податків, проблеми соціальної напруженості в державі. Наскільки російській стороні буде вигідно створювати штучне підвищення соціальної напруги в Україні, і наскільки наша влада не зможе адекватно зм’якшувати це бажання.

”РосУкрЕнерго”. Про цю організацію кажуть не інакше як про якогось дивовижного монстра.

Хто контролює цю організацію насправді?


Насправді її контролюють приватні особи, які мають абсолютно чіткі домовленості з керівництвом “Газпрому”. А домовленості чіткі з керівництвом “Газпрому” можна мати тільки після того, коли “Газпром” на це отримає добро у найвищих кабінетах кремлівської влади.

Доводилося чути, що в цьому бере якусь участь брат Віктора Ющенка. Наскільки він причетний?

Чітко заперечувати причетність оточення, скажімо так, Президента України до тих документів, які підписані, неможливо, тому що ми знаємо...

Але люди, які причетні до “РосУкрЕнерго”, влаштовували чартерні рейси...

Так я ж не заперечив. Я ж сказав, що швидше всього, найближче оточення Президента причетне до тих документів, які підписані між НАК “Нафтогаз України” і “РосУкрЕнерго”.

Чому? Тому що той самий пан Івченко, який це все підписав, він сьогодні, зокрема, з боку Президента не підданий анафемі. Так, засуджена його діяльність, сказано, що він далі не буде в списку “НУ”...

І цим обмежилися...

І цим обмежилися. Але я вважаю, що... От зараз ми бачимо, останні дні, заяви Наливайченка, що там те не прозоро, те впливає на безпеку України. Але ж є конкретні люди, їм можна ставити конкретні запитання.

Ваша доля так чи інакше перетиналася з відомим Бакаєм. В інтерв’ю за 2005 рік Ви кажете про нього радше добре, ніж якось погано. Чи така це бездоганна особа?

Я вважаю, що немає бездоганних особистостей. Якщо хтось рядиться...

Чому він переховується? Чого він не живе в Україні? Чого він боїться?

Я не впевнений, але я б на його місці так само в Україну не їхав, тому що сьогодні ми маємо ситуацію, коли при відсутності звинувачень, доведених у суді, немає гарантій, що тебе завтра якийсь капітан районного відділу не вкине до в’язниці по якомусь абсолютно надуманому приводу для того, щоб шантажувати тебе для видачі інформації, можливо навіть неправдивої, в інших цілях.

Сьогодні Ви якимсь чином з Бакаєм зустрічаєтеся?

В приватному порядку ми спілкуємося.

Він живе в Росії чи десь інакше?

У Москві.

Так все ж таки з “РосУкрЕнерго”... Невже це єдина альтернатива?

Ні. Абсолютно ні.

Чому тоді нічого не робиться? Стільки критики на “РосУкрЕнерго” і в Україні, і закордоном...

Значить, для цього є економічний інтерес обох сторін кордону: і в Росії, і в Україні. Чиновники відповідні російські і українські задоволені тими призами, тими послугами, тими речами, які для них абсолютно кваліфіковано створює сьогодні “РосУкрЕнерго”.

Я одному визначному діячу сьогоднішнього Секретаріату от десь приблизно в районі Дня Києва два роки тому говорив, що ще є шанс їх послабити.

Все може змінитися після зміни...

Та все може змінитися насправді в будь-який робочий день!

Що для цього потрібно, крім волі і...?

Для цього потрібна преславута політична воля з обох сторін кордону, тобто з Москви і з Києва. Але рішення остаточне буде прийматися в Росії!

От Ви запитайте будь-якого російського можновладця, чому цій фірмі надане право на транзит азіатського газу по території Середньої Азії там на 28 років? Ну, чому? Ну, немає ніяких... Що, тендер на цю тему проводився? Так не проводився! Просто є таке політичне рішення.

Петро Порошенко - друг з Вашої юності. Сьогодні Ви з ним якось співпрацюєте?

Останній раз ми з ним бачилися десь 8 березня. Коли він мене запитав: “Що ти зараз робиш? “ Я сказав: “Нічого”. Він запитав: “Чому?” Я сказав: “Тому, що те, що пропонують робити, нецікаво, а те, що цікаво, те не пропонують”. Він зразу сказав: “Я тебе дуже добре розумію”.

Така у нас відбулася коротка розмова в одному з аеропортів.

А в мене таке особисте враження від спілкування з Вами, що Ви просто не хочете, мені здається, зайвий раз “світитися” і через те займаєте таку, я сказав би, обережну позицію.

Я вважаю, що я досі...

Ви досі когось боїтеся?

Розумієте, в мене ідеологія дуже проста. Людина, яка в цій державі, щоб не зображати рідну Україну, скажемо так, на пострадянському просторі, хто в своєму житті підписав платіжних документів більше, ніж на мільйон доларів, абсолютно реально може сісти в тюрму на досить серйозний час по абсолютно фіктивним звинуваченням.

Я в своєму житті таких документів підписав надзвичайно-надзвичайно багато. Я переконаний, що я їх підписав законно на підставі абсолютної економічної доцільності.

Але в цих політичних викрутасах, оббріхуванні, яке сьогодні лунає з ефіру, яке навколо нас, ну, я в якихось там розкладах політтехнологічних є абсолютно ніким і нічим.

Тобто, я стверджую, що я вважаю себе професіоналом в економічних речах. Моя наукова спеціальність – це оптимізація економічних процесів. Нафтогазова галузь була моїм полем для досліджень ще з студентських років.

Сьогодні офіційно Ви хто?

От зараз ми перебуваємо в Міжнародному інституті проблем енергетичної безпеки. Тобто, я голова Ради цього інституту.

Так само я є членом або головою декількох наглядових рад, куди мене запрошено для того, щоб помагати менеджменту керувати тими чи іншими підприємствами.

Іншими словами, Ви сьогодні маєте можливість себе реалізувати як фахівець?

Ні... Скажемо так, що я сьогодні не є лінійним менеджером ні в якому проекті.

І Вас це влаштовує?

Ні! Я б з великим задоволенням віддав свої знання, час, енергію на якісь серйозні речі.

Вас не хочуть брати на високі посади, тому що...?

Можливо... Можливо, побоюються.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG