Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:36

Входження у президентське середовище в країнах Центральної Азії – досягнення висот впливу, багатства і розкоші


Василь Зілгалов Прага, 13 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Президентські родини соціально неблагополучних і політично нестійких країн Центральної Азії накопичили за короткий час надзвичайно великі багатства. Чи не несе це загрози нових політичних потрясінь і дестабілізацій в державах регіону – від Бішкека до Ашгабата?

Рахат Алієв
(TASS)
Увага до президентських родин у Центральній Азії зросла через скандал із зятем президента Казахстану Рахатом Алієвим. Нині він переховується на Заході, а донька президента Назарбаєва, Даріґа, ініціювала з ним розлучення.

Нікого не дивує факт, що зять Нурсултана Назарбаєва накопичив із його донькою величезні багатства. Сам Алієв пов’язує його нинішнє переслідування з боку президента Казахстану політичними причинами.

Киргизи незадоволені родичами і кумами президента Бакієва

Відомо також, що величезне суспільне невдоволення засиллям клану президента Киргизстану Аскара Акаєва призвело у 2005 році до гострих протистоянь і краху політичного режиму. Та й нині киргизи незадоволені родичами і кумами нового лідера Киргизстану Курманбека Бакієва.

Киргизький правозахисник Еділ Байсалов в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Навіть нині вважають, що брат президента Бакієва керує однією з провінцій країни. Другий брат, як кажуть, контролює правоохоронні структури. Він, безумовно, має великий вплив на призначення людей на посади аж до рівня міністра. Третій брат Бакієва, не дивлячись на те, що живе за кордоном, зацікавлений у системі правосуддя і багато ухвал судів проходять через нього».

В Таджикистані і Узбекистані мало хто наважується критикувати владу

Правозахисник Еділ Байсалов також вказує на намагання клану Бакієва взяти під контроль засоби масової інформації країни. Але якщо в Киргизстані є ще опозиція і незалежні ЗМІ, які критикують президента і його родину, то в Таджикистані і Узбекистані мало хто наважується критикувати владу.

Доньку узбецького президента Іслама Карімова Гульнару називають тут «узбецькою принцесою». Західні і російські засоби інформації друкують критичні матеріали про засилля клану Карімова у багатьох галузях промисловості Узбекистану – в електроенергетиці, газовій, цементній галузях. Пишуть, що мільйони доларів родини Карімова зберігаються в банках Дубаю та Женеви.

А втрата зв’язку з президентською родиною означає не лише розбите серце, але й великі фінансові збитки. Розлучення американського власника заводів "Кока-Кола" Мансура Максуді з «узбецькою принцесою» Ґульнарою призвело не лише до зупинки розливу "Кока-Коли" в Ташкенті, але й до втрати активів американської компанії. А розлучення доньки таджицького президента Емомалі Рахмонова Таміни з чоловіком призвело до втрати її свекром керівної посади у державній компанії.

Чи очолить державу «узбецька принцеса»?

Спостерігачі, у тому числі і посол Великої Британії в Ташкенті Крейґ Мюррей, вказують на багато ознак того, що донька Карімова Ґульнара може стати спадкоємницею свого батька на президентській посаді. Частиною цього плану називають і її музичний проект «Ґуґуша», де Гульнара співає.

Хоча експерти кажуть, що на відміну від стабільного стану великої президентської родин Емомалі Рахмонова в Таджикистані, Гульнарі Карімовій доведеться не просто вступати на заміну батькові. Британський експерт Майкл Хоол з цього приводу зауважив: «Звичайно, Гульнара Карімова може стати спадкоємницею батька. Але насправді, як розповідають тут, вона має чимало потенційних ворогів серед політичної та економічної еліти. Гадаю, що це створює великі труднощі для неї».

Майкл Холл та інші експерти попереджають, що необмежена влада і запаморочливі багатства президентських родин соціально неблагополучного і бідного регіону Середньої Азії можуть призвести-врешті решт до значних політичних і соціальних потрясінь.
XS
SM
MD
LG