Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:40

У Львові зберігають і переробляють кров в обладнанні 37-річної давності


Галина Терещук Львів, 14 червня 2007 (Radiosvoboda.Ua) – В Україні немає культури донорства, тоді як у більшості європейських країн – це обов’язок громадянина. Лідерами щодо кількості донорів в Україні є Крим, Луганськ, Волинь, Вінниця. У державі налічується 700 тисяч донорів. А ось Львівщина, яка у радянський час вирізнялась великими здобутками, нині не має навіть сучасного обладнання для зберігання і переробки крові.

У Львівському обласному центрі служби крові я побачила близько півсотні людей. Вони очікували біля кабінетів спершу на медогляд, а уже потім на забір крові. Переважно це були чоловіки віком від 30 до 50 років.

98 % донорів здають кров для близької людини

На запитання, чому здають кров у відповідь почула:

– Здавати крові – це корисна справа, яка рятує життя людей і я почуваюсь добре після цього.

– Я почесний донор і роблю це за гроші кожного місяця.

– Спершу я здавав кров, бо жінка була вагітна, потім для швагра, який мав операцію. Сьогодні прийшов добровільно, на цей раз за гроші.

– Я служив в Афганістані. Для мене здавали кров, і я віддаю.


Протягом року у Львівський обласний центр служби крові приходять 9-10 тисяч осіб. Переважна більшість здає кров безкоштовно для хворого родича чи приятеля. І лише 2 відсотки – це активні донори, які за гроші кожні два тижні здають плазму крові (плазма формує ланцюжок згортання крові).

У Львові є лише один препарат для збору плазми, у Тернополі – 3. А ось студентів у центрі я не зустріла. Їх можна привабити хіба що оплатою, каже Ігор Горбаль, заввіділення центру служби крові. За 450 мілілітрів «червоного золота» платять 72 гривні. Однак ці гроші не приваблюють молодь.

В Україні не вистачає донорської крові

На одного мешканця Львівщини заготовляють 3,9 мілілітрів крові, при нормі удвічі більшій. Медики стверджують, що в Україні бракує донорської крові. Те, що обмаль донорів свідчить про низький рівень суспільної свідомості, а ще чимало людей працездатного віку емігрували за кордон, важко знайти здорових людей.

Близько 6 % крові безкоштовних донорів – непридатна для використання. Як розповів Ігор Горбаль, у ній виявляють закриті форми гепатиту В і С та інші інфекції. Торік виявили ВІЛ-інфекцію у крові заробітчан, які повернулись з Росії.

Ігор Горбаль: “Ми забезпечуємо лікарні по препаратах крові на 100%, по плазмі на 80-82%. Тобто 18-20 відсотків це і бракує. Минулого року близько 20 тисяч людей по області здали кров”.

Бюджетні гроші підуть на контрацептиви, а не для препарату якісного зберігання і переробки крові

Однак найбільшою проблемою для львівського обласного центру служби крові є відсутність сучасного медичного обладнання для зберігання і переробки крові. Медики це роблять на препаратах 1970 року, стільці для донорів мають по 45 років, а вікна у приміщенні служби крові встановлені ще в 40-их роках. Зараз за свої гроші центр проводить ремонт.

На жодне прохання, які надсилаються роками, про виділення грошей для придбання устаткування обласна рада не відреагувала. Для прикладу, тернопільський і закарпатський центри мають таке обладнання за бюджетні гроші.

Цього року, згідно з однією з медичних програм, ухвалених облрадою, на 200 тисяч гривень придбають контрацептиви. А це становить половину суми, необхідної щоб кров переробляли і зберігали згідно світових норм.

Плазма крові у замороженому вигляді може перебувати протягом 2 років, еритроцити в холодильнику – щонайбільше 40 днів, активність тромбоцитів при кімнатній температурі – 5 днів, а лейкоцити втрачають свої властивості через 24 години після збору крові.

Щодня тисячі важкохворих людей чи тих, хто потрапив в аварію, чи пожежу потребують плазми, білків, тромбоцитів, еритроцитів крові. Їхня відсутність означає для людини одне – смерть.
XS
SM
MD
LG