Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:05

ГРУПА КРОВІ НА РУКАВІ. ЯК РЕФОРМУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ ДОНОРСТВО?


ГЛАС НАРОДУ: /images/photo/question_50.jpg Чи готові ви здати кров? На яких умовах? /images/photo/SL_14.06.2007_n1.jpg Олег, інженер: - Я б погодився, тому що це необхідно людям. Виникало у мене таке бажання, але все часу немає. /images/photo/SL_14.06.2007_n2.jpg Тамара, у відпустці по догляду за дитиною: - Я не здавала б кров. Взагалі боюся здавати кров. Але якщо дуже потрібно було б для когось, то здала. /images/photo/SL_14.06.2007_n3.jpg Андрій, банківський працівник: - Я вже був донором. Всунули голку в руку та й нічого! У моєї викладачки батько захворів, то потрібна була кров. /images/photo/SL_14.06.2007_n4.jpg Ганна, пенсіонерка: - Мені 86 років, у мене вже немає крові. Колись я здавала у нашій поліклініці. Сама захотіла - один раз, більше не ходила. /images/photo/SL_14.06.2007_n5.jpg Володимир, приватний підприємець: - Я готовий зараз! Я здавав колись не за гроші, а просто треба було людям допомогти. Кажуть, що коли здаєш кров, організм омолоджується. Надія Шерстюк, Олександр Лащенко На 12 людей - один донор. Такими є норми Ради Європи для кожної держави. Тобто кров повинні здавати мінімум 5 % населення. В Україні ж донорів лише півтора відсотка. Це означає, що чимало хворих, яким конче необхідна донорська кров, змушені стояти в черзі, очікуючи переливання. Чому ж в Україні забракло донорів? Як реформувати службу переливання крові? З якими проблемами стикаються українські та американські донори?

70 гривень+безкоштовний обід= 480 мл крові

(Turan)
З майже 700 тисяч українських донорів лише 8 відсотків платні, кажуть лікарі-гематологи. Неналежне забезпечення пільг донорам, погане фінансування закладів служби крові і припинення пропаганди донорства – ось далеко не повний перелік причин, які суттєво скоротили кількість добровольців, готових віддати свою кров на потреби медицини.

У пункт здачі-прийому крові в київській обласній лікарні людей сьогодні обмаль, ділиться враженнями кореспондентка Радіо Свобода Леся Бакалець:

Білі стіни, запах ліків, сучасний ремонт та відсутність пацієнтів... Біля реєстрації на склі написано великим літерами – кров приймається тільки безкоштовно. Слово безкоштовно підкреслено двічі.

Пані Наталя за свої сорок років кров здає сьогодні вперше в житті. Протягом години вона єдина пацієнтка. Каже, кров треба здавати, бо це елементарна допомога ближньому: “Я прийшла здавати кров незнайомій людині. Я - безкоштовно. Можливо, я би і взяла гроші, але комусь би їх віддала.”
Слухати:



(ukrinform)
160 грн. за один літр крові. Стільки, за постановою уряду, може отримати сучасний український донор, розповідає співробітник Інституту гематології та трансфузіології, доктор медичних наук Лідія Назарчук. На її думку, це копійчана оплата: “Зменшилася заготівля крові, її компонентів, відповідно і препаратів. Тоді забезпечення препаратами крові теж скоротилось”.

Сухі факти:

За 15 років кількість донорів в Україні скоротилася більш ніж вдвічі.
1991 рік - 1 млн. 464 тис. осіб
2005 рік - 678 тис. 451 особа
(за даними Міністерства охорони здоров’я)


Донорські традиції на Львівщині та в Америці

Мізерна винагорода, на думку деяких вітчизняних експертів, є головною причиною дефіциту охочих поділитися з медиками своєю кров’ю. Наприклад, одному лише Києву щороку треба 100 тисяч донорів. А є їх – удвічі менше. А на Львівщині бракує не стільки донорів, скільки якісного обладнання для збереження та переробки крові, зазначає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Обладнання, на якому працюють медики львівської служби крові з 1970 року виготовлення. На одного мешканця Львівщини заготовляють крові вдвічі менше норми. А в Америці охочих “подарувати” свою кров (а з латині слово “dono” перекладається саме “дарую”) вистачає, - стверджує американський кореспондент Радіо Свобода Юрій Дулерайн. Причому, охочих безкорисливих. Часто до установ виїздять автобуси пересувної служби крові.

Хто гарантує якість донорської крові?

Кілька років тому фермера Юрія Чоботаря лікарі районного лікарні заразили ВІЛ-СНІДом через донорську кров. Під час польових робіт пан Чоботар сильно ушкодив руку, йому терміново потрібно було переливання крові. Щоб врятувати життя людини, медики влили пацієнту неперевірену кров зараженого донора. Тоді права пана Юрія у суді відстояв тоді народний депутат, а зараз заступник Міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк. За його словами, такий випадок міг статися через недосконалі тест-системи. Але зараз, запевняє пан Івасюк, тест-системи замінили і ситуація поліпшилася: “Зараження через кров – такі випадки були зафіксовані у 2006 році. Вся служба крові з цього року перейшла на нові тест-системи”.

У той час, як в українському держбюджеті бракує грошей для заохочення донорів, одним із головних кроків заради відродження донорства в Україні є його реклама у мас-медіа, вважає Лідія Назарчук: “Якщо ми прокладки рекламуємо, то потрібно говорити і про донорство, про спасіння людей”.

Сухі факти:

Лікування одного хворого на гострий панкреатит (запалення підшлункової залози) потребує крові 500 донорів!


Всесвітня Організація Охорони Здоров’я рекомендує – держава повинна мати певний запас донорської крові – по п’ятнадцять мілілітрів на кожного мешканця. На кожного українця медики змогли заготовити у середньому лише по вісім з половиною мілілітрів. Більше донори не дають.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG