Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:46

Угода про спрощення візового режиму: “прості” візи до Євросоюзу лише для “непростих” українців?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.


Гості Свободи: Валерій Писаренко – народний депутат 5-го скликання (БЮТ); Леонід Кожара - народний депутат 5-го скликання (фракція Партія Регіонів); Микола Вересень - журналіст (включення телефоном)

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Зиновій Фрис: Сьогодні у Люксембурзі на засіданні Ради зі співпраці Україна-ЄС, куди вирушив український Прем’єр, ось-ось, а може, вже й підписали Угоду між Україною та ЄС про спрощення візового режиму. Точніше, спрощення процедури. Візи на 5 років отримуватимуть бізнесмени, науковці і журналісти.

Це помітний крок України на єврошляху чи малозначуща подія? Адже згадані групи мандрівників і так мають набагато менше проблем із візами, ніж пересічні українці.

Шановні гості, чи це значуща все-таки подія, спрощені візи тим, хто й без того має в цьому суспільстві спрощене життя, особливо бізнесмени? Грошей їм вистачає, за візами біля посольств вони не стоять, бо мають помічників...

Леонід Кожара: Я почав би з того, що сьогодні ускладнює поїздки українським громадянам до країн ЄС?

По-перше, це внутрішні причини, які є в країнах Шенгенської зони: відсутність єдиного реєстру, єдиної системи. Перша проблема. Ви одержуєте візу в німецькому посольстві і їдете у Францію, наприклад, а у Франції вам кажуть: ні, перша країна, в яку ви маєте прибути, має бути Німеччина. Тобто, це результат проблем, які ще існують у внутрішніх механізмах країн Шенгенської зони.

Друга проблема — це відсутність на сьогодні між Україною та ЄС правової бази для спрощення такого візового режиму.

І третє – це організація консульських установ країн ЄС на території України.

Те, що відбудеться сьогодні, це покращення правової бази двосторонніх стосунків Україна-ЄС. Як на мій погляд, це також вплине і на першу проблему, про яку я сказав, і на третю. Те, що поступово створюється єдина база в країнах ЄС, і я передбачаю, що буде все-таки полегшена процедура одержання віз у консульських установах країн ЄС у Києві та в інших містах України.

Я вважаю, що це крок значимий. Навіть у тому плані, що сьогодні в одній черзі в консульські установи країн ЄС стоять і люди, які матимуть право на п’ятирічну візу, і які сподіваються тільки на разову короткочасну візу. Ті, хто буде одержувати візу на 5 років, вони вже не будуть стояти кожен місяць у тих же чергах перед посольствами. Це вже йде спрощення.

І плюс важливий елемент той, що... По-перше, ми вже домоглися, коли є відмова у видачі візи, вона має бути обґрунтована.

Якщо сьогодні діє принцип не менше двох тижнів для одержання візи в європейські країни, то угода встановлює термін 10 днів.

Тобто, це ті положення, які безпосередньо впливають на механізм одержання візи. Зиновій Фрис: Ми з Юлею сьогодні були свідками деяких розмов з журналістами, які казали, що це нічого не змінює, все, як було, так і залишиться, це тільки слова.

Наскільки це відповідає таким песимістичним прогнозам?


Валерій Писаренко: Дійсно, по-перше, треба розуміти, що ніякі нормативні акти не можуть змінити саме ставлення до наших громадян у посольствах, тому що я не сказав би, що сьогодні немає правової бази для того, щоб спокійно видавати візи для наших громадян, але всі ті перепони, які ми зустрічаємо сьогодні у посольствах і представництвах інших держав, вони дійсно створюють проблеми для отримання візи.

По-друге, не потрібно говорити, що ця угода є угодою для бізнесменів. Там, крім бізнесменів, є студенти, є журналісти, є представники освіти, науки, мистецтва. Тому це дійсно певний прорив у Європу для доступу наших громадян до Європи при отриманні віз.

Дійсно, потрібно усвідомлювати, що якщо не зміниться ставлення до громадян через те, що буде ця угода діяти, то дійсно ми змін ніяких не відчуємо, тому що і при дії цієї угоди можна відмовити в отриманні візи для будь-кого: для того ж студента, для бізнесмена і таке інше.

Крім того, є проблеми в отриманні віз не тільки у бізнесменів і студентів. Я хочу сказати, що в мене є приклади, коли відмовляли для поїздки в офіційній делегації одному із помічників-консультантів народного депутата.

Зиновій Фрис: Пане Миколо, Ваш особистий досвід перетинання кордону позитивний, негативний, жахливий чи прекрасний?

Микола Вересень: Він просто чудовий. Так що я, на жаль, не зможу долучитися до критики.

Зиновій Фрис: Вас завжди все влаштовувало, коли Ви ходили в консульство і так далі, все, що пов’язано з виїздом закордон?

Микола Вересень: Так. Я думаю, що мене особисто...

Зиновій Фрис: Це тому, що Ви відомий журналіст. А якби прийшов журналіст, якого ніхто не знає, десь із районної газети, і сказав би, що я є журналіст, то була б різниця, на Вашу думку?

Микола Вересень: Я думаю, що безперечно була б.

Я навіть думаю, що... Я не чув всю розмову, але мені здається, що там є одна недомовка така і не про пересічних, простих журналістів сказано (перепрошую, що я так зухвало говорю), але...

Зиновій Фрис: Ну, пересічні рідко їздять, як і пересічні громадяни

Микола Вересень: Але в мене враження інколи, що коли говорять про вільний доступ у Європу громадян України, то не завжди пам’ятають, що багато з тих громадян створювали якісь кримінальні зграї, злочинність якась там пов’язана з тим.

Якби я сидів у Польщі чи в Німеччині і був би громадянином Польщі чи Німеччини, чи Британії і знав би, що до мене можуть приїхати як нормальні люди: люди, які приїхали в гості, музеї оглянути, якісь там мистецькі моменти чи просто відпочивати, але й люди, які приїхали порушувати мій спокій, того ж британця, німця, поляка, то я так би сильно думав, чи надавати українцям пільги чи волю щодо перетину кордону.

Я б сильно думав, тому що мені було б незатишно, якби я знав, що в моїй країні злочинність зростає і через громадян України окремо.

Юлія Жмакіна: Пане Вересень, підписання цієї угоди – це прогрес для України чи це і в принципі для ЄС, оскільки вони таким чином (негарне дуже слово) “фільтрують” хороших і нехороших українців?

Микола Вересень: У мене враження, що це є вимушений крок, тому що насправді питання віз – це питання суто українське, а не питання якесь там європейське.

Якщо середній українець буде отримувати бодай 800 євро на місяць, то я думаю, що питання віз буде просто мертве автоматично, якщо рівень життя буде високий. Тому це питання українське.

Якщо чесно, то пільг не мусить бути, мусять бути всі рівні. Коли там журналістам дають якісь там переваги як зараз для поїздок закордон, а колись обговорювалася серйозно можливість мати зброю, наприклад, журналістам, то я якби висловлював великий сумнів щодо доцільності.

Але це все-таки вимушений крок. Треба робити цей крок, мабуть, але він не бездоганний.

Юлія Жмакіна: Яке значення угоди про реадмісію (примусове повернення нелегальних мігрантів у країну, з якої вони перетнули кордон)? Чи з усіма Україна підписала такі угоди, щоб самій не стати таким собі накопичувальником нелегалів?

Леонід Кожара: На жаль, Україна виступає найбільш східним форпостом західної цивілізації.

На жаль, деякі країни... Я не буду називати, оскільки ми вже втручаємося у сферу дипломатичних відносин, ви знаєте, що великі країни Далекого Сходу і Центральної Азії виступають... Їхня урядова політика – це сприяння міграції з цих країн. З цими країнами ми ніколи таких угод не досягнемо.

Я скажу, що дуже позитивний момент те, що у нас є така угода з РФ. Як вона буде виконуватися? Ще невідомо, оскільки у нас є дуже поганий досвід, коли нам в Україну з Заходу передавали навіть тих людей, які ніколи не перетинали, скажімо, українсько-словацького чи українсько-польського кордону. Ті нелегали висаджувалися, наприклад, в Італії, потім їх ловили і нам передавали.

Зиновій Фрис: Панове, а чи не є угода щодо реадмісії платою за спрощення візового режиму? Якщо це справді так, то чи це не надто дорога ціна?

Леонід Кожара: Це однозначно плата за цю угоду.

Яка буде ціна? Ви знаєте, що угода про реадмісію має такий інкубаційний період, як два роки. Подивимося, які будуть механізми і яка буде надана допомога з боку ЄС нам для цього, а тоді вже...

Валерій Писаренко: Дійсно, нам за цих два роки потрібно змінити повністю систему наших зв’язків з нашими європейськими країнами, побачити, яким чином будуть видаватися візи, а після цього приймати рішення щодо питання реадмісії.

Дійсно, питання реадмісії буде дуже дорогим для України.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• Віктор Янукович прогнозує набуття чинності угоди з Європейським Союзом про спрощення оформлення віз уже восени • Як довго чекати українцям спрощення оформлення віз після сьогоднішнього підписання угоди між Україною та ЄС? • Німецькі політики знову сперечаються навколо правил видачі віз громадянам України • Адріан Северин: «Кращий візовий режим для українців – це не подарунок для них. Ідеться про інтерес Євросоюзу»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG