Доступність посилання

ТОП новини

Ранковий гість: Шведський історик українського походження Петро Вавренюк


Віталій Пономарьов Київ, 18 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Влітку Україну відвідують не лише туристи, а й іноземні науковці. Один із них —українець за походженням, що народився у Варшаві, а навчався і працює у Стокгольмі, на ім’я Петро Вавренюк. Його цікавить, наскільки зберегли свою ідентичність шведи села Старошведського на Херсонщині.

Петро Вавренюк
(RadioSvoboda.Ua)
Радіо Свобода: Пане Петре, ви — українець, який народився у Варшаві?

Петро Вавренюк: Так, я народився у Варшаві, мої батьки — українці з Підляшшя.

Радіо Свобода: Ви і в школу ходили у Варшаві?

Петро Вавренюк: Так, закінчив там першу школу, потім ми переїхали до Стокгольма. Там живу вже 23 роки.

Радіо Свобода: І ви навчалися в університеті у Стокгольмі?

Петро Вавренюк: Так, я закінчив історичний факультет в Університеті Південного Стокгольма. Вивчав також російську мову, польську мову у Стокгольмському університеті.

Радіо Свобода: Що було найскладніше для українця з Варшави під час навчання у Стокгольмі?

Петро Вавренюк: Було дуже важко адаптуватися до шведської культури, приїхати з Народної Республіки Польщі до Швеції, котра була чимось зовсім іншим. Інший спосіб спілкування з людьми, більша дистанція — так, як би на добре і на зле, — поміж людьми. А щодо науки там ніколи не було проблем – їхня освітня система працює добре.

Радіо Свобода: Що Ви вивчаєте в Україні?

Петро Вавренюк: В Університеті Південного Стокгольма є проект про шведську колонію на Херсонщині. Там багато років існувала шведська колонія, тобто шведи з Естонії, котрі були переселені Катериною ІІ 1782 року і поселені там недалеко сьогоднішнього Берислава. І у нас про них є науковий проект.

Радіо Свобода: І він також багатонаціональний за складом: там беруть участь і білоруський історик, і шведські історики також, і тепер ви.

Петро Вавренюк: Ну, так, є також історики з Дніпропетровського державного університету, котрі мають досвід досліджень німецьких поселень на Херсонщині. Тепер я відвідав Херсонський і Дніпропетровський архіви, там намагався знайти джерела до історії цієї колонії шведів, тобто села Старошведського.

Радіо Свобода: Які нові відомості Ви там здобули?

Петро Вавренюк: Дуже важко зробити досить швидкі висновки, але можу сказати, що шведи чималою мірою зберегли свої традиційні імена, котрі вони мали, наприклад, на початку ХІХ століття. Виявилося, коли я читав метричні книги, що вони в більшості зберігали свої традиційні імена також на початку ХХ століття. Бо моєю часткою цього проекту є намагатися пояснити, як вони зберегли свою шведську ідентичність.

Радіо Свобода: А вони її зберегли?

Петро Вавренюк: Вони зберегли свою шведську ідентичність до 20-х років ХХ століття. Та ідентичність шведська розпалася в 1930-ті роки, так як і багато інших речей у Радянському Союзі.

Радіо Свобода: Тепер вони зовсім асимілювалися?

Петро Вавренюк: Вони більшістю асимілювалися, там залишилося якихось 15—20 осіб, котрі володіють шведською мовою і їхнім таким локальним шведським діалектом, котрий вони привезли ще з Естонії. А 1929 року більшість із них переїхала до Швеції. Вони поселилися в Швеції, частина потім емігрувала до Канади, а невелика частина повернулася до Старошведського на Херсонщині, ну, і, звісно, потім проти них пішли репресії у 1930-х роках.

Радіо Свобода: Молодь, яка народилася у тих шведів, чи вони відчувають себе шведами?

Петро Вавренюк: Видно, що так, відчувають себе шведами, навіть якщо подивитись тепер — вони як би перейняли традиційні символи шведськості: вішають портрети короля у своїх хатах і так далі. Моєю такою теорією є те, що вони зберегли свою так звану шведськість завдяки традиційності цього селянського світу, в котрому вони жили. Це був досить такий замкнутий світ, завдяки цьому це все збереглося. Не завдяки їхньому якомусь патріотизмові, тільки завдяки тому, що вони були досить традиційними, консервативними селянами, котрі не були готові на компроміси, на великі компроміси з навколишнім світом.
XS
SM
MD
LG