Між престижністю та потрібністю — такий вибір належить зробити цьогорічним абітурієнтам Дніпропетровщини. Фахівці з центру зайнятості попереджають: безробітних економістів та юристів в області побільшало, відтак, обираючи навчальний заклад та майбутню професію, випускники та їхні батьки мають зважати на потреби ринку.
Наразі в області великий попит на висококваліфікованих спеціалістів робітничих професій, на інженерів, будівельників, технологів. Звичайно, потрібні й такі популярні серед абітурієнтів бухгалтери та менеджери, — але з дуже високим рівнем кваліфікації, застерігає директор Дніпропетровського обласного центру зайнятості Олександр Надтока.
«У нас сьогодні, якщо відверто, серед безробітних до 3 тисяч бухгалтерів. Це не говорить про те, що вони не потрібні, вони потрібні, але з рівнем кваліфікації високим», — попереджає він.
Дніпропетровські виші змагаються за вступників
Між тим дніпропетровські вищі навчальні заклади економічного профілю вже розпочали боротьбу за абітурієнта, а точніше — за гаманець його батьків. У дніпропетровському приватному університеті економіки та права цього року пішли на безпрецедентний крок: вступити туди можна без іспитів, відсіювати ж студентів будуть у зимову сесію. Куди подітись тим, хто її не складе, і чи повернуть гроші за навчання — в університеті поки не кажуть.
Технічні виші цього року роблять ставку на тих, хто вже думає про роботу. Ректор Національного металургійного університету Олександр Большаков розповідає, що більшості своїх майбутніх випускників уже зараз може гарантувати перше робоче місце.
«Змінились наші стосунки з підприємствами. Що найцікавіше для 2007 року — сьогодні ми створюємо корпоративні спілки між підприємствами і нашим університетом і отримуємо цільові замовлення на підготовку спеціалістів», — каже ректор.
Батьки думають, де взяти гроші дітям на навчання
Однак одинадцятикласники та їхні батьки, як виглядає, зараз більше переймаються сьогоденням, аніж майбутнім. Мама 17-річного Сашка Вікторія каже, що за 5 років, доки син навчатиметься у виші, ситуація може змінитись, а от гроші на навчання треба шукати вже зараз: «Звичайно, хотілося б, щоб дитина вступила на бюджет, дуже хотілось би, але скільки не питаю в батьків — це досить проблематично. Тобто, реально вступити або через одноразовий внесок, або платити щороку».
Бюджетних місць у дніпропетровських вишах наразі не так уже й багато, в основному за кошти держави пропонують навчатися на педагогів: філологів, біологів, хіміків — на ці спеціальності за пільговими направленнями зазвичай прямує сільська молодь. Престижнішу спеціальність отримати можна тільки за гроші.
У Дніпропетровському національному університеті найдорожче вчитися на правознавця, розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Володимир Карплюк.
За його словами, ціни на правознавство в них — 8 тисяч гривень на рік, на англійську мову — 7 тисяч 800 гривень, на менеджмент — трохи більше від 7 тисяч, але більшість напрямків підготовки — це 3—3,5 тисячі гривень на рік.
За тиждень-два українські виші розпочнуть приймати документи абітурієнтів. Фахівці ще раз нагадують батькам про те, що обираючи навчальний заклад, треба цікавитись його документами та ліцензіями на право надання освіти, щоб не трапилось так, як зі студентами приватного Катеринославського університету в Дніпропетровську. Термін дії його ліцензії, як виявилося, збіг іще кілька років тому, відтак Міністерство освіти закрило заклад посеред навчального року.
Наразі в області великий попит на висококваліфікованих спеціалістів робітничих професій, на інженерів, будівельників, технологів. Звичайно, потрібні й такі популярні серед абітурієнтів бухгалтери та менеджери, — але з дуже високим рівнем кваліфікації, застерігає директор Дніпропетровського обласного центру зайнятості Олександр Надтока.
«У нас сьогодні, якщо відверто, серед безробітних до 3 тисяч бухгалтерів. Це не говорить про те, що вони не потрібні, вони потрібні, але з рівнем кваліфікації високим», — попереджає він.
Дніпропетровські виші змагаються за вступників
Між тим дніпропетровські вищі навчальні заклади економічного профілю вже розпочали боротьбу за абітурієнта, а точніше — за гаманець його батьків. У дніпропетровському приватному університеті економіки та права цього року пішли на безпрецедентний крок: вступити туди можна без іспитів, відсіювати ж студентів будуть у зимову сесію. Куди подітись тим, хто її не складе, і чи повернуть гроші за навчання — в університеті поки не кажуть.
Технічні виші цього року роблять ставку на тих, хто вже думає про роботу. Ректор Національного металургійного університету Олександр Большаков розповідає, що більшості своїх майбутніх випускників уже зараз може гарантувати перше робоче місце.
«Змінились наші стосунки з підприємствами. Що найцікавіше для 2007 року — сьогодні ми створюємо корпоративні спілки між підприємствами і нашим університетом і отримуємо цільові замовлення на підготовку спеціалістів», — каже ректор.
Батьки думають, де взяти гроші дітям на навчання
Однак одинадцятикласники та їхні батьки, як виглядає, зараз більше переймаються сьогоденням, аніж майбутнім. Мама 17-річного Сашка Вікторія каже, що за 5 років, доки син навчатиметься у виші, ситуація може змінитись, а от гроші на навчання треба шукати вже зараз: «Звичайно, хотілося б, щоб дитина вступила на бюджет, дуже хотілось би, але скільки не питаю в батьків — це досить проблематично. Тобто, реально вступити або через одноразовий внесок, або платити щороку».
Бюджетних місць у дніпропетровських вишах наразі не так уже й багато, в основному за кошти держави пропонують навчатися на педагогів: філологів, біологів, хіміків — на ці спеціальності за пільговими направленнями зазвичай прямує сільська молодь. Престижнішу спеціальність отримати можна тільки за гроші.
У Дніпропетровському національному університеті найдорожче вчитися на правознавця, розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Володимир Карплюк.
За його словами, ціни на правознавство в них — 8 тисяч гривень на рік, на англійську мову — 7 тисяч 800 гривень, на менеджмент — трохи більше від 7 тисяч, але більшість напрямків підготовки — це 3—3,5 тисячі гривень на рік.
За тиждень-два українські виші розпочнуть приймати документи абітурієнтів. Фахівці ще раз нагадують батькам про те, що обираючи навчальний заклад, треба цікавитись його документами та ліцензіями на право надання освіти, щоб не трапилось так, як зі студентами приватного Катеринославського університету в Дніпропетровську. Термін дії його ліцензії, як виявилося, збіг іще кілька років тому, відтак Міністерство освіти закрило заклад посеред навчального року.