КОМУ, НАСКІЛЬКИ ТА ПОЧОМУ?
Після того, як парламенти ратифікують угоду між Україною та ЄС, українці, що зібралися до євродержав максимум на 90 днів, оформлюватимуть візи за спрощеною процедурою. При цьому родичі українських громадян, котрі мешкають за рубежем, а також бізнесмени, журналісти зможуть одержати візи на 5 років. Водночас літнім людям, інвалідам, студентам, учням, вчителям, які їх супроводжують, обіцяють видавати “перепустки до Європи” безкоштовно. Розглядати прохання про візу в консульствах та посольствах обіцяють за 10 днів. А обійдеться добро на в’їзд у 35 євро. Угода про спрощення візового режиму дозволяє також оскаржувати відмову у видачі візи. Докладніше — що передбачає угода — розповідає празький журналіст Радіо Свобода Василь Зілгалов:
“Право спрощеного оформлення короткотермінових віз до ЄС матимуть, наприклад, учні, студенти й аспіранти, які збираються до європейських країн для здобуття освіти. Також це стосується учасників наукових, культурних і мистецьких обмінів, спортсменів, членів офіційних делегацій, бізнесменів, журналісти, водіїв міжнародного руху, родичів громадян України — мешканців країн ЄС. Крім того, осіб, що їдуть на похорон, для відвідання могили чи на лікування.
Дипломати ж, народні депутати та інші власники дипломатичних паспортів зможуть здійснювати короткотермінові поїздки до країн ЄС узагалі без віз. Для частини українців вартість розгляду прохання про візу залишається на рівні 35 євро (хоча для громадян більшості держав світу така сума є вдвічі більшою). А для іншої частини українців розгляд буде безплатним: для близьких родичів громадян України — мешканців країн ЄС, членів офіційних делегацій, урядовців, учнів, студентів і аспірантів, котрі збираються до країн ЄС для освіти, інвалідів, пенсіонерів, учасників наукових, культурних і мистецьких обмінів, спортсменів, дітей до 18 років (або до 21, якщо вони перебувають на утриманні), а також для тих, хто збирається їхати на лікування, похорон чи до тяжко хворого родича. Також запровадять чіткі терміни розгляду візових заяв — як правило, до десяти днів, а в екстрених випадках — до двох днів”.
ЗОЛОТА ВІЗА
А поки що черги, штовханина, виснажливе чекання (залежно від пори року) на спеці або холоді: таку картину можна спостерігати біля посольств, консульств європейських держав в Україні.
Італійська амбасада - не виняток. З охочими отримати візу поспілкувалася київська кореспондентка Радіо Свобода Леся Бакалець:
“Кольори італійського прапора студентка Людмила вивчила давно. Всіх карабінерів знає в обличчя. Сьогодні у неї 15-й візит до посольства у Києві. Людмила допомагає отримати візу батьку і переконує – всі документи оформлені правильно, інакше їх зразу б повернули. Проте вже сьомий місяць посольство, за словами прохачки, не надає жодної відповіді. Людмила: “Коли приходжу сюди, мені кажуть: надсилайте на такий-то номер факс. А надсилаєш цей факс – відповіді нема. Уже чотири факси я надсилала...Коли ж ти дзвониш на будь-який номер у посольстві, розповідаючи про свою проблему, на іншому кінці слухавки відповідають: інформації про це ми не надаємо”.
Втомився чекати на візу для онука і кримчанин Саїд-Алі. Каже, що в грудні минулого року він здав усі потрібні документи. “Одержите їх через місць”, сказали у посольстві. Документів, за твердженням кримчанина, немає досі. Тому мусив брати маленького Сашка та їхати до Києва. Саїд-Алі: “Від самого ранку тут стою. І ночувати немає де – навіть не знаю, що робити”.
Володимир прагне поїхати працювати до Чехії. Стверджує, що конкретного часу для відвідування у посольстві не призначають. А чергу слід займати особисто. Володимир: “Ми три дні простояли в черзі. День за днем приїжджали з Вінницької області. Приходили, з ночі займали чергу, і так от стояли”.
Черги – це ще півбіди. Некияни змушені їздити до столиці по кілька разів. І все – власним коштом. Плюс гроші на їжу та вимушену ночівлю. Така віза виходить просто золотою”.
МЕТА - НЕ ПРОСТО СПРОЩЕННЯ, А СКАСУВАННЯ ДЛЯ ВСІХ
Офіційні представники України мають не спочивати на лаврах після підписання угоди про спрощення візового режиму, а продовжувати тиснути на країни ЄС для полегшення оформлення документів, наполягає експерт Центру Разумкова Валерій Чалий.
Головна мета - скасування візового режиму для всіх громадян України. Валерій Чалий:
“Взагалі це питання не таке, яке можна вважати проривом у візовій політиці. Україна зробила суттєвий крок, скасувавши візи для громадян ЄС. Поки що ж цей крок ЄС не є адекватним, на мій погляд. І сьогодні це повинно сприйматися саме так, що наші офіційні чинники повинні наполягати і здійснювати тиск на країни ЄС задля скасування візового режиму не виключно для якихось категорій, хоча я належу до такої категорії. Я завжди виступав за те, що треба не п’яти відсоткам населення поліпшувати ситуацію, а говорити про спрощення візових процедур для всіх громадян України”.
Зі свого боку, речник МЗС України Андрій Дещиця запевнив Радіо Свобода, що дійсно, кінцева мета — скасування візового режиму для всіх українських громадян. Андрій Дещиця:
“Ми ставимо питання про максимальне збільшення – щоб усі мали змогу це зробити. Зрештою, щоб безвізово подорожувати до Європейського Союзу. Але зараз є можливість поетапно збільшувати кількість людей, котрі могли б отримувати більші шанси для перебування на території країн ЄС" .
Підписаній угоді про спрощення візового режиму бракує чіткості, вважає експерт Олександр Сушко:
“Наприклад, категорія “студенти” є в угоді більш-менш чіткою. Бо студент – це той, хто навчається у вузі. А ким вважати бізнесмена, про якого теж ідеться в угоді про спрощення візового режиму? Адже правого визначення немає, так би мовити, певного реєстру бізнесменів. Тому, з одного боку, може бути довільне трактування, а з іншого – спроби зловживання. Згадайте, для порівняння, скільки видали фальшивих чи “напівлівих” журналістських посвідчень, коли журналістам надали в Україні право носити зброю”.
Деякі країни-члени Євросоюзу, наприклад Німеччина, поки не поспішають полегшувати візові стосунки з Україною. Щоправда, тамтешня Партія християнських демократів виступає за послаблення правил видачі віз українським громадянам, бо, на погляд її членів, відсутність його шкодить іміджу держави. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Берліні Надія Кандиба. Водночас вона наводить слова депутата від фракції ХДС/ХСС Ганса Петера Уля, котрий стверджує, що торік у Києві видали 130 тисяч німецьких віз. І це, на думку, депутата, дуже високий показник.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Матеріали до теми:
Віктор Янукович прогнозує набуття чинності угоди з Європейським Союзом про спрощення оформлення віз уже восени Як довго чекати українцям спрощення оформлення віз після сьогоднішнього підписання угоди між Україною та ЄС? Угода про спрощення візового режиму: “прості” візи до Євросоюзу лише для “непростих” українців? (Прямий ефір) Німецькі політики знову сперечаються навколо правил видачі віз громадянам України Адріан Северин: «Кращий візовий режим для українців – це не подарунок для них. Ідеться про інтерес Євросоюзу»
 |
| (official site) |
“Право спрощеного оформлення короткотермінових віз до ЄС матимуть, наприклад, учні, студенти й аспіранти, які збираються до європейських країн для здобуття освіти. Також це стосується учасників наукових, культурних і мистецьких обмінів, спортсменів, членів офіційних делегацій, бізнесменів, журналісти, водіїв міжнародного руху, родичів громадян України — мешканців країн ЄС. Крім того, осіб, що їдуть на похорон, для відвідання могили чи на лікування.
Дипломати ж, народні депутати та інші власники дипломатичних паспортів зможуть здійснювати короткотермінові поїздки до країн ЄС узагалі без віз. Для частини українців вартість розгляду прохання про візу залишається на рівні 35 євро (хоча для громадян більшості держав світу така сума є вдвічі більшою). А для іншої частини українців розгляд буде безплатним: для близьких родичів громадян України — мешканців країн ЄС, членів офіційних делегацій, урядовців, учнів, студентів і аспірантів, котрі збираються до країн ЄС для освіти, інвалідів, пенсіонерів, учасників наукових, культурних і мистецьких обмінів, спортсменів, дітей до 18 років (або до 21, якщо вони перебувають на утриманні), а також для тих, хто збирається їхати на лікування, похорон чи до тяжко хворого родича. Також запровадять чіткі терміни розгляду візових заяв — як правило, до десяти днів, а в екстрених випадках — до двох днів”.
ЗОЛОТА ВІЗА
А поки що черги, штовханина, виснажливе чекання (залежно від пори року) на спеці або холоді: таку картину можна спостерігати біля посольств, консульств європейських держав в Україні.
 |
| (epa) |
“Кольори італійського прапора студентка Людмила вивчила давно. Всіх карабінерів знає в обличчя. Сьогодні у неї 15-й візит до посольства у Києві. Людмила допомагає отримати візу батьку і переконує – всі документи оформлені правильно, інакше їх зразу б повернули. Проте вже сьомий місяць посольство, за словами прохачки, не надає жодної відповіді. Людмила: “Коли приходжу сюди, мені кажуть: надсилайте на такий-то номер факс. А надсилаєш цей факс – відповіді нема. Уже чотири факси я надсилала...Коли ж ти дзвониш на будь-який номер у посольстві, розповідаючи про свою проблему, на іншому кінці слухавки відповідають: інформації про це ми не надаємо”.
Втомився чекати на візу для онука і кримчанин Саїд-Алі. Каже, що в грудні минулого року він здав усі потрібні документи. “Одержите їх через місць”, сказали у посольстві. Документів, за твердженням кримчанина, немає досі. Тому мусив брати маленького Сашка та їхати до Києва. Саїд-Алі: “Від самого ранку тут стою. І ночувати немає де – навіть не знаю, що робити”.
Володимир прагне поїхати працювати до Чехії. Стверджує, що конкретного часу для відвідування у посольстві не призначають. А чергу слід займати особисто. Володимир: “Ми три дні простояли в черзі. День за днем приїжджали з Вінницької області. Приходили, з ночі займали чергу, і так от стояли”.
Черги – це ще півбіди. Некияни змушені їздити до столиці по кілька разів. І все – власним коштом. Плюс гроші на їжу та вимушену ночівлю. Така віза виходить просто золотою”.
МЕТА - НЕ ПРОСТО СПРОЩЕННЯ, А СКАСУВАННЯ ДЛЯ ВСІХ
Офіційні представники України мають не спочивати на лаврах після підписання угоди про спрощення візового режиму, а продовжувати тиснути на країни ЄС для полегшення оформлення документів, наполягає експерт Центру Разумкова Валерій Чалий.
Валерій Чалий: "Треба не п’яти відсоткам населення поліпшувати ситуацію, а говорити про спрощення візових процедур для всіх громадян України".
“Взагалі це питання не таке, яке можна вважати проривом у візовій політиці. Україна зробила суттєвий крок, скасувавши візи для громадян ЄС. Поки що ж цей крок ЄС не є адекватним, на мій погляд. І сьогодні це повинно сприйматися саме так, що наші офіційні чинники повинні наполягати і здійснювати тиск на країни ЄС задля скасування візового режиму не виключно для якихось категорій, хоча я належу до такої категорії. Я завжди виступав за те, що треба не п’яти відсоткам населення поліпшувати ситуацію, а говорити про спрощення візових процедур для всіх громадян України”.
Зі свого боку, речник МЗС України Андрій Дещиця запевнив Радіо Свобода, що дійсно, кінцева мета — скасування візового режиму для всіх українських громадян. Андрій Дещиця:
“Ми ставимо питання про максимальне збільшення – щоб усі мали змогу це зробити. Зрештою, щоб безвізово подорожувати до Європейського Союзу. Але зараз є можливість поетапно збільшувати кількість людей, котрі могли б отримувати більші шанси для перебування на території країн ЄС" .
ЩО ТАКЕ ВІЗА (ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ):
Віза — дозвільний документ, що є однією з підстав в’їзду іноземного громадянина на територію тієї чи іншої держави. Зазвичай видають до паспорта. Різновиди віз: звичайна (сюди ж можуть включати і транзитну), службова, дипломатична. Візи відрізняються також тим, що є одноразовими, дворазовими і багаторазовими. Водночас візові режими і класифікації документів для різних держав – різні. Більшість держав Євросоюзу та їхніх сусідів використовують візи таким чином, як це передбачено Шенгенською угодою. За видавання віз, крім службових і дипломатичних, стягують гроші, сума яких визначена законами тієї чи іншої країни або міжнародною угодою.Безвізовий режим може діяти як односторонньо, з боку певної держави, так і взаємно, за обопільною згодою — наприклад, Шенгенська зона, до якої входить більшість європейських країн).
Віза — дозвільний документ, що є однією з підстав в’їзду іноземного громадянина на територію тієї чи іншої держави. Зазвичай видають до паспорта. Різновиди віз: звичайна (сюди ж можуть включати і транзитну), службова, дипломатична. Візи відрізняються також тим, що є одноразовими, дворазовими і багаторазовими. Водночас візові режими і класифікації документів для різних держав – різні. Більшість держав Євросоюзу та їхніх сусідів використовують візи таким чином, як це передбачено Шенгенською угодою. За видавання віз, крім службових і дипломатичних, стягують гроші, сума яких визначена законами тієї чи іншої країни або міжнародною угодою.Безвізовий режим може діяти як односторонньо, з боку певної держави, так і взаємно, за обопільною згодою — наприклад, Шенгенська зона, до якої входить більшість європейських країн).
Підписаній угоді про спрощення візового режиму бракує чіткості, вважає експерт Олександр Сушко:
“Наприклад, категорія “студенти” є в угоді більш-менш чіткою. Бо студент – це той, хто навчається у вузі. А ким вважати бізнесмена, про якого теж ідеться в угоді про спрощення візового режиму? Адже правого визначення немає, так би мовити, певного реєстру бізнесменів. Тому, з одного боку, може бути довільне трактування, а з іншого – спроби зловживання. Згадайте, для порівняння, скільки видали фальшивих чи “напівлівих” журналістських посвідчень, коли журналістам надали в Україні право носити зброю”.
Деякі країни-члени Євросоюзу, наприклад Німеччина, поки не поспішають полегшувати візові стосунки з Україною. Щоправда, тамтешня Партія християнських демократів виступає за послаблення правил видачі віз українським громадянам, бо, на погляд її членів, відсутність його шкодить іміджу держави. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Берліні Надія Кандиба. Водночас вона наводить слова депутата від фракції ХДС/ХСС Ганса Петера Уля, котрий стверджує, що торік у Києві видали 130 тисяч німецьких віз. І це, на думку, депутата, дуже високий показник.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Матеріали до теми:
Віктор Янукович прогнозує набуття чинності угоди з Європейським Союзом про спрощення оформлення віз уже восени Як довго чекати українцям спрощення оформлення віз після сьогоднішнього підписання угоди між Україною та ЄС? Угода про спрощення візового режиму: “прості” візи до Євросоюзу лише для “непростих” українців? (Прямий ефір) Німецькі політики знову сперечаються навколо правил видачі віз громадянам України Адріан Северин: «Кращий візовий режим для українців – це не подарунок для них. Ідеться про інтерес Євросоюзу»