Доступність посилання

ТОП новини

Чому й надалі опозиція нагадує Лебедя, Рака і Щуку? З приводу останніх заяв представників мегаблоку.


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучі: Зиновій Фрис, Юлія Жмакіна
Гості Свободи: В’ячеслав Коваль, народний депутат 5 скликання від Народного руху; Ольга Герасим’юк, фракція “Наша Україна”.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Для початку пояснимо нашим слухачам, чому ми сьогодні говоримо на цю тему. Вчора глава СП Віктор Балога назвав першу десятку Блоку демократичних сил. Це В’ячеслав Кириленко, Юрій Луценко, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Руслан Князевич, Ірина Геращенко, Юрій Павленко, Ксенія Ляпіна, Віктор Бондар, Арсен Аваков.

Старі знайомі, які мають зіграти роль, я так розумію, нових облич.

Зиновій Фрис: Юліє, а чи тобі відомо, що вже сьогодні в інтернет - виданнях, у деяких публікаціях цих людей називають не “любими друзями”, а “любими дітьми” Президента?

Юлія Жмакіна: Чому? Ми спитаємо наших гостей.

Резонанс від цього списку за версією Балоги не забарився.

Зиновій Фрис: Принаймні, “Українська правиця” обурилася. Її лідерів у цьому списку немає. Про який мегаблок тоді взагалі йдуть розмови? Учасники мегаблоку демократичних сил не узгоджували першу десятку виборчого списку. Так каже лідер Української народної партії Юрій Костенко.

Юлія Жмакіна: Краси загальній картині додала заява Юрія Луценка: „Народна самооборона” піде на дострокові парламентські вибори самостійно, якщо до 1 липня не будуть узгоджені технічні принципи створення мегаблоку демократичних сил спільно з „Нашою Україною” та ”Українською правицею”. Технічні принципи (щоб ніхто нічого не подумав поганого) – це маються на увазі портфелі у майбутньому уряді. Зиновій Фрис: Пані Герасим’юк, на Вашу думку, навіщо було панові Балозі оприлюднювати отой вірогідний список першої десятки майбутнього мегаблоку? На що був розрахунок?

Ольга Герасим’юк: Я б сказала так, що він чесно сказав, що це версія, по-перше, не кінцева. У тексті повідомлень сказано, що кінцевий результат буде отриманий на з’їзді, що будуть певні корективи.

Тому я рекомендувала б усім тримати себе в руках, тримати свої нерви в руках і пам’ятати, що ми повинні об’єднатися за будь-яку ціну. Якщо ми не візьмемо правильний урок із минулого, тоді, коли опозиція посварилася саме через переділення місць і портфелів, то ми тоді нічого не варті.

“НУ” твердо стоїть на тому, що ми домовимося, ми чесно розподіляємо квоти, тримаємо своє слово. І лише з’їзд вирішить це питання.

Юлія Жмакіна: Але в кожній версії, як Ви кажете, є частка правди.

Пане Коваль, Ваші відчуття? Ви не побачили в цьому списку жодного представника “Української правиці”...


Зиновій Фрис: І ваша заява, яку ви вчора зробили, вона була таким, я сказав би, обуренням.

В’ячеслав Коваль: Чому обуренням? Я не сказав би, що це було обурення. Я сказав би так, що в кожній версії є частка версії.

Юлія Жмакіна: Але й частка правди.

В’ячеслав Коваль: Я не виключаю, що така десятка могла б існувати в принципі.

Зиновій Фрис: Але Вас вона не влаштовує, звісно.

В’ячеслав Коваль: Але я вважаю, що десятка, по-перше, формується не одноосібно будь-ким, з повною повагою відносячись до Віктора Балоги. Але Балога висловив свою версію. Я можу теж назвати першу десятку, в якій буде Ольга Герасим’юк, але там буде ще дев’ять чоловік...

Юлія Жмакіна: Але ж чомусь там немає представників “Української правиці”?

Зиновій Фрис: І немає пані Герасим’юк, яка минулого року була в першій п’ятірці, до речі.

Юлія Жмакіна: Чому Вас немає? Вас не ображає це?

Ольга Герасим’юк: Ви, до речі, помітили, що я абсолютно спокійно до цього ставлюся...

Юлія Жмакіна: А Ви взагалі йдете на вибори?

Ольга Герасим’юк: ...і показую приклад. Безперечно. Якщо мене не буде в десятці, я не буду впадати в істерику і вибивати ногами, як капризна дитина.

Я думаю, що, можливо, ще був розрахунок на те, щоб перевірити колег на міцність...

Зиновій Фрис: Це трішки по-іншому називають часом.

Ольга Герасим’юк: Але можна перевірити людей, наскільки вони готові далі проводити переговори.

Я думаю, це якраз (те, що ми зараз це говоримо) урок для політиків.

Зиновій Фрис: А зараз з нами на зв’язку Степан Бульба, представник СПУ.

Пане Бульба, Ви, мабуть, уважно спостерігаєте за всім, що діється в середовищі опозиції, і так собі тихенько радієте?


Степан Бульба: Ні, мені сумно, бо я в черговий раз, як, думаю, і всі українці, переконуюся, що єдиного блоку — так званої опозиції — однозначно не буде.

Чому? Пані Тимошенко, як і Віктор Ющенко мають за мету одноосібну владу, а двох імператорів на одному троні не буває.

Скажу більше, причиною нинішньої кризи стала нездатність Ющенка і Тимошенко піднятися над своїми інтересами задля блага України...

Юлія Жмакіна: Пане Бульба, а Мороз піднявся над власними інтересами?

Ольга Герасим’юк: Це третій імператор, очевидно.

В’ячеслав Коваль: Головний імператор.

Степан Бульба: Ви, будь ласка, не перебивайте, бо Ви більш помітні, звичайно, на телеекрані, я Вас менше бачу у ВР. Можливо, Ви скучили за спілкуванням...

В’ячеслав Коваль: Так це ж не Ольга говорила, пане Бульба.

Юлія Жмакіна: Вибачте ж, у нас радіо.

Степан Бульба: А таке враження, що... Бачте, я вже й не впізнаю людей, яких повинен був би впізнавати.

В’ячеслав Коваль: Це вже політичний кінець, пане Бульба, якщо вже не впізнаєте.

Юлія Жмакіна: Давайте без образ.

Зиновій Фрис: Пане Бульба, все ж таки скажіть, будь ласка, на Вашу думку, буде магаблок опозиції, переможе опозиція, має вона шанси перемогти і сформувати, якщо не сама, то в союзі з кимось працездатний уряд після виборів?

Степан Бульба: Ні, не здатні вони ні об’єднатися нині, ні об’єднатися після виборів, якщо такі все-таки відбудуться. Ми вже маємо підстави так говорити – є досвід.

Але я про інше навіть скажу, що не здатні не лише Ющенко і Тимошенко, а навіть навколо Ющенка ті всі, хто зараз заявляє, в тому числі і Луценко, про свою вірність, вони переслідують кожен свою мету.

Ольга Герасим’юк: Я хотіла сказати, що пан Бульба має прекрасний досвід і його політична сила як зривати домовленості. Саме зі зради Мороза, якого він, очевидно, бачить третім і кращим імператором, все і почалося.

Йому сумно, я думаю, ще й не через те, що опозиція не здатна, а й через те, що вони більше не зможуть бути при владі, тому що вони зрадили своїх виборців, і виборці про це говорять.

Вони сидять у залі, у залі нелегітимної ВР, використовують державні кошти на трансляцію засідання 40 людей, які давлять на кнопки так, що на табло виходить понад 200. Люди це бачать і людям соромно!

На місці пана Бульби я б поїхала у ті області, де вони виграли, в нашу рідну Полтавську, у Чернігівську, і послухали б, що про них говорять люди, і чи будуть вони за них голосувати.

Юлія Жмакіна: Я думаю, що вони послухають під час передвиборчої кампанії.

Зиновій Фрис: Скажіть, будь ласка, що повинно статися, щоб ці побажання людей справдилися, щоб опозиція йшла до кінця разом?

Ольга Герасим’юк: Що повинно статися? Ми не зійдемо зі своїх позицій. Ми зараз також їздимо дуже багато. Коли ті привиди минулого сидять у залі і вдають із себе парламент, то ми їздимо до людей. Ми маємо зараз таку програму, яку пишемо разом з людьми. Депутати повинні говорити з народом, тому ми їздимо постійно, кожен день, всі ми роз’їхалися по райцентрах, і ми говоримо з людьми.

Вони, як би це сказати, вони бояться того, що це станеться ще раз, але ми пояснюємо, чому ми це зробили. Те, що ми склали з себе повноваження, відбулося вперше в новітній історії України. На це в принципів ніхто не сподівався. Саме тому вони вигадують тепер стільки рогаток, щоб нас затягнути назад.

Оцей крок і є гарантія людям, що ми виконаємо те, що сказали. Це гарантія, тому що ми з себе без жалю зняли повноваження, недоторканність. І першим проектом нашим у наступному парламенті буде якраз закон про зняття недоторканності.

Для того, щоб люди щось зрозуміли, то потрібно їм чути інформацію. Якраз журналісти (я, як журналіст, маю право це казати) дуже мало роблять для того, щоб роз’яснити, що відбувається. У нас якось так стидаються розповісти про когось більше. І це, знаєте, як кажуть росіяни, “ложная стидлівость” — раптом бути звинуваченими в заангажованості. Настільки ми відірвалися від місії журналіста — пояснювати щось людям.

Зиновій Фрис: Чи перед цими достроковими виборами у вас, як представників пропрезидентської опозиції, є відчуття того, що це, можливо, останній шанс?

Ольга Герасим’юк: Останній шанс опозиції для чого?

Зиновій Фрис: Для того, щоб об’єднатися і щось зробити...

Юлія Жмакіна: ...не втратити довіру людей остаточно?

Ольга Герасим’юк: Я б сказала, що це останній шанс України, щоб ми об’єдналися і не зрадили волю виборців. Люди хочуть того, щоб усе, що вони мали за останній рік, що їм обіцяли, що це буде покращення вже сьогодні,— то все це обернулося для них ледь не соціальною трагедією. Тому це останній шанс Україні.

В’ячеслав Коваль: Я думаю так, що почався складний процес, процес очищення в першу чергу від політичної корупції, якою була просякнута ВРУ. І не тільки один рік. 15 років!

Зиновій Фрис: І не тільки одна якась політична сила.

В’ячеслав Коваль: І не тільки одна якась політична сила. Тому процес очищення пішов.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG