Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:13

Свій серед чужих. Лише 48 іноземців за минулий рік отримали в Україні статус біженця – експерт


ГЛАС НАРОДУ: /images/photo/question_50.jpg Хто такі біженці? /images/photo/SL_20.06.2007_n1.jpg Сергій, менеджер: - Біженці - це особи, які змушені змінювати місце проживання. Наприклад, внаслідок Чорнобильської трагедії. /images/photo/SL_20.06.2007_n2.jpg Маша, студентка: - Біженці - це люди, які тимчасово перебувають у іншій країні. /images/photo/SL_20.06.2007_n3.jpg Аркадій, філософ: - Біженець - це той, що тікає від себе, я віруюча людина і тому думаю, що все інше сказане про біженців - це лише соціальне поняття. /images/photo/SL_20.06.2007_n4.jpg Олександра, художник: - Біженці - це переселенці, люди, які не знайшли місця під сонцем в своїй рідній країні. /images/photo/SL_20.06.2007_n5.jpg Андрій, студент: - Біженці - це втікачі від суспільства! Надія Шерстюк, Віола Бурда 20 червня відзначають Міжнародний день біженців. Україна, ратифікувавши міжнародні документи і ухваливши власний закон щодо біженців (1993 рік), почала приймати шукачів притулку на своїх теренах. За даними Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні, до 2001 року близько 5 100 шукачів притулку отримали статус біженця. Хто такі біженці? Як їх сприймає українське суспільство? З яких країн прибувають біженці в Україну, чим їм може допомогти держава-реципієнт?

Біженців в Україні стає менше

Нелегали у пункті тимчасового утримання нелегалів "Павшино"
(RadioSvoboda.Ua)
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців працює в Україні з середини 1990-х, зазначає прес-секретар брюссельського офісу управління Жіль Ван Моортель. У ексклюзивному інтерв”ю Радіо Свобода він наголосив, що Управління “активно співпрацює з українським урядом, з неурядовими організаціями, і підтримує створення національного законодавства і побудову ефективної системи надання притулку”: “Україна і інші країни регіону мають купу різних проблем – економічних, політичних, соціальних. І низка викликів відсунула проблему надання притулку на кінець порядку денного. До того ж, здатність уряду України вирішувати питання притулку була послаблена інституційними реформами і тим фактом, що структури, відповідальні за біженців, були реструктуризовані. Все це робить ситуацію в Україні особливо складною. Ми також намагаємося займатися біженцями, які борються за виживання в атмосфері, яка і для українського населення дуже і дуже складна”.

Лише 48 іноземців за минулий рік отримали в Україні статус біженця. У попередні роки Україна щороку ставала офіційним притулком для майже 300 іноземців, каже Олена Малиновська, експерт з питань міграції та біженців. Згідно з українським законодавством, проживши в Україні понад три роки, біженець має право отримати громадянство України: “У 2006 році понад 180 біженців отримали українське громадянство. Загалом до українських органів від шукачів притулку надходить близько 1500 тисяч заяв щороку. Якщо особі відмовлено у статусі біженця, то вона має залишити країну, але разом з тим ця особа має право оскаржити це рішення у суді”.

Найбільша кількість біженців - афганці

За даними Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців, найбільша кількість шукачів притулку походять з Афганістану (52%), майже 30% - з країн колишнього Радянського Союзу (709 осіб, у тому числі 188 з Чеченської Республіки РФ), 13% є африканськими біженцями з Конго, Судану та Ефіопії. Держава надає біженцям лише статус, каже Олена Малиновська, а працевлаштування, вирішення житлових проблем тощо – все це вже клопоти самих втікачів. На столичному найбільшому речовому ринку Троєщина поряд з українськими продавцями працює чимало біженців. Навіть там вони намагаються триматися разом - є окремий район всередині ринку, його українські реалізатори називають "Шанхай", де речі продають люди різних національностей. Але самі біженці ні про що, окрім ціни на речі, говорити не хочуть, розповідає кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко.

ДОВІДКА Біженцем визнається особа, яка "перебуває поза межами рідної країни внаслідок небезпідставних побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, належність до певної соціальної групи або політичні погляди і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни..."
(Женевська Конвенція 1951 року “Про статус біженців”).


На сьогоднішній день в Україні є лише один притулок для біженців -— в Одеській області. Він може прийняти лише кілька сотень людей. Строк перебування у цьому пункті – 3 місяці. А біля закарпатського містечка Мукачеве неподалік від кордону є притулок для нелегальних мігрантів. Туди потрапляють ті, хто незаконно намагався перетнути кордон. Переважно це люди африканського або азіатського походження, розповідає ужгородська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів: “Невелика територія з високим парканом розташована посеред мальовничого лісу. В чотирьох кутах огорожі — вишки з постовими прикордонниками. На віконницях двоповерхової будівлі, що стоїть неподалік паркану, сохне випрана білизна. На невеликій площадці грають у футбол дві команди чорношкірих чоловіків, ще з сотня сидять на лавках навколо майданчика і спостерігають за грою. Це і є табір тимчасового утримання нелегальних мігрантів "Павшино". Тут краще, ніж на батьківщині, каже уродженець Бангладеш Тапан Дутта: "У Бангладеш зараз дуже важко, бо там є політичні проблеми. А жити як? Погано, звичайно, там жити". Досі 350-400 нелегалів жили в гуртожитку, розрахованому всього на 250 осіб, тому тіснява була надзвичайна. Але наприкінці 2006 року прикордонники встановили на території пункту 10 будиночків модульного типу. Затримані кажуть, простору побільшало. Прикордонники кажуть, майже всі затримані — миролюбні й спокійні люди. Вони не намагаються тікати, бо знають, що нема куди. Серед них чимало людей з вищою освітою і навіть вчених”.

Українські шукачі притулку

Кілька місяців у голландському притулку для біженців шість років тому провів молодий українець Віктор. Він прийшов до поліцейського відділку і придумав переконливу легенду. Якщо коротко і чесно, каже Віктор, обманював королеву Нідерландів. Але поки голландські власті думали, що він втікач, Віктору надали притулок. За словами Віктора, він щотижня отримував на кредитну картку п’ятдесят доларів на їжу. Йому видали тимчасове посвідчення особи і забезпечили житлом: “Там був павільйон, можна було малювати, слухати музику. Це був туристичний осередок, який взимку не використовувався, то його віддали для біженців”.

Мирослава Гонгадзе: "На три місяці в Америці біженців забезпечують житлом і видають талони на харчування"
США - одна з країн, яка й досі приймає біженців із колишнього Радянського Союзу. За останні роки троє відомих в Україні людей отримали там політичний притулок: екс-майор Микола Мельниченко, екс - парламентар Олександр Єльяшкевич та дружина загиблого журналіста Мирослава Гонгадзе. У США держава допомагає фінансово біженцям упродовж трьох місяців, каже Мирослава. “Після 3-х місяців ти фактично опиняєшся на вулиці. Якщо не знайшов собі умови для подальшого проживання, тоді твоє життя перетворюється на справжнє пекло. Багато біженців не готові до цього”.

У світі зараз близько 14 млн. утікачів, зазначають в Управлінні Верховного комісара у справах біженців. Ще двадцять чотири мільйони людей кидають свої домівки у регіонах через збройні конфлікти. Гарантованого притулку для шукачів просить Папа Римський Бенедикт XVI: "Приймаючи біженців і демонструючи їм свою гостинність, ми показуємо людську солідарність, щоб вони не почувалися ізольованими внаслідок нетолерантності і байдужості".

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:

Матеріали до теми:

• Як живеться біженцям-нелегалам в Україні? • Структура ООН стурбована атаками на шукачів притулку в Україні • “Давайте жити дружньо!” Чи є в Україні грунт для розквіту ксенофобії? • Толерантність українців: правда і вигадки • «Сьогодні журналісти готові висвітлювати найскладніші проблеми відкрито й чесно», вважає директор «Проекту з Міжетнічних відносин» Лівія Плакс • Ксенофобія по-українськи • Великобританія, Франція та Німеччина посилюють боротьбу проти злочинності на ґрунті расової, релігійної та статевої нетерпимості
XS
SM
MD
LG