Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:21

Кам’яні баби будуть занесені до переліку чудес України.


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 21 червня 2007 р. (RadioSvoboda.Ua) - Шість пам’яток історії та культури Дніпропетровщини увійшли до сотні «чудес України», за результатами однойменної загальноукраїнської акції. Тепер організатори планують обрати сімку найвизначніших пам’яток. Серед історичних цінностей Придніпров’я найбільше шансів потрапити до переліку «семи чудес» України, кажуть фахівці, мають скіфські та половецькі кам’яні скульптури, так звані «кам’яні баби». Наразі вони зберігаються просто неба, перед будівлею історичного музею імені Яворницького у Дніпропетровську.

(RadioSvoboda.Ua)
(RadioSvoboda.Ua)
Незвична музейна зала просто неба приваблює туристів. З кам’яними половецькими та скіфськими скульптурами, частину яких свого часу історик Дмитро Яворницький відшукав на численних придніпровських курганах, охоче фотографуються іноземці. Свого часу скульптури встановили на подвір’ї перед будівлею музею, бо вважалося, що природний ландшафт, зелень та дерева, будуть найліпшим фоном для кам’яних баб.

Кам’яні баби матимуть власний дім

Науковці історичного музею все ж таки занепокоєні оскільки камінь, з якого давні майстри вирізьбили скульптури, потроху руйнується. Крім того, на майданчику виставили лише частину колекції, решту кам’яних баб припорошує пил у музейних фондах. Тому музейники планують збудувати спеціальний зал для цих унікальних пам’яток.

Старший науковий співробітник Алла Москалець каже, що запроектований лапідарій буде окремою будівлею зі скляною банею, де буде відтворено степовий ландшафт. Кам’яні баби будуть стояти, як зараз, на траві. Крім того, будуть штучно насипані пагорби й кургани, прокладені доріжки, щоб до кожної баби можна було підійти.

В новому приміщенні музейники мріють розташувати реставраційну майстерню і зберігати там частину колекції античної епохи. У приміщенні підтримуватимуть особливу температуру й вологість, щоб захистити експонати від руйнування. Перші кошти на спорудження будівлі вже є, 1 мільйон гривень отримали з державного бюджету.

Тяганина з проектом нової будівлі

Однак проект гальмується на рівні міської влади. Директор музею Надія Капустіна каже, що з незрозумілих для неї причин Головне архітектурно-планувальне управління відхилило розгляд проекту. Коли кошти вже виділені для конкретних будівельних робіт, бюрократична тяганина видається безглуздою, вважає вона.

В міському архітектурно-планувальному управлінні пояснюють, що проект вже розглянули на містобудівній раді, але висловили зауваження. За документами, які надав музей, будівля лапідаріуму, виходить за межі відведеної території, тому затвердити проект поки не можуть, стверджує головний архітектор міста Юлія Саєнко.

Наразі історичному музеєві запропонували відкоригувати проект лапідаріуму, щоб він був розміщений у межах землекористування історичного музею. Юлія Саєнко каже, що документи зі внесеними змінами розглянуть без зволікань.

У Дніпропетровському історичному музеї зібрана найбільша в Україні й друга за величиною у Європі колекція кам’яної пластики – 85 експонатів, п’ять із них — це скіфські статуї, яким приблизно по дві з половиною тисячі років.

Матеріали до теми:

• Дніпропетровські кургани: кількість знищених не порахувати
XS
SM
MD
LG