Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:16

Олег Рибачук: Зникли колгоспи, але тіні цих колгоспів не дозволяли збудувати справжнє фермерство


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.


(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Гості Свободи: Олег Рибачук – радник Президента України та Тарас Петрів – голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі.

Віталій Портников: Пане Рибачук, те, що казав сьогодні Президент про необхідність зняття мораторію на продаж землі, може, це і є конкретний крок до сучасної держави?

Олег Рибачук: Так, це, безумовно, конкретний крок не тільки до сучасної держави, а до просто легалізації і введення в обіг одного із найбільших багатств України.

Всі говорять про те, що Україна має унікальний земельний ресурс, і цей земельний ресурс практично був вилучений із банківського обігу. Бог з ним, з банківським обігом. Це самий динамічний сектор. Але цей ресурс не дозволяв реально в Україні створювати те, на чому тримаються всі європейські суспільства.

Ми не можемо створювати малий, середній клас, фермерство, не маючи землі як ринку, бо, щоб отримати кредит, фермер має використовувати землю.

Всі ці забобони, які з часів "Великого Жовтня" нам розказували про те, що землю можуть вивести, вкрасти, вона піде в руки шахраям, то ми цього достатньо наслухалися.

Я, як колишній банкір, як економіст і як політик в першу чергу вітаю зараз те, що відбулося. Це дійсно серйозний крок, який дозволить Україні суттєво просунутися у вирішенні багатьох проблем.

У нас існувало колгоспне лобі, зникли колгоспи, але тіні цих колгоспів не дозволяли збудувати справжнє фермерство, яке для українців є дуже природнім. Ми всі з вами пам’ятаємо класику, що таке земля для українця. Пане Петрів, багато говорять про гуманітарну сферу, про свободу слова, про наше журналістське зацікавлення.

Але як не буде структурних економічних реформ, то нічого ж цього досягти не можна, отак у виключенні від матеріальної бази...


Тарас Петрів: Безумовно. От ми зараз згадували про землю, то тут потрібно думати, як від землі, власне, від тієї постіндустріальної епохи все-таки переходити до інформаційної епохи і далі.

От зараз ми згадуємо про якісь, можливо, старі форми, які в Україні мали б давно реформуватися, і говоримо, що дуже добре, щоб був ринок землі. Але потрібно думати, чи готова до цього політична еліта, бізнесова еліта, яким способом вони будуть використовувати нові правила гри на ринку. Адже це теж непроста історія.

Якщо це буде просто черговий розподіл знову ж власності, без думки, наприклад, про справи екологічні, про те, яким чином, власне, країна має модернізуватися, яким чином взагалі цей ринок може впливати на розвиток інших ринків, наприклад, технологічних ринків, інформаційних ринків, тоді ми, напевне, думаємо, моделями десь 20-го, а може, й 19-го століття, коли там вперше в Західній Європі почали ділити землю.

Отже, напевне, потрібно сьогодні думати про нові технології, про цифрове телебачення, про інформаційно-технологічні моделі, які дадуть можливість Україні, наприклад, стати (це конкретний крок) регулятором чи координатором морської навігації світової.

Тобто, вже потрібно думати зовсім іншими категоріями, навіть має бути інший філософський апарат. А ми ще, бачите, думаємо.

Президент в цьому випадку ініціює процеси, які ми давно б мали пережити. Тому я думаю, що нам треба б було зараз зосередити свою увагу на більш прогресивних кроках, які дають нам можливість мислити моделями на 20-40 наперед.

Пане Рибачук, отже, президентський апарат — не філософський апарат?

Олег Рибачук: Важко очікувати від СП чи від Кабміну, чи навіть від усіх разом взятих парламентів особливо там розумних ініціатив з точки зору просування цього ринку.

Знаєте, що відбувається реально? Ми вчора з Тарасом були на одній зустрічі, де одна людина нам розказала про те, що вона збирається найближчим часом, до осені, відкрити декілька найсучасніших в світі молочних ферм. Я знаю, які найсучасніші свиноферми відкриваються в Україні. Це стає бізнесом.

Бізнес не чекає. Він збирає краще, що є, і рухається. Тобто, знову стандартна фраза: аби влада цьому не заважала. Але відсутність ринку землі – це було непереборною перешкодою.

Я у зв’язку з цим згадав розмову з президентом Польщі Кваснєвським, коли він говорив про місце польських аграріїв і їх застороги перед вступом до європейського ринку.

Що мене абсолютно вразило? Він каже, що ми порахували, де Польща конкурентноздатна, в чому, з яким товаром ми можемо вийти? Вийшли з яблуками (наприклад). Ви теж в Україні, ви маєте, ви це робіть, бо ви зараз вступите у СОТ, потім підпишете угоду по зоні вільної торгівлі, а далі пішла жорстка конкуренція.

У вас же точно є те, що ви маєте найкращі у світі ґрунти, чорнозем... Далі є якісь товари. Починайте зараз рахувати, шукайте ринки. Ніхто за вас це не буде робити.

Звичайно, це буде робити приватний сектор в першу чергу, шукаючи нові ринки.

Тарас Петрів: Як мінімум, ми сьогодні можемо говорити, що Україна може гідно конкурувати на ринку натуральних продуктів, бо в час біотехнологій ми можемо знаходити ті ніші, які, здавалося, або були закриті, або невідомі. Але мені здається, що це дуже цікавий і перспективний шлях.

Ми повинні використовувати не старі ринки, а придумувати, пропонувати для світу, для Європи нові інтелектуальні і нові технологічні ринки.

Мені здається, що от дуже корисно було б долучитися і зараз вже подумати українським спеціалістам про можливість доручення до програми НАСА, яка передбачає політ до Місяця.

Перша експедиція, як ми знаємо, буде десь у межах 2020-2025 років, але вже сьогодні ми думаємо, яким способом використовувати вже не міжпланетні станції, а, власне, Місяць для наступного польоту на Марс.

Здавалося, про що ми говоримо? А ми говоримо про те, де ми можемо конкретно себе позиціонувати як лідер на ринку.

Олег Рибачук: Знаєте, що надихає в Україні? Я згадую, чому ми в Україні зробили у свій час, не так давно, одну із сучасніших банківських систем або побудували один із найсучасніших банкнотно-монентних дворів? Власне кажучи, тому, що це не будується кожний рік.

Україна зараз вийшла на ринок, і ми вийшли з патріархальним устроєм економічним не в усіх, але в багатьох галузях, і зараз ми залучаємо найсучасніше: найсучасніше — в ферми, найсучасніше — в технології, у зв’язок, у цифрове телебачення.

Скільки ми розмов чули про те, що буде телевежа. Почекаємо, чи буде в Україні такий медіа-центр, про який так багато говорять, стадіони, які зараз будують.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG