Хочемо ми того чи ні, але урбанізація – процес цілком закономірний і об’єктивний. Не уникла його і колись переважно сільська Україна. За даними останнього перепису населення, в містах проживає понад 67% українців. Але, попри очевидні плюси, урбанізації несе з собою і чимало проблем.
Особливий "міський" стрес
Життя у мегаполісі негативно відбивається на здоров’ї людей, стверджують медики. Городяни живуть менше і частіше страждають на захворювання серцево-судинної і нервової систем, органів дихання, інфекційні хвороби. І причиною цього є не лише екологічні негаразди. На людину впливає, і далеко не кращим чином, саме велике місто. Психологи говорять навіть про особливий "міський" стрес. Його спричиняє високий темп життя і багатолюдність, інформаційні та емоційні перевантаження, постійний шум, великі відстані, високі поверхи та ще ціла купа факторів.
Колись Арістотель назвав місто єдністю несхожих. Але сучасний мегаполіс все більше уніфікує, знеособлює, позбавляє людину індивідуальності. І це вже саме по собі не сприяє душевному благополуччю. Тож дехто, аби "не загубитись у натовпі", захистити свою індивідуальність вдається до екстравагантного одягу, епатажної поведінки, пошуків чогось нового і незвичного. В принципі, така реакція цілком природна, але часом вона набуває абсолютно безглуздого чи антисоціального спрямування, як от, скажімо, акти міського вандалізму. Почуття самотності у багатолюдному натовпі
Ще одна типова психологічна проблема городянина – почуття самотності, яке не полишає його навіть у багатолюдному натовпі. І водночас, через надмірну кількість соціальних контактів, людина відчуває перевтому від спілкування, емоційне перенапруження. А як захисна реакція – стосунки набувають поверхового характеру, зростає байдужість і відчуження між людьми.
Серед психологічних феноменів урбанізацій і таке неординарне явище як "смуток нових міст": помічено, що люди у новобудовах частіше страждають від депресій. Або так зване "звукове сп’яніння" – коли мешканець великого міста не може обходитись без міського шуму.
Цей перелік можна було б продовжити. Але важливо не лише побачити проблему, але і знайти способи її вирішення або хоча б мінімізації її негативного впливу на наше життя. Втім, ця тема заслуговує на окрему розмову.
Особливий "міський" стрес
Життя у мегаполісі негативно відбивається на здоров’ї людей, стверджують медики. Городяни живуть менше і частіше страждають на захворювання серцево-судинної і нервової систем, органів дихання, інфекційні хвороби. І причиною цього є не лише екологічні негаразди. На людину впливає, і далеко не кращим чином, саме велике місто. Психологи говорять навіть про особливий "міський" стрес. Його спричиняє високий темп життя і багатолюдність, інформаційні та емоційні перевантаження, постійний шум, великі відстані, високі поверхи та ще ціла купа факторів.
Колись Арістотель назвав місто єдністю несхожих. Але сучасний мегаполіс все більше уніфікує, знеособлює, позбавляє людину індивідуальності. І це вже саме по собі не сприяє душевному благополуччю. Тож дехто, аби "не загубитись у натовпі", захистити свою індивідуальність вдається до екстравагантного одягу, епатажної поведінки, пошуків чогось нового і незвичного. В принципі, така реакція цілком природна, але часом вона набуває абсолютно безглуздого чи антисоціального спрямування, як от, скажімо, акти міського вандалізму. Почуття самотності у багатолюдному натовпі
Ще одна типова психологічна проблема городянина – почуття самотності, яке не полишає його навіть у багатолюдному натовпі. І водночас, через надмірну кількість соціальних контактів, людина відчуває перевтому від спілкування, емоційне перенапруження. А як захисна реакція – стосунки набувають поверхового характеру, зростає байдужість і відчуження між людьми.
Серед психологічних феноменів урбанізацій і таке неординарне явище як "смуток нових міст": помічено, що люди у новобудовах частіше страждають від депресій. Або так зване "звукове сп’яніння" – коли мешканець великого міста не може обходитись без міського шуму.
Цей перелік можна було б продовжити. Але важливо не лише побачити проблему, але і знайти способи її вирішення або хоча б мінімізації її негативного впливу на наше життя. Втім, ця тема заслуговує на окрему розмову.