Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 16:45

"Дім Свободи": Цензура повернулася на терени СНД


Мар’яна Драч Прага, 25 червня 2007 року (Radio Svoboda.ua) – Цензура на пострадянських теренах не зникла, а повертається у нових формах. Такого висновку дійшла американська правозахисна організація "Дім Свободи" (Freedom House), яка в останньому звіті аналізує нові тенденції в сфері мас-медіа. Автори дослідження звертають увагу на монопольні позиції телерадіомовних компаній, вплив олігархів та корумповані суди. Більше про висновки звіту Радіо Свобода розповів керівник групи дослідників "Дому Свободи" Крістофер Волкер.

(official logo)
РС: Чим нові форми цензури мас-медіа у пострадянських державах відрізняються від старих?

КВ: Стару, радянську модель можна було назвати "державною". Тобто, держава контролювала виробництво новин. Різниця сьогодні, особливо у таких державах як Росія, полягає у тому, що для контролю за мас-медіа використовують багато різноманітних інструментів. Гадаю, що це і є принципова різниця між радянськими часами і сьогоднішнім днем.

РС: "Дім Свободи" окреслює нові тенденції – як держави контролюють те, що люди можуть читати, бачити і чути. Що це за тенденції?

КВ: По-перше, останнім часом відбувається посилення контролю за мас-медіа. Непевні у собі режими намагаються посилити свої позиції за допомогою телебачення. По-друге, для того, щоб закрутити гайки в медіа-середовищі, вдаються до юридичних процедур. Це відбувається у цілій низці країн, зокрема, Білорусі, Казахстані і Росії. Третя тенденція – це увага до закордонних медіа. Звідти і намагання російської влади перешкоджати тими чи іншими засобами місцевим партнерам таких медійних організацій, як "Радіо Свобода". Через це великій аудиторії в Росії стало важче здобувати інформацію. І четвертий елемент – це тиск на газети. Щоправда, інтерес до друкованих видань – другорядний, адже загалом газети мають значно меншу аудиторію.

РС: У багатьох країнах, які Ви аналізуєте, під особливим прицілом влади опинився Інтернет. Чи це означає, що влада боїться, що люди будуть обмінюватися інформацією, яка суперечить державній політиці?

КВ: Мобільна природа інтернет-технологій і спроможність людей оприлюднювати інформацію про місцеві громади, чи дані, які не потрапляють в основні медіа, – це те, що має значення. Питання на найближчу і середньотермінову перспективу полягає в тому, чи ця інформація може насправді впливати на політичні дискусії. З огляду на те, що робили авторитарні режими в інших ділянках, є побоювання, що влада посилюватиме спроби регулювання та втручання і в цю сферу.

РС: Ви описуєте Україну як "частково вільну" державу в сфері мас-медіа. Про що тут ідеться?

КВ: Справді, Україна здобула "частково вільний" статус після осінніх подій 2004 року. Перед тим був дуже сильний тиск на медіа і одна з головних політичних змін – це зростання плюралізму в інформаційній сфері. Відтоді Україна увійшла до категорії "частково вільних" держав і там залишається нині.

РС: За даними "Дому Свободи", з усіх пострадянських держав, нині лише Україна і Грузія є "частково вільними". 13 років тому таких країн, за Вашою ж оцінкою, було шість. Що сталося?

КВ: Одна з головних причин – це те, що політичні еліти зуміли зміцнити авторитарні системи. Був значний тиск на незалежні інститути, і тиск на мас-медіа тут особливо тривожний. Адже без відкритості медіа дуже важко розвивати демократичні інститути.

Понад десятиліття тому було сподівання, що не досить плюралістичне медіа-середовище може розвинутися. Але сили впливу змогли реорганізуватися, консолідувати владу і організувати опір розвитку відкритої преси.

Це особливо відчувається останнім часом, і за останні кілька років ситуація найбільше погіршилася у Росії.

РС: Чи є якісь добрі новини про розвиток мас-медіа у регіоні?

КВ: Гадаю, що до певної міри це стосується Інтернету. У деяких країнах ми бачимо те, що можна назвати “м’яким” нехтуванням з боку влади. Імовірно, що так не триватиме довго.

Різниця між радянськими часами і тим, що ми спостерігаємо зараз у сфері мас-медіа в регіоні, у тому, що багато з цих держав хочуть брати участь у світовій економіці. Вони або хочуть вступити до західних організацій, або вже туди вступили. А це означає, що вони мають дотримуватися значно вищих стандартів, ніж раніше, коли не було чути жодних альтернативних голосів.

Матеріали до теми:

• Міжнародна амністія констатує порушення прав людини в Україні • Свобода преси та її вороги в Україні • Звіт Дому Свободи залишає Україну в категорії «частково вільних» держав • Свобода слова в Криму після зміни торік влади автономії • «Репортери без кордонів»: Становище зі свободою слова в Україні погіршилося порівняно з 2005 роком. • Права людини на пострадянському просторі під тиском. Рік 2006.
XS
SM
MD
LG