Коаліція збереться у стінах парламенту і спробує ухвалити зміни до Основного Закону, які стосуються місцевого самоврядування. А після цього направити їх на розгляд Конституційного Суду. Про це заявляв спікер парламенту п’ятого скликання Олександр Мороз.
Ініціювати конституційні зміни хоче і Прем’єр Віктор Янукович. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, це стосується передовсім забезпечення єдності у підходах формування складу Кабінету Міністрів та зміни системи місцевого самоврядування.
Зміни, які сьогодні розглядатиме Верховна Рада, не вплинуть на суть української політичної системи, каже в інтерв’ю Радіо Свобода регіонал Олексій Плотников: “Вони не є чимось карколомним, вони не змінюють політичної системи в державі, а просто корегують положення Конституції, враховуючи поточні політичні реалії. Швидше за все, це будуть поєднані зміни Прем’єра та спікера, і йтимуть вони, найімовірніше, одним пакетом. Запропонувати ці зміни Верховна Рада встигне, а як вони проходитимуть через інші інстанції, про це зараз дуже важко казати”.
На змінах до Основного Закону наполягає і опозиція. Втім, на думку нашоукраїнця Миколи Оніщука, розробляти їх мають не політики, а експерти: “Ми маємо суттєво підвищити роль Президента у питаннях, які стосуються захисту конституційних прав громадян, територіальної цілісності та національної безпеки країни. Роль Президента також має бути посилена у питаннях формування уряду. Очевидно, що парламент має бути позбавлений невластивих йому функцій, парламент не може призначати суддів безстроково на посади, а також не може призначати частину суддів у Конституційний Суд, Вищу Раду юстиції”.
11 років тому Верховна Рада ухвалила Конституцію. 8 грудня 2004 року, у період Помаранчевої революції, у пакеті зі змінами до Закону “Про вибори Президента” парламент ухвалив і зміни до Основного Закону. Політична реформа, яка відібрала частину повноважень у Президента та передала їх Прем’єру, набрала чинності 1 січня 2006 року.
Для внесення змін до Конституції необхідно більше 300 голосів народних депутатів.
Ініціювати конституційні зміни хоче і Прем’єр Віктор Янукович. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, це стосується передовсім забезпечення єдності у підходах формування складу Кабінету Міністрів та зміни системи місцевого самоврядування.
Зміни, які сьогодні розглядатиме Верховна Рада, не вплинуть на суть української політичної системи, каже в інтерв’ю Радіо Свобода регіонал Олексій Плотников: “Вони не є чимось карколомним, вони не змінюють політичної системи в державі, а просто корегують положення Конституції, враховуючи поточні політичні реалії. Швидше за все, це будуть поєднані зміни Прем’єра та спікера, і йтимуть вони, найімовірніше, одним пакетом. Запропонувати ці зміни Верховна Рада встигне, а як вони проходитимуть через інші інстанції, про це зараз дуже важко казати”.
На змінах до Основного Закону наполягає і опозиція. Втім, на думку нашоукраїнця Миколи Оніщука, розробляти їх мають не політики, а експерти: “Ми маємо суттєво підвищити роль Президента у питаннях, які стосуються захисту конституційних прав громадян, територіальної цілісності та національної безпеки країни. Роль Президента також має бути посилена у питаннях формування уряду. Очевидно, що парламент має бути позбавлений невластивих йому функцій, парламент не може призначати суддів безстроково на посади, а також не може призначати частину суддів у Конституційний Суд, Вищу Раду юстиції”.
11 років тому Верховна Рада ухвалила Конституцію. 8 грудня 2004 року, у період Помаранчевої революції, у пакеті зі змінами до Закону “Про вибори Президента” парламент ухвалив і зміни до Основного Закону. Політична реформа, яка відібрала частину повноважень у Президента та передала їх Прем’єру, набрала чинності 1 січня 2006 року.
Для внесення змін до Конституції необхідно більше 300 голосів народних депутатів.