Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:20

Києво-Печерська Лавра під загрозою занепаду


Ірина Перешило Київ, 27 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У семи няньок дитя без догляду. За принципом цієї приказки занепадає одна з найбільших святинь Української держави – Києво-Печерська Лавра. Тисячолітній архітектурний ансамбль підпорядковується чи є власністю водночас Територіальної громади Києва, Міністерства культури і туризму, історико-культурного заповідника і православної церкви. За такої кількості господарів унікальний ансамбль, який організацією ЮНЕСКО визнаний пам’яткою світового значення, занепадає і руйнується. Цю проблему обговорювали учасники круглого столу, організованого Центром соціогуманітарних досліджень ім. Липинського та Українським товариством охорони пам’яток історії та культури.

Майже тисячу років на правому березі Дніпра стоїть одна з найбільших святинь православного світу Києво-Печерська Лавра. Вона розмістилася на двох високих пагорбах, розділених глибокою улоговиною. Упродовж тисячі років таке розташування святині змушувало спочатку монахів, пізніше вище духовенство думати не лише про духовне, але й про земне. Точніше, підземне. Бо Лаврі постійно загрожують зсуви.

Більше десятка пам’яток Лаври перебувають в аварійному і напіваварійному стані

Над укріпленням пагорбів у різні часи працювали кращі інженери країни і світу. Але проблема зсувів залишалася нагальною завжди. І двадцяте століття примножило її в десятки разів. Говорить старший науковий співробітник Інституту геології Національної академії наук Вадим Рибін: «Виник спочатку водогін, потім каналізація, з’явились теплотраси, а з них пішов витік води. На аварійних ділянках він співмірний з кількістю річних атмосферних опадів на території Києва. Це дані наших розрахунків. А це спричинило зростання рівня ґрунтових вод, який під Лаврою збільшився на 6-10 метрів».

Вода іде під фундаменти безцінних будівель, вони руйнуються. І сьогодні більше десятка пам’яток Лаври перебувають в аварійному і напіваварійному стані. Але попри все це серйозних наукових досліджень ніхто не проводить. І тому досі немає генерального проекту укріплення унікального комплексу. З огляду на це Вадим Рибін дає сумний прогноз: «Ми просто втратимо заповідник. Через 20-30 років такої ситуації він перетвориться на музей напівзруйнованих пам”яток і новодєлов. Бо новодєли, як і поруйновані споруди, множаться».

Новодєли – ще одна загроза

Науковці новодєлами називають новітні будови, споруджені на місці втрачених пам’яток. Втрачених не в період війни чи внаслідок стихійного лиха, а в результаті рішень Київ міськадміністрації. Зносяться історичні споруди, і штампуються новодєли.

За останні кілька років на території Лаври збудували 15 тисяч метрів нових площ. Дія неприпустима і навіть немислима для будь-якої цивілізованої країни, стверджує директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець. Він з цього приводу направив два звернення до прокуратури. І отримав відповідь: «Відповідь була такою: з цієї проблеми нам порадили звертатися у порядку звичайного судочинства. По другому зверненню з Генеральної прокуратури нас переправили до звичайної, де сказали, що вони не побачили у цьому підстав для прокурорського реагування».

Лаврі загрожує виключення зі списку світової спадщини ЮНЕСКО?

А якраз кілька показових судових справ щодо порушників закону могли б зупинити подальше нівечіння Лаври, вважає головний консультант комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Віталій Бабенко: «Якби було пару показових справ, переданих у суд і доведених до логічного завершення, і люди понесли покарання, це було б показовим процесом для всіх інших, хто хоче порушувати Закон з охорони культурної спадщини».

Але судова влада на показові справи не наважується. І тому церковники обвали в тисячолітніх печерах бетонують і закладають цеглою, перетворюючи їх на штольні, а начальник головного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко зносить пам’ятки 18 століття над колодязями святих Антонія і Феодосія і будує на свій смак каплицю-новодєл. І тому директор Національного заповідника Сергій Кролевець прогнозує, що в день подачі в Брюсселі урядом України заявки на вступ до Європейського Союзу від штаб-квартири ЮНЕСКО українці отримають повідомлення про початок процедури виключення Лаври зі списку світової спадщини ЮНЕСКО.
XS
SM
MD
LG