Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:33

Як обійти цензуру інтернету?


Прага, 27 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Нещодавно правозахисна організація “Freedom House” скритикувала новий вид цензури, що з’явився в деяких країнах колишнього Радянського Союзу. У Білорусі та державах Центральної Азії уряди вже звично контролюють, що можуть читати громадяни в світовій павутині. Небажані для влади інтернет-сторінки при цьому блокують. Про технічні деталі того, як саме уряди цензурують інтернет, і про те, як можуть користувачі із цим боротися, Радіо Свобода розповів провідний американський фахівець у цій галузі, керівник технічного офісу компанії «БіТі Каунтерпейн», що спеціалізується на комп’ютерній безпеці, Брюс Шаєр.

(RadioSvoboda.Ua)
Радіо Свобода: Яким чином урядовий службовець може заблокувати інтернет-сторінку?

Брюс Шаєр: Він може завести певні правила у фільтрувальну програму. В країні зазвичай є кілька провайдерів інтернет-послуг. І всім цим провайдерам уряд може просто наказати заблокувати небажані для нього веб-сайти. Тож коли ви набираєте адресу цих сайтів, вони не відкриваються. Це нескладно зробити.

Радіо Свобода: Наприклад, я не можу відкрити потрібну мені статтю в інтернеті, бо її заблоковано. Що я можу зробити у цьому випадку?

Брюс Шаєр: У цьому й штука: зробити можна багато. Це блокування розраховане лише на людей, що мало знаються на комп’ютерних технологіях. Є так звані проксі-сервери, які можуть для вас зайти на цей заборонений сайт, і виглядатиме так, наче ви туди не заходите. Також можна використати так звані «анонімайзери», які сховають веб-сайт, на який ви хочете зайти, від контрольованих урядом провайдерів — так, що ті не зможуть його побачити й заблокувати. Надрукуйте в системі пошуку Google слова “web anonymizer tools” або “web proxies”, і ви знайдете різноманітні засоби для обходу цих фільтрів.

Радіо Свобода: Відомо, що деякі веб-сайти, зокрема й ті, яким можуть загрожувати заборони, запроваджують ідентичну другу версію, відому як «дзеркальний сайт». Чи може, наприклад, правозахисна організація “Amnesty International”, якщо її сайт заборонений у Білорусі, відкрити «дзеркальний сайт» на українському сервері, що не заборонений у Білорусі?

Брюс Шаєр: Звичайно, це дуже поширена практика. Зокрема, якщо ви є політична організація і хочете, щоб ваша інформація дійшла до адресата. Якщо ви знаєте, що вашу інтернет-адресу заблоковано з якоїсь причини, ви можете відкрити «дзеркальний сайт» в іншому місці й обійти фільтр.

Радіо Свобода: А якою є загальна світова тенденція: в бік більшої цензури інтернету чи, навпаки, в бік збільшення потоків інформації?

Брюс Шаєр: Це часто повторюване твердження, що інтернет сприймає цензуру як шкоду й намагається її обійти. Загальні тенденції є на користь інформації. Звичайно, робиться багато спроб блокування. Найпершим прикладом цього є так званий «Великий китайський фільтраційний мур». Блокуються навіть деякі «анонімайзери». Відбувається своєрідна гонка інтернет-озброєнь. Але насправді битву виграє інформація. Бо інформація прагне досягти адресата, хоче поширення, тож блокування — це нескінченна битва. Тому це може справді бути важкою справою. Деякі засоби обходу блокування можна теж заблокувати. Також я певен, що деякі засоби, які я згадував, є поза законом у репресивних країнах. Але інформація все одно туди дістанеться.
XS
SM
MD
LG