Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 16:43

Молодь України. За порогом надій і проблем - омріяне майбутнє.


Надія Степула

Надія Степула:

Віддзвенів «Останній дзвоник» в українських школах, розпочинаються вступні іспити у вищі навчальні заклади. Разом із надіями і мріями про щасливе майбутнє перед молодими людьми з’являються і проблеми: безкоштовне і «коштовне» навчання, вибір майбутньої професії та, головне, вибір пріоритетів.

Звучть фрагмент пісні «Я придумаю світ» у виконанні «Піккардійської терції»

Надія Степула: «Я придумаю світ… я придумаю день…» - Співає гурт «Піккардійська терція», і теплі слова про майбутнє, яке можна створити собі самому, підхоплюють нові випускники шкіл, замріяні, сповнені планів і добрих намірів, задивлені в красу тих обріїв, які самі можуть окреслювати.

Найголовніше, чим теперішні випускники відрізняються від своїх батьків, - це справді правом вибору: і місця навчання, і майбутньої професії. Інша річ, що за цей вибір доводиться платити, власне, їхнім батькам, оскільки самі діти ще не встигли заробити на навчання, а навчання тим часом стало і дуже дорогим, і часто просто недоступним.

Ціни в українських вищих навчальних закладах не під силу всім бажаючим навчатися. Тому за бортом вищої освіти залишається багато обдарованих дітей, котрі не поповнять когорту молодих спеціалістів завтра, а будуть шукати собі іншого місця у цьому безмежному і прекрасному світі людей.

Життя нинішніх випускників шкіл позначене часом глобальних перемін, які стосуються не тільки розвитку нових технологій, але й з’яви нових професій і непотрібності окремих професій минулого. У зв’язку з цим вибір пріоритетів непростий, і перед таким вибором стоять сотні тисяч молодих людей.

Згідно прогнозів, серйозні переміни грядуть так швидко, що адаптуватися до них слід починати відтепер.

Автоматизація та механізація певних процесів, заміна цілих колективів спеціалістів автоматизованими лініями, які обслуговуватимуться одним-двома фахівцями. Ось недалеке майбутнє в царині багатьох професій.

Наприклад, експерти прогнозують, що зникати невдовзі будуть професії листоноші, бо мало хто пише нині листи «паперові», основний масив листування – це електронна пошта, також касира у крамниці, оскільки супермаркети перейдуть на автоматичну оплату, а ще скорочуватиметься офісний персонал, бо й тут у зв’язку з розвитком технічних засобів одна людина може замінити трьох-чотирьох колег…

Звісно, що з’являтимуться нові професії, скажімо, екскурсовод-космонавт, який возитиме на екскурсії до далеких планет групи охочих там побувати.

Серйозні прогнози межують із потішними і смішними, а як станеться насправді – покаже недалеке майбутнє.

Тим часом навчатися тій чи іншій спеціальності вчорашнім уже школярам треба нині. Популярними в цьому плані залишаються професії юриста, медика, в тому числі хірурга, педіатра, психотерапевта, стоматолога та інші «багатопрофільні», життєво необхідні спеціальності.

Щодо особливостей України, то тут не надто популярними, але вкрай необхідними залишаються також професії вчителя, інженера, бухгалтера та багато інших.

Докладніше про українські особливості в галузі вищої освіти у матеріалі колеги, кореспондента радіо Свобода Павла Вольвача.

Павло Вольвач: Кращі правові, медичні й технологічні вищі навчальні заклади України були визначені за оцінками експертів ЮНЕСКО нещодавно. Ті з навчальних закладів, які брали участь у рейтинговому дослідженні, оцінювалися за показниками якості підготовки студентів, науково-педагогічного потенціалу та за ступенем визначності диплому того чи іншого закладу закордоном.

Кращим вищим навчальним закладом правового профілю визнано Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. Експерти високо оцінили цей заклад за всіма показниками, зокрема, відмінним потенціалом науково-педагогічного складу академії.

Ще два правового профілю навчальні заклади потрапили у першу п’ятірку: Київський університет права НАНУ та Одеська національна юридична академія, а також Академія адвокатур України. У ту ж п’ятірку потрапив і Київський університет туризму, економіки і права.

Слід зауважити при цьому, що туристична галузь в країні потребує фахівців саме цього напряму, оскільки туристична галузь починає набирати обертів, з’являються нові пропозиції, дедалі більшої популярності набуває внутрішній туризм, так званий зелений або ж сільський туризм.

Високі показники у згаданому рейтингу завоювали медичні вищі навчальні заклади України, зокрема, Національний медуніверситет імені академіка Богомольця у Києві та Дніпропетровська державна медична академія, Кримський і Донецький державні медичні університети, а також Національний фармацевтичний університет.

Популярними залишаються професії, набуті в технологічних вищих навчальних закладах. У рейтингову п’ятірку потрапили Національний лісотехнічний університет України, а також Одеська Національна академія харчових технологій та Київський Національний університет технологій і дизайну.

Серед регіональних навчальних закладів до п’ятірки потрапив Мукачівський технологічний інститут, що на Закарпатті.

Ще ряд навчальних закладів отримали високі оцінки експертів, що засвідчує добрий рівень вищої освіти і вказує на непогані перспективи у майбутньому.

Вибір перед нинішніми абітурієнтами, завтрашніми студентами, існує великий, головне при цьому визначитися у своїх мріях і прагненнях та обрати майбутній гідний фах швидко і непомильно. А можливість подавати документи на вступ у кілька вищих навчальних закладів одночасно відкриває перед вступниками ширші обрії, ніж це було можливим для поколінь попередніх.

Надія Степула: Наприкінці червня у будинку Національної консерваторії України чути співи і музику голосно і натхненно, як ніколи в інші дні. Тут готуються до іспитів студенти, а також пробують свої сили абітурієнти.

Серед тих, хто мріє вчитись у Національній консерваторії України, і солістка Української народної хорової капели Москви Леся Гіленко. До речі, капела концертами у Москві і Києві у ці дні відзначає 15-річчя від свого утворення.

Цікавий життєпис майбутньої студентки Лесі Гіленко розкривається у її розмові з кореспонденткою Радіо Свобода Богданою Костюк.

Богдана Костюк: Лесю, як Ви опинились в Українській народній хоровій капелі Москви?

Леся Гіленко: Я - куратор української молоді Москви. В Росії живу весь час, вважаю себе українкою. Батьки мої не вважають себе українцями, хоча вони приїхали з України ще років тридцять тому. Я уже народилась у Москві.

В українській капелі я опинилась випадково. Моя вчителька привела мене туди, і ось уже 5 років я там співаю.

Там не тільки українці. Це ті люди, яких цікавить українська пісня, тому що пісня українська... вона така щира, вона дуже красива, усі ці мелодії. І тому у нас є і башкири, і татари, і багато людей різних національностей.

Богдана Костюк: Українська народна хорова капела часто гастролює і по Росії, і по Україні. То як Вас зустрічає Батьківщина?

Леся Гіленко: Ну, в Україні, звичайно, нас зустрічають дуже добре. Коли ми приїжджаємо в Україну, то видно, що ми чудовий, класний колектив. Усім подобається, як ми співаємо, і зустрічають нас дуже добре.

Богдана Костюк: Я дивлюсь кадри про виступи української капели і мене раптом зацікавило таке питання. Усі (виконавці) мають не просто хороші, а класні українські костюми, виконавці дотримуються традиційного українського стилю і вдягають, і носять дуже красиво український одяг. Де ви його берете?!

Леся Гіленко: Костюми ми пошили ще років 14 тому. Коли приходять нові люди, звичайно, що костюмів не вистачає, і ми їдемо і замовляємо в Україні костюми, і дотримуємось якогось єдиного стилю, щоб це було красиво.

В Москві проходить музичний салон української музики. Туди привозять також українські костюми з Косівського району. І там ми маємо можливість їх придбати.

Надія Степула: Приклад Лесі Гіленко, яка мріє здобути освіту в Україні, хоч мешкає за її кордонами, симптоматичний. До України щороку прибуває багато молодих людей, охочих здобути освіту саме тут. Значна кількість здобуває собі право навчатися у столичних вузах, зокрема, в такому престижному, як Київський Інститут міжнародних відносин, ще частина вливається у студентські шеренги в регіональних вищих навчальних закладах.

Однією з примітних особливостей новітнього часу є зростання кількості абітурієнтів із сільських місцин. Хоч витримувати конкуренцію з ровесниками, котрі навчалися в комп’ютеризованих класах у містах, часто з поглибленим вивченням іноземних мов тощо, не завжди сільським дітям вдається.

Український уряд, за ініціативою міністра освіти і науки С. Ніколаєнка, щойно ухвалив постанову про державне замовлення на підготовку фахівців. Цей документ сформований із врахуванням вимог основних галузей економіки та тих тенденцій, які стосуються ринку праці в країні.

Цього року державне замовлення збільшилося на 11,4% для магістрів, на 2,6% для спеціалістів та на 3,2% для бакалаврів. Відповідно зменшилося держзамовлення на 2,3% для молодших спеціалістів.

Зросло замовлення на комп’ютерні, будівельні та інженерно-технічні й науково-технічні професії. На 10% зменшено набір майбутніх студентів на такі спеціальності, як економіст, менеджер та деякі інші.

Спалахують, розгоряються і не скоро ще вщухнуть пристрасті навколо вступних іспитів, оцінок, успіхів та розчарувань. Тим часом активізуються також ті, хто в усі часи намагається «ловити рибу в каламутній воді»: різного роду хапуги, котрі за певну суму готові чи то допомогти при вступі, чи навіть видати готовий уже диплом тим, хто з якихось причин не мав часу навчатися офіційно.

На днях в Україні знову заарештовано членів кримінального угрупування, які виготовляли і продавали фальшиві дипломи. Їм пред’явлено звинувачення за статтею 385 ККУ. Диплом спеціаліста ці «фахівці» у лапках оцінювали у 10-12 тисяч гривень, залежно від «спеціалізації».

Такі випадки не поодинокі, як не поодинокі і явища корупції, хабарі на вступних іспитах. До ідеальних схем оцінки знань абітурієнтів ще далеко, але відповідні напрацювання в цій царині все ж існують. І шанси у кожного вступника, який у школі не бив байдики з першого по останній клас, все ж є.

Про такі добрі шанси «на зламі двох тисячоліть» співає відома композитор і виконавиця Дзвенислава Чабан-Леус.

Звучить фрагмент пісні “На зламі тисячоліть” у виконанні Дзвенислави Чабан-Леус

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG