Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:42

Партія регіонів, Секретаріат Президента і БЮТ вважають за необхідне змінити Конституцію, але кожен по-своєму


Лідер Партії регіонів, Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає, що потрібно довести конституційну реформу 2004 року до «логічного завершення». У Секретаріаті Президента вважають, що найпершим принципом невідкладної конституційної реформи має стати повернення до фундаментальних засад Конституції 1996 року. Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко вважає, що треба запропонувати народові вибрати на референдумі з двох проектів Конституції, які передбачали б парламентську і президентську форму правління. Голова Верховної Ради 5 скликання Олександр Мороз раніше подав свій власний законопроект про зміни до Конституції, який мав би значно обмежити повноваження Президента і розширити повноваження парламенту й уряду.


Представники цих партій і голови держави виклали свої думки про зміни до Основного Закону на сторінках тижневика «Дзеркало тижня» в суботу з нагоди Дня Конституції 28 червня.

Лідер Партії регіонів, Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає, що потрібно довести конституційну реформу 2004 року до «логічного завершення»

Не треба ні «вигадувати новий конституційний велосипед», ні повертатися до «старої моделі влади», стверджує він.

Він переконаний, що лише за умови парламентсько-президентської системи можна досягти того, щоб ніхто не мав «монополії на владу» і не зміг «зазіхати на узурпацію влади».

Янукович вважає, що першочерговим завданням реформи має бути встановлення права визначати і змінювати конституційний лад шляхом усеукраїнського референдуму.

Водночас він застеріг від «будь-яких спроб ревізії або скасування конституційної реформи», бо це, на його думку, може призвести до «гострої політико-правової кризи і дестабілізації всієї системи влади».

Янукович виступає за те, щоб задля комплексної реформи політичної системи створити Конституційну комісію — «на парламентській основі» і «з участю президентської сторони».

На його думку, «оптимізацію» чинного Основного Закону можна завершити до кінця 2007 року.

Серед інших пропонованих змін — удосконалення пропорційної виборчої системи. На думку Януковича, Україні необхідно звернутися до змішаних моделей або до застосування «відкритих регіональних списків», які мали б дозволити виборцеві голосувати за конкретного кандидата, а не тільки за список.

Янукович також вважає за необхідне обмежити депутатську недоторканність: зберегти недоторканність політичну, але скасувати недоторканність кримінальну.

Водночас, на його думку, доцільно передбачити, що депутати в разі обрання міністрами зберігали б депутатський мандат.

Також, за словами Януковича, весь склад Кабінету Міністрів мала б формувати парламентська коаліція (зараз міністрів закордонних справ і оборони пропонує Президент), а місцеві держадміністрації мали б формуватися за участі Кабміну.

Янукович, крім того, пропонує окремим законом визначити статус і рамки повноважень органів президентської влади і регулювати ним відносини голови держави з іншими органами влади.

А порядок роботи парламенту мала б визначати не тільки Конституція, але й закон про регламент Верховної Ради, який би і встановлював засади формування, діяльності і припинення діяльності коаліції.

Іще одна пропонована реформа — реформа самоврядування і, «як її логічне продовження», реформа адміністративно-територіального устрою «з наступним укрупненням регіонів і відмовою від нинішнього застарілого поділу на адміністративні області», вважає Янукович.

Прем’єр також пропонує знову укладати угоду між ним, Президентом і представниками політичних сил парламенту 5 скликання, цього разу про гарантії проведення демократичних виборів. На його думку, інакше відразу після виборів почнеться нова політична криза.

У Секретаріаті Президента вважають, що найпершим принципом невідкладної конституційної реформи має стати повернення до фундаментальних засад Конституції 1996 року

Ці засади «довели свою ефективність і мають бути збережені», пише заступник голови Секретаріату Президента з правових питань Ігор Пукшин.

Він нагадав, що зміни 2004 року до Конституції були задумані як «технологія збереження непопулярного режиму» і підготовані «без урахування громадської думки» і ухвалені «з грубими порушеннями конституційної процедури».

За його словами, ці зміни набули чинності «ціною розвалу конституційного судочинства», а їхнім результатом став «цілковитий дисбаланс повноважень і відповідальності державних органів», унаслідок чого пішли «спроби поставити парламент і уряд понад законом» чи «розмивання принципів верховенства права і демократичних засад держави».

Представник Секретаріату навів слова Президента Віктора Ющенка про те, що «втручання в Основний Закон країни» в 2004 році» завело Україну «в глухий кут», створило «життєву загрозу українській демократії» і стало «одним із найбільших ударів по державності» в новітній українській історії.

За словами Пукшина, необхідно, серед іншого,«збалансувати» систему влади за рахунок «чіткої відповідальності Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів» і створення належної системи «стримувань і противаг» як «ефективних запобіжників на шляху узурпації влади» і механізмів, що запобігали б «злиттю законодавчої і виконавчої влади».

Зокрема, він вважає, що розширення повноважень Верховної Ради, зокрема, у формуванні виконавчої влади, має супроводжуватися й посиленням його відповідальності. Відтак, каже Пукшин, необхідно надати Президентові право розпускати парламент із «політичних мотивів» — «у випадках дій, спрямованих на порушення конституційних балансів, чи спроб узурпувати владу».

Також, на думку представника Секретаріату, треба змінити процедуру формування і відставки уряду, щоб звузити «можливості для кадрових перетасовок», так щоб заміна окремих міністрів із політичних міркувань могла відбутися лише шляхом відставки всього Кабміну.

Іще одна пропозиція в цьому напрямку — посилити координувальну і контрольну роль Ради національної безпеки і оборони (головою якої є Президент), щоб не допустити «використання правоохоронних органів чи структур Збройних сил у партійній боротьбі за владу».

Поміж інших реформ, які пропонують Президент і його Секретаріат, — конституційне закріплення європейського вектора розвитку України, вдосконалення Конституції в сфері прав і свобод людини і гарантій їхнього захисту, розширення прав регіонів із глибокою адміністративно-територіальною реформою і реформою місцевого самоврядування.

За доцільне вважають також формування двопалатного парламенту, в якому нижня палата представляла б партійні вподобання виборців, а верхня — регіони.

Така нова редакція Конституції мала б бути схвалена на референдумі «вже найближчим часом», заявив представник Секретаріату Президента.

Раніше ідеї запровадження двопалатного парламенту і ухвалення Конституції на референдумі висував колишній Президент Леонід Кучма.

Тоді Віктор Ющенко рішуче відкидав обидві ці ідеї.

Він також наголошував, що 2004 року він і його політична сила голосували за політреформу, і обіцяв, що жодного її перегляду, чи через референдум, чи інакше, ініціювати не буде.

Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко вважає, що треба запропонувати народові вибрати на референдумі з двох проектів Конституції, які передбачали б парламентську і президентську форму правління

На її думку, ці проекти повинні розробити не політики, а фахівці з конституційного права й юристи, бо «політики, як завжди, роблять „під себе“».

Після ухвалення, за словами Тимошенко, Конституція мала б набути «статусу недоторканності», і політикам треба заборонити «ставити там навіть кому», бо вони «й комами намагатимуться узурпувати владу».

Парламентську й президентську форми правління не можна змішувати, вважає вона, і «люди за останні два роки побачили, як працює „змішана система“ за принципом „хто кого перший з’їсть“».

Нова Конституція має містити «чіткі механізми контролю за діями влади», веде далі Тимошенко. Для цього вона пропонує вписати в Конституцію окремий розділ про опозицію та її статус.

Також, за її словами, в системі відповідальності має бути закладений «фактор ризику, фактор втрати посади і влади», якщо політик або чиновник на це заслуговує. Це змусить «владні верхи» жити за законом і за Конституцією, вважає вона.

А ще, на думку Тимошенко, в новій Конституції мають бути норми, які «навіки», «безжалісно», «відразу» і «з корінням» покладуть край усім депутатським пільгам і недоторканності.

Що ж до конституційних пропозицій Президента, які вперше оголосили ще минулими днями, то Тимошенко «цілком і повністю» погоджується з думкою про скорочення чисельності парламенту і вважає за «абсолютно неприйнятну» думку про запровадження двопалатного парламенту.

* * * * * * * * * * *

Усі троє авторів у своїх статтях також приділили увагу нагальній необхідності реформи судочинства.

Голова Верховної Ради 5 скликання Олександр Мороз раніше подав свій власний законопроект про зміни до Конституції, який мав би значно обмежити повноваження Президента і розширити повноваження парламенту й уряду

За цим проектом, зокрема, Президент уже не був би гарантом державного суверенітету й територіальної цілісності України і гарантом дотримання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Статус і повноваження голови держави також пропоновано обмежити окремими законами.

Голова держави був би Головнокомандувачем Збройних сил лише в разі оголошення війни або збройної агресії проти України.

Він міг би розпускати парламент тільки після висновку Конституційного Суду.

Голова держави також втратив би одну з підстав для розпуску Верховної Ради — якщо вона протягом 30 днів сесії не змогла почати засідання.

Також із проекту зникає чинна норма, що Верховна Рада є повноважною лише за умови обрання не менш як двох третин її конституційного складу — та сама, за якою Президент і розпустив парламент утретє.

При цьому достроково розпущена Верховна Рада все одно продовжувала б здійснювати свої повноваження аж до дня відкриття першого засідання парламенту нового скликання.

Парламент отримав би право імпічменту Президента просто понад двома третинами конституційного складу, а не понад трьома чвертями, як зараз, і без перевірок і висновків Конституційного і Верховного Судів.

Верховна Рада отримала б право офіційного тлумачення законів, яке втратив би Конституційний Суд.

Парламент призначав би всіх міністрів без участі Президента.

Законодавчий орган також зміг би знову ухвалювати відхилені Президентом закони простою, а не конституційною більшістю в понад дві третини голосів.

Кабінет Міністрів втратив би підзвітність Президентові, а Голова Верховної Ради отримав би право самому подавати кандидатуру на Прем’єр-міністра, якщо цього не зробить Президент у визначений термін.

Президент також втратив би будь-який вплив на місцеві держадміністрації, які залишились би підзвітні тільки урядові.

Розширився би перелік актів Президента, які потребують підпису прем’єра і відповідального за виконання міністра.

Реєстрацію ж нормативно-правових актів Кабміну і міністерств та інших центральних органів влади пропоновано взагалі скасувати.

У проекті з Конституції вилучається будь-яка згадка про Раду національної безпеки і оборони, головою якої нині є Президент.

Крім того, Конституційний Суд не мав би права перевіряти конституційність цього й інших уже ухвалених законів про зміни до Конституції в разі набуття ним чинності.

Коаліційна більшість у парламенті планувала розглянути цей проект змін до Конституції в середу, але відклала розгляд.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG