Зараз український парламент – однопалатний - 450 нардепів, обраних від блоків або партій. Ющенко обґрунтовує свою ініціативу додати ще одну палату тим, що варто “збільшити представництво регіонів у парламенті і підвищити відповідальність та якість законотворення". Заступник голови Секретаріату Президента з правових питань Ігор Пукшин – про своє бачення – яким може бути цей двопалатний український парламент?
“Нижня палата має затверджувати закони та приймати бюджет – чисто законодавча діяльність. До верхньої палати можуть відійти обов’язки затверджувати ті закони, які приймає нижня палата, а також - кадрові питання, які виникають.”
Реакція серед політиків на пропозиції Ющенка запровадити через референдум двопалатний парламент неоднозначна. Депутат від ПР прихильник Віктора Януковича – Ярослав Сухий звинувачує Ющенка та його оточення у плагіаті та намаганні узурпувати владу, але він не проти двопалатного парламенту – ідея гарна, але невчасна:
“Це не Ющенка ідея, це плагіат з рішень всеукраїнського референдуму, котрий проводив Леонід Кучма і тоді Ющенко не підтримав цих ідей, а тепер раптом висунув їх... Це з його боку намагання узурпувати владу і шлях до авторитаризму Президента. Якби ми мали сформовану парламентсько-президентську републіку, то тоді ми могли би говорити про двопалатний парламент, як про шлях до мінімізації огріх партійних списків, тобто щоб дати можливість представництва регіонів... А коли в нас зараз губернатори є керівниками виборчих партійних штабів – то про який двопалатний парламент може йтися?”
Опонент Партії регіонів, соратник Тимошенко Олег Білорус нагадує, що Україна – унітарна держава, і тому двопалатність у Верховній Раді їй не пасує:
“Будуть змагатися між собою палати, а потім палати з президентом – це буде лише додатковим джерелом політичного хаосу... Тому на цьому етапі краще зберегти однопалатний парламент. До того ж часті зміни призводять до дестабілізації, теоретичні розробки – можуть бути, але на практиці – не треба поспішати. Бо якщо зразу все зробити – і двопалатний парламент, і змінити Конституцію, то втрачається мінімальна основа”.
Такої ж думки і сама Юлія Володимирівна – вона ввжаажє, що двопалатний парламент буде тільки поглиблювати “федералізацію” країни. І це небезпечно.
Британська двопалатність
Одна з найвідоміших країн, що має тривалий досвід двопалатності – Британія. Парламент поділяється на палату громад і палату лордів. Третьою складовою парламенту є монарх. Друга палата – складається із представників єпископату англіканської церкви та світських лордів і більше є даниною традиції, оскільки її повноваження дуже обмежені - розповідає лондонський кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко. За законом, найвища законодавча влада належить монархові, фактично ж – обраній нижній палаті громад (палату лордів не обирають). Усі міністри, включно з прем’єром, є членами палати громад. У наш час монарх діє виключно за рекомендаціями прем”єр-міністра. Зараз уряд робить спроби реформувати верхню палату – зокрема, виключити із парламенту спадкових лордів, які потрапляли у владу виключно завдяки “благородним кровям”. Також планується, що і членів верхньою палати хоча б частково мають обирати люди, оскільки більшість британців вважають неправильним, що частину парламенту обрано недемократичним шляхом.